Попереднє дослідження включає в себе ознайомлення експерта з усіма матеріалами, що надійшли для проведення експертизи, уяснення задачі дослідження і попередній огляд об'єктів дослідження.

У ході попереднього дослідження експерт проводить такі заходи:

- знайомиться з письмовими матеріалами, обставинами розслідуваної події і змістом поставлених перед ним питань;

- перевіряє стан упаковки об'ектів дослідження, їх відповідність переліку в постанові про призначення експертизи, чи не пошкоджені вони при транспортуванні;

- вирішує питання про необхідність запиту додаткових даних чи матеріалів.

Детальне дослідження полягає у більш ретельному роздільному і порівняльному дослідженні об'ектів експертизи.

Не порушуючи загальної вимоги про те, що порівнянню об'ектів повинно передувати їх детальне вивчення, в більшості трасологічних ідентифікаційних експертиз детальне дослідження можна розглядати як таке, що складається з двох етапів.

На першому етапі об'єкти роздільно вивчаються, а потім порівнюються їх загальні ознаки. Якщо загальні ознаки відрізняються, дослідження можна закінчувати і формувати негативний висновок, незалежно від того, є ці загальні ознаки груповими чи одиничними.

При співпаданні загальних ознак, або такій їх різниці, що може бути пояснена умовами слідоутвореиня, деякою зміною зовнівності об'єкта, чи іншими причинами - порівняльне дослідження продовжуєаться.

Другий етап полягає в порівнянні об'єктів по особливим ознакам /деталям/. При порівнянні деталей їх співставляють:

* по наявності в сліді та на об'єкті-носії;

* по їх взаємному розміщенню, бо спіпадаючими вважається лише ті особливості, якісні тільки в обох порівнювних об'єктах, але і розміщені однаково відносно інших деталей, чи одна одної;

* по особливостям зовнішньої будови деталей. Кожна деталь зовнішньої будови об'єкта, якою б малою вона не була, теж може розглядатися, як самостійний об'єкт, що має свої ознаки зовнівньої будови, по яким і проводиться співставлення на другому етапі порівняльного дослідження.

В трасологічних дослідженнях можуть використовуватися ті самі способи порівняльного дослідження, що і в інших видах криміналістичних експертиз, а саме:

І. Візуальне співставлення об'єктів, які порівнюються, (сліда з підошвою взуття, або частиною знаряддя зламу і т.п.).

2. Вимірювання і співставлення розмірних характеристик /лінійних і кутових/. В тих же цілях, а також для порівняння взаємного розміщення незначнних за розміром деталей в більшості трасологічних експертиз можуть використовуватися координатні сітки на прозорому матеріалі.

3. Порівняння або суміщення об'єктів із використанням оптичних приладів /МБС, МИС/.

4. Візуальне суміщення або накладення одномасштабних фотографічних зображень /двох фотографій чи фотографії і позитиву на прозорому матеріалі/.

5. Інші способи порівняння, наприклад, виготовлення і співставлення графічних зображень, профілограм тобто кривих, що характеризують об'ємні зображення об'ємних слідів.

Вибір того чи іншого способу порівняння залежить від умов кожного дослідження. Проте загальне правило полягає в тому, що результати візуального порівняння, якими вони не були переконливими, необхідно перевіряти іншими способами.

У процесі порівняльного дослідження часто виникає потреба в утворенні експериментальних слідів об'єктом-носієм. Проведення експерименту в ідентифікаційних трасологічних експертизах дозволяє перевірити, як відображаються ознаки зовнішньої будови в умовах слідоутворення. Експериментальні сліди можуть використовуватися для порівняння. Порівняння досліджуємих слідів є експериментальними дозволяє уникнути конформності та дзеркальності, що має місце при порівнянні об'екту зі слідом.

При досліджених динамічних слідів /ковзання, розрізу/, зважаючи на їх специфіку, як правило, робляться експериментальні сліди, які порівнюються з досліджуваними.

