Каталог Рефератов - Формування іміджу вищого навчального закладу

	Информационно-образоательный портал
	Рефераты, курсовые, дипломы, научные работы,



МЕНЮ\|

поиск

Формування іміджу вищого навчального закладу

ундаментальна властивість іміджу - його доцільність. В іміджі немає чогось вдалого чи невдалого просто самого по собі. Вдалим є те, що просуває власника іміджу до його мети. «Немає мети - немає іміджу, бо роблять його із самого початку орієнтуючись на яку-небудь мету, яка має бути прагматичною, корисною, та передбачати конкретні результати».

Досить необхідною вимогою до формування іміджу закладу має бути його проективність, а саме:

- економічна відповідність та обґрунтування дій по створенню іміджу;

- відповідність іміджу критеріям практичного менеджменту плануванню, організації, керованості, контролю;

- надійність іміджу - виявлення можливих ризиків та узгодженість щодо них;

- соціально-культурна відповідність іміджу глибоким традиціям суспільства;

- упізнаваємість іміджу;

Імідж ВНЗ максимально відображає загальні явні та приховані потреби цільової аудиторії та громадськості загалом у кожному одиничному художньому творінні або образі.

Таким чином імідж ВНЗ викликає на даний час довіру у громадськості, він є досить прийнятним і привабливим, дає підстави для міркувань. Тобто імідж повинен формуватись так, щоб виглядати «живим».

Структурно імідж можна подати таким чином:

1. Імідж суб'єкта: уявлення суспільства стосовно унікальних характеристик.

2. Імідж споживачів: уявлення про стиль життя, соціальний статус, особисті характеристики населення.

3. Внутрішній імідж закладу: уявлення співробітників про свою організацію, лідера. Детермінантність внутрішнього іміджу в культурі та соціально-психологічному кліматі організації потребує особливого ставлення до даного аспекту.

4. Імідж лідера та найближчого його оточення: включає уявлення про їх здібності, установки, ціннісні орієнтації, психологічні характеристики, зовнішність.

5. Імідж структури, що представляє лідера: збірний, узагальнений образ організації, що розкриває найбільш характерні риси лідера:

а) професійна компетентність: мобільність (швидкість та якість), акуратність у виконані посадових обов'язків, точність виконання обіцянок, інформованість, рівень професійної підготовки;

б) культура: комунікабельність (привітність, відкритість, доступність у спілкуванні), чистота мови, соціально-психологічні характеристика партнерів;

в) соціально-демографічні і фізичні дані: вік, стать, рівень освіти;

г) візуальний імідж.

Роблячи таку докладну структуризацію, слід все ж таки зауважити, що хоча імідж і має стати окремою цінністю та використовуватися за всякого зручного випадку, проте імідж це просто враження, легка й ненав'язлива присутність у свідомості людей. Він не повинен давати повне аналітичне уявлення, про компанію чи бути достеменним зображенням, а скоріш має випромінювати кілька ознак, що спричиняють емоційний вплив.

Люди схильні оцінювати собі подібних по манерам та одягу, книгу - по обкладинці, магазин - по вітрині, в даному випадку ВНЗ по випускниках... масова свідомість має стійку звичку порівнювати різні об'єкти з певними людськими якостями. Саме ці якості і повинен мати імідж закладу. Складність в тому, як досягти позитивного сприйняття різними суспільними верствами.

П. Стоукс президент фірми з питань управління «Стоукс Вуд енд Ассошіейтс» - пропонує три типи, на яких має будуватися імідж:

- заклад повинен подаватись як певна особистість, тобто слід якомога краще показати людям свою діяльність та її результат. У цьому випадку дуже важливими є її зовнішні ознаки, а саме - сучасність приміщень, обладнання, стиль спілкування всередині закладу тощо;

- заклад мусить мати свою «репутацію», тобто показати, чи вона вже відома. Необхідно поширювати нову інформацію про заклад та, безумовно, враховувати те, що люди вже знають щось про нього, а тому обов'язково задаватимуть питання;

- закладу варто показати свій характер (сутність), тобто те, чим насправді є його діяльність.

Робота з цих трьох напрямків має здійснюватись одночасно, скоординовано, з максимальним врахуванням усіх можливих обставин. Усі дії щодо рекламування того чи іншого елемента взяті окремо (окремі статті, акції, зустрічі тощо) створюють фрагментарні (часткові, закриті) іміджі закладу. Нескоординованість може не тільки не принести бажаного результату, а й перетворитися на небезпеку для іміджу. «В процесі досягнення певного прагматичного вирішення, при якому використовується іміджмейкерство, у використанні основного каналу комунікації - мас-медіа можуть виникати проблеми, а саме (за американським теоретиком ПР А.Саглівеном): неповнота, непередбачене забарвлення та неточність (спотворюваність). Таким чином, завдання піарменів - взяти на себе координаційну функцію у процесі створення узагальненого іміджу закладу, щоб окремі його фрагменти розчинилися в цілісному портреті».

Імідж, про який розповідає текстова інформація, завжди фрагментарний і стислий. По-перше у кількох реченнях належить сказати про корпорацію якомога більше, натякнути на те, що залишилося за кадром, а це потребує високої майстерності, якої часто не вистачає. По-друге, читач постійно вимагає висновків, і таке прагнення слід спрямовувати у бажаному напрямку. Та оскільки імідж - це всього лише фрагмент, то не кожний може з обмеженої кількості інформаційних даних дійти правильного розуміння. По-третє, кожне нове фрагментарне повідомлення віддалене від попереднього та наступного у часі. Люди у різний час та з різних джерел можуть отримувати неоднакові відомості про дану корпорацію. Як наслідок, усе це може похитнути довіру читачів або взагалі завадити адекватності між іміджем, який створюється зусиллями піармена, та фактичним сприйняттям, що складається у людей.

Що ж до забарвлення, то тут мається на увазі, як сприйматиметься імідж залежно від часу публікації та самого друкованого органу, в якому вміщено матеріал, від розміщення його на полосі та від інших обставин. Приклад від Саглівена: фірма пожертвувала велику суму грошей на потреби освіти. Газети надрукували цю інформацію поряд з трагічним повідомленням про авіаційну катастрофу. Журнал розмістив її в колонці новин, що була присвячена питанням бізнесу, де йшлося про корупцію та різні махінації. В обох випадках імідж дістане певне, до того ж різне забарвлення залежно від усіх цих повідомлень, що стоять поряд. Ну, а неточність виникає у процесі передачі текстів ЗМІ.

Для будь-якої організації, фірми, а в даному випадку для закладу необхідно правильно змоделювати свій імідж. Як це правильно зробити так, що імідж справляв бажане враження? Засобів багато, але слід пам'ятати, що заклад повинен прославлятися е просто своїми товарами та послугами, а своїм «его» (обличчям). Це важливо насамперед у зв'язку з існуванням славнозвісного «суб'єктивного фактора» хазяїна людських відносин. Наприклад, якщо заклад допустить якусь помилку в своїй діяльності, або аврально-виховному процесі, але при цьому матиме стійкий позитивний імідж, то його репутація, авторитет у суспільстві допоможе нівелювати негативне ставлення до того, що трапилось. Крім того при правильно побудованій роботі ПР огріхи можуть (і повинні) залишатися непоміченими в суспільстві.

Імідж необхідний заклад, щоб люди усвідомили його роль в економічному ,політичному соціальному і культурному житті конкретної місцевості або країни в цілому.

За допомогою створення іміджу закладу піармен помагають вкоренити ідею соціальної відповідності, важливості «бізнесу» в масовій свідомості.

Робота по створенню іміджу ведеться цілеспрямовано різноманітними засобами по кожному з канонів сприйняття візуальному, вербальному, подійному та контекстному:

1. Візуальний вимір формує зовнішній образ і відповідність нормам ділового та офіційного одягу, аксесуарам та ін.

2. У вербальному вимірі - культура спілкування, мова, доповіді, публічні виступи та ін.

3. Вимір за подіями це нормативна етична сторона вчинку, поведінки, діяльності в цілому, тобто динамічне формування іміджу йде через репутацію суб'єкта.