Основні вимоги, яких необхідно дотримуватися при постановці експертного експерименту, такі: умови його проведення повинні бути максимально наближені до умов утворення досліджуваного сліду в тій частині, від якої суттєво залежить відображенність перевіряємого об'єкту в сліді. Насамперед: ідентичне (або, принаймні, наближене до реального) взаємне положення слідоутворюючого та слідосприймаючого об'єктів, а також аналогічність матеріалу слідоносія. Проте матеріал слідоносія повинен бути таким, що не призведе до суттєвих змін рельєфу слідоутворюючого предмету. Якщо є такі побоювання, то матеріал для утворення експериментальних слідів бажано взяти більш м'який /свинець, воскову масу, пластилін і т.п./

Оскільки навіть при дотриманні однакових умов експерименту завжди будуть деякі відмінності у відображенні ознак у результаті випадкових факторів, необхідно дотримуватись таких вимог :

по-перше, в однакових умовах одержати декілька експериментальних слідів;

по-друге, порівняти ці сліди між собою для виявлення сталих ознак, сукупність яких і використовувати при подальшому порівняльному дослідженні.

Оцінка результатів дослідження проводиться як у процесі всього дослідження, так і в кінці його (окрема стадія дослідження).

Оцінити результати дослідження - це значить правильно визначити якісну сторону, ідентифікаційну значимість кожної з співпадаючих ознак чи таких, що відрізняються , а також усієї їх сукупності /комплексу/.

При оцінці сукупності /комплексу/ ознак загальні вихідні положення такі:

1. Збіг тільки групових ознак, типових для ряду аналогічних об'єктів, при відсутності різниці здебільшого є підставою для висновку про групову /видову/ належність ототожнюваного об'єкта;

2. Для висновку про тотожність необхідні :

* відсутність різниць які неможливо пояснити;

* наявність такого збігу групових /загальних/ і одиночних /особливих/ ознак /або тільки останніх/, який для данного об'єкту є індивідуальним. Встановлення тотожності можливе і при окремих розбіжностях, але таких, які пояснюються умовами слідоутворення, частковими змінами об'єкта слідоутворення, або іншими причинами.

3. Висновок про відсутність тотожності складається якщо:

* чітко виражена різниця в групових і одиночних ознаках;

* є чітка різниця в групових ознаках і відсутні одиничні ознаки;

* є збіг групових ознак, але відрізняються одиничні ознаки.

При обгрунтуванні висновку про відсутність тотожності слід враховувати умови, які могли вплинути на зміну ототожнюваного об'єкта в період між утворенням сліду та дослідженням (наприклад, зношуваність, спрацювання, ремонт, навмисні зміни). Інколи з урахуванням таких обставин навіть при встановленні явних розбіжностей неможливо дати категоричний негативний висновок, бо слід раніше міг бути утворений наданим об'єктом, але на момент слідоутворення він мав іншу слідоутворюючу поверхню.

Оформлення матеріалів експертизи. Після проведення необхідних трасологічних досліджень експерт складає текст експертизи і до нього, як правило, додає фотографічну таблицю /або декілька таблиць/.

Текст експертизи складається в трьох частин: вводної, дослідницької і висновків.

У вводній частині наводяться данні про експерта, підстави для проведення експертизи, перелік об'єктів, які надійшли на дослідження, короткі обставини події, а також питання, що поставлені на вирішення експерта. Якщо питання сформульовані невірно, або неграмотно, експерт має право відреагувати їх не змінюючи суті питань.

Якщо експертиза повторна, вказуються висновки попередньої експертизи.

В дослідницькій частині викладаються результати попереднього дослідження об'єктів, їх детального роздільного вивчення і порівняння з наведенням способів порівняльного дослідження, а також його результатів у вигляді докладного переліку як ознак, що збігаються, так і ознак, що відрізняються. Якщо проводилися експерименти, вказується їх мета, умови проведення, способи і результати використання експериментальних слідів.

Дослідницька частина закінчується оцінкою виявлених збігів і різниць ідентифікаційних ознак у їх сукупності.