4. Контекстний вимір розглядають як додавання іміджів інших установ, що якимось чином впливають на репутацію закладу в цілому.

У процесі формування іміджу можна ще використовувати прийому так званого піднесення іміджу -такої діяльності ПР, яка пов'язана з підвищенням престижу, належністю до особливої соціальної групи і, в результаті, спрямована на підвищення споживача завдяки даному об'єкту ПР. Таким чином, це реалізація самоповаги, належність до елітної групи, енільність з носіями певних моральних або етичних принципів тощо.

Історичний розвиток цієї форми комунікації пройшов від реклами служіння державі 30-х років, через соціальний нахил у 70-х до реклами проблем у 80-90-х роках. Сьогодні нетоварна реклама (реклама іміджу) переважно стосується таких ситуацій: злиття та роз'єднання, кадрові зміни, повідомлення про ресурси держави, інформація про діяльність та послуги, історію зростання, надзвичайні ситуації тощо.

Дотримуючись певних вимог до ПР - реклами можна здолати традиційний тип комерційної реклами та зробити імідж закладу соціальне орієнтованому. Ці вимоги можуть бути такі:

- ясність, бо ПР - реклама повинна сприяти взаємо порозумінню;

- переконливість, бо замало давати тільки інформацію, потрібно ще й доводити;

- апелювання до переконань людей, бо слід зосереджуватися на тому, чого хочуть люди, й не концентруватися на тому, що потрібно закладу;

- очевидна чесність, бо до всякого рекламодавця найчастіше ставляться підозріло та упереджено;

- сегмент гумору, бо це допомагає порушити скептичний настрій публіки і схилити громадськість до певної точки зору.

Дехто навіть визначає паблік рілейшинз через іміджеві процеси. «ПР - це система дій зі створення, підтримки, та трансформації іміджу, це сукупність цілеспрямованих контактів із зовнішнім світом (тобто суспільством) у межах загальної іміджевої концепції». Проте було б неправильно зводити всю ПР до іміджмейкерства.

Таким чином, підтримка певного іміджу компанії у системі заходів ПР зводиться до завдання не розчарувати громадськість у очікуваннях щодо власника цього іміджу. Достеменне розуміння суті, характерних рис та структури іміджу допоможе зробити процес формування іміджу найбільш ефективним.

2.4 Результати соціологічного дослідження по темі «Імідж гуманітарного ВНЗ»
Молодь вступає в життя - трудове, суспільно-політичне, маючи, як правило, повну стерню, а то й в багатьох випадках вищу освіту. Заочні розбіжності є в якості освіти, залежні від соціальних факторів.

Соціологічний аналіз підготовки молоді до життя пов'язаний з вивченням позаосвітньої діяльності людини. Професійна діяльність - важливий етап в духовному становленні особистості, її гармонійному розвитку. Професія, спеціальність не антипод, а сутнісна характеристика особистості. Вища школа, як відомо, займає особливе місце в збагачені інтелектуального потенціалу країни. Але не просто вища школа, а імідж ВНЗ, оскільки перед ним стоїть ряд невідкладних проблем. Перш за все - це якість навчання.

Проте відсутність тісної інтеграції науки і навчального процесу, особливо у ВНЗ є однією з найсерйозніших перешкод на шляху до створення і розгортання іміджу ВНЗ.

Вивчаючи поглиблено імідж гуманітарного ВНЗ, мною було проведено аналітичне соціологічне дослідження з надзвичайно великою науковою і практичною цінністю.

Для проведення соціологічного опитування я вибрала різновид анкетування - очне. Анкетування вибране тому, що за досить короткий проміжок часу можна опитати значну кількість людей.

Мною була складена програма соціологічного дослідження, яка поєднувала в собі методологічну і методичну частину.

У методологічній частині була сформульована і обґрунтована проблема, визначена мета дослідження, встановлено об'єкт і предмет дослідження, сформульована гіпотеза і завдання дослідження.

До методичної частини входило визначення методу дослідження, а саме опитування - це для збору первинної соціологічної інформації, а ще збудовані логічні схеми її опрацювання.

Було опитано чотири факультети, а саме: художньо-педагогічний, факультет музичної творчості, фізико-математичний і факультет економічної кібернетики.

На запитання «Чи потрібно приділяти увагу питанням пов'язаним з іміджем?" - 78% відповіли «так, звичайно».

У процесі проведення опитування нинішні студенти ставлять на перше місце:

- взаємовідносини в колективі; (29%)

- педагогічний досвід і методичну обізнаність викладачів, їхню професійну підготовку; (42%)

- новації в методиці викладання предмету; (18%)

- характер студентів і їх здібності; (11%)

Обробка результатів проведеного дослідження показала, що майбутнім фахівцям імпонує гострота розуму викладача, одержимість своєю наукою, багатий життєвий досвід, висока педагогічна культура, вміння вільно і цікаво розповідати.

Таким чином, студентам імпонує цільна гармонійна особистість викладача, а це, в свою чергу впливає і на формування іміджу вищого закладу.

Заключна частина

Пристосовуючись до мінливих реалій життя, освіта безперервно розвивається та оновлюється. Загалом її (освіту) розглядають як модель для дійсності і як саму дійсність.

У наш час інтелект стає головною продуктивною силою, основою творчого розвитку духовної культури суспільства і цивілізації. Вища школа, виконуючи найважливіше соціальне замовлення відповідно до суспільно-політичних та економічних перетворень, виступає як могутній фактор відтворення продуктивних сил України.

На даний час відбувається становлення концепції гуманізації освіти у ВНЗ. Ми змушені з усією відвертістю визнати, що духовна ситуація в сучасному суспільстві катастрофічна. І наш ВНЗ (РДГУ), звичайно, у цьому відношенні не є винятком. Адже тут крім навчання молода людина, має реалізовувати й інші потреби.

У своїй роботі ми намагалися розкрити суть поняття „імідж”, його соціально-психологічні вимоги, основні властивості, функції, а також вплив на суспільство.

Отже, виконавши поставлені завдання дослідження, ми можемо зробити наступні висновки.

Для того, щоб сформувати позитивний імідж гуманітарного ВНЗ потрібно добре бути ознайомленим з поняттям імідж, визначити основні властивості іміджу ВНЗ, сформувати функції іміджу та його основні риси, розробити основні етапи формування механізму іміджу ВНЗ та його соціальні і особистісні характеристики. Для кращого сприйняття іміджу ВНЗ суспільством бажано проводити соціологічні дослідження.

Формуючи імідж різних об'єктів суспільство свідомо або напівсвідомо очікує від нього вирішення певних завдань. Імідж закладу є основою для їхньої діяльності.

В РДГУ метою кожного викладача є виховання соціально-зрілого спеціаліста, який гармонійно поєднує духовні знання і вміло міг би застосовувати їх на практиці, маючи при цьому ґрунтовні психолого-педагогічні навички викладача їх організатора.

Діяльність факультетів у нашому ВНЗ спрямована на створення умов для реалізації студентами їх потреб в інтелектуальному, культурному, моральному, політичному та фізичному розвитку.

Таким чином в останні роки спостерігається поглиблена увага до іміджу того чи іншого закладу. Треба зазначити, що на відміну від політичної сфери діяльності, сфери шоу-бізнесу або що, які не мають постійної аудиторії, найважливіша діяльність належить керівникам закладів вищої освіти. Саме тому у формуванні іміджу ВНЗ максимально враховується престиж діяльності адміністративних та контролюючих інстанцій.

На даний час спостерігається глибоке вивчення феномену поняття «імідж», який завдяки ЗМІ став ближчим і більш зрозумілим широкому загалу. Але остаточно дане явище не досліджене, існує безліч «білих» плям, для розкриття яких потрібно об'єднати сили культуролога і не тільки, але і соціологам, психологам, оскільки в основі поняття лежать соціально-психологічні причини. Бо лише достеменно вивчивши даний феномен, можна буде позбутися багатьох проблем, пов'язаних з її творцями.