Коли експерт, проводячи повторну експертизу, приходить до інших висновків, він повинен в кінці дослідницької частини вказати, які, на його думку, об'єктивні причини привели до первинних висновків /неправильна оцінка ознак, встановлення нових ознак, які пройшли поза увагою попереднього експерта, або той не мав данних чі про зміну ознак об'єкта дослідження і т.ін/.

Висновок експерта - це підсумок його дослідницької роботи, у ньому він повинен коротко, вже конкретно і чітко відповісти на кожне з поставлених питань, обов'язково в тій послідовності, як вони наведені у вводній частині.

Текст експертизи, як правило, супроводжуеться фотоілюстраціями на фототаблицях. Фототаблиця особливо необхідна для обгрунтування тотожності. В цьому випадку фототаблиця є не тільки іллюстрацією, а і засобом доведення висновку.

Фототаблиця містить фотознімки:

1. Об'єктів експертизи (т.з. загальний вигляд);

2. Сліду і відповідного йому порівняльного матеріалу в одному масштабі і в однакових умовах фотозйомки. На цих знімках демонструються результати порівняння ознак. Способи демострації можуть бути різні - співставлення, суміщення, накладення. Коли робляться розмітки, обов'язково додаються контрольні знімки без розміток. Всі фотоіллюстрації виконуються за правилами масштабної зйомки і супроводжуються пояснювальними написами.

Графіки і профілограми також додаються на окремих таблицях.

Текст експертизи і фототаблиця - взаємопов'язані. В тексті експертизи робляться посилання на фототаблицю, а пояснювальний текст під фотознімками повністю узгоджується зі змістом експертизи.

7 Висновки

Розглянуті такі основні визначення: поняття, предмет система і завдання трасології; криміналістичне вчення про сліди; основні правила виявлення, фіксації та вилучення слідів-відображень; основи трасологічної ідентифікації; загальна методика трасологічної експертизи. Розглянуте таке важливе питання, як попереднє дослідження слідів на місті події. На протязі вивчення спецкурсу будуть виконуватись сім експертиз. Трасологія або слідознавство, як галузь криміналістичної техніки, складає дуже значний об'єм роботи експерта-криміналіста. Тільки експертизи складають близько 55% від загальної кількості. Усі означені факти свідчать про те, що означений спецкурс важливий хоч і складний і його вивчення необхідне для майбутнього експерта-криміналіста.

Список використаних джерел

1. Шевченко Б.І. Наукові основи сучасної трасології - М.,1947.

2. Шевченко Б.І. Теоретичні основи трасологічної ідентифікації в криміналістиці.- М.,1975.

3. Криміналістична експертиза. Вып.4. - М.,1968,

4. Грановській Г.Л. Основи трасології/Общая часть/.- М.,1965.

5. Грановський Г.Л. /Особлива частина/.- М.,1977.

6. Теоретичні основи вчення про сліди в криміналістиці.- М.,1983.

7. Експертна техніка. Вип. 4. Методи, використовувані в трасологической| експертизе.- М.,1990,

8. Експертна техніка. Вип. 80. Неідентифікаційні дослідження в судово-трасологічній експертизі.- М.,1983.

9. Майліс Н.П. Судова трасологія.- М., 2003.

10. Нестеров Н.І. Встановлення групової приналежності трасологічних об'ектів: Навчальний посібник.- М.,1988.

11. Оглядова інформація. Вип. 5. Огляд зарубіжної літератури по судовій трасологічній експертизі.- М.І982.

12. Моделювання при проведенні трасологічних експертиз: Збірка научннх праць. Вып.40.- М.,1981.

13. Разумов Э.А. Молибога Н.П. Огляд місця проишествия|.- Киев»І994, Крилов І.Ф. Криміналістичні вчення про сліди.- Л-нд.» 1976.

14. Турчин Д.А. Теоретичні основи учення про сліди в криміналістиці.- Владивосток, 1963.

15. Фіксація результатів огляду місця події|.- Київ.І982.

16. Словник основних термінів трасологічних експертиз.- М.,1987.

Страницы: 1, 2, 3, 4