Отже, в розробці даної теми молодим дослідникам варто рухатись дедалі вперед для кращого відкриття поняття «іміджу» та його граней. Тому не варто на цьому зупинятися, а навпаки з могутнішим запалом і енергією відкривати нові перспективи.

Матеріали даної дипломної роботи можуть бути використані у практичній діяльності різних структур ВНЗ.

Список використаної літератури

1. Астахова B.I. Вища школа України. - Харків, - 1991.

2. Буяновер Г. Крізь призму мови - до культури: Нац. доктрина розвитку української вищої освіти в аспекті загальнолюдських пріоритетів // Освіта. 2001. 12-19 верес, с. 3-4.

3. Бачинський П. Що потрібно було б інакше записати в Національній доктрині розвитку освіти України в XXI столітті // Освіта України. - 2001. 21 верес. с.5.

4. Богомолов А., Піддубна Г. З приводу виплати допомоги на оздоровлення та обчислення педстажу за вислугу років // Освіта. - 2001. - 8-15 серп. - с.2.

5. Бутенко И.А. Анкетный опрос как общение социолога с респондентом. - М, 1989. - 120с.

6. Виткалов В.Г.. Шуль B.C. ВНЗ культури в сучасній соціокультурній ситуації // ВНЗ і проблеми духовного відродження України: (Міжвузівський збірник).-Рівне, 1994.-С. 63-81.

7. Викладання предметів гуманітарного циклу у ВНЗ в 2003-2004 навчальному році // Освіта України. -№56-57, 29 липня 2003.

8. Винославська О.В. Як у навчальних закладах України дбають про підтримку позитивного іміджу // Практич. психолог, та соц. робота. - 1998. - №2. -с.3-5.

9. Волга Л. Майбутнє освіти у ВНЗ України // Уряд, кур'єр. - 2001. - 9 жовт. С.14.

10. Волошин В.H Демократизація управління ВНЗ . -Тернопіль: Кн. Журнальне, вид-во „Тернопіль", 1996.-156с.

11. Грабовська С. Створення позитивного іміджу навчального закладу засобами комунікативного менеджменту // Освіта України 2003. - 26 лип., №14-15.

12. Довгань В. Анатомия Образования // Зеркало недели. - 1998. - №2. - С.13-15.

13. Дубровський В. Як співвіднести авторську та державну концепції навчання? або Нац. доктрина розв. освіти в умовах, коли питань більше ніж відповідей // Освіта. - 2001. - 5-12 верес. - С.2.

14. Дорошенко А. Освіта паспорт нації Уряд, кур'єр. - 1998. - №10-11. - С.8 9.

15. Державна національна програма „Освіта" / „Україна XXI ст."/ // Освіта 2001. - №44. 45-46, - С.З-15.

16. Дацюк І. Гуманітарні науки / Науково-практичний журнал.-2000.-110с.

17. Дробнопод М. А потрібна Україні нова освітня доктрина? // Освіта. - 2001. 1996 верес., С.6-7.

18. Дзюба І. Деякі проблеми і перспективи Української національної культури і освіти // Кур'єр Кривбасу. - 2002. - №153 (серпень). - С.3-7.

19. Живаєва Т. Імідж освітнього закладу та особистість керівника // Гуманітарні науки. - 2003. -Ш.-С.18-19.

20. Зі шпигунами майбутнього у нас не панькаються. Освіта України останнього десятиріччя // Голос України. - 2002. - 13 лип. - С.8-9.

21. Іноземцева О. Технології позитивного іміджу і [формування якісно нового міжнародного іміджу України] // Уряд, кур'єр. - 2002. - 11 груд.С.15.

22. Ільченко В., Матвієнко П. Шляхів зцілення змісту освіти багато, але доцільно іти найбільш випробуваними // Освіта-2001. - 3-10 жовт. - С.2.

23. Карамуш Л.М. Імідж сучасної вищої школи: що це? // Практич. психолог, та соц. робота. 1998. -№2. - С. 6-8.

24. Кремень В.Г. Неперервна освіта - стратегічний ресурс // Уряд, кур'єр. - 2001. - 6 жовт. С.6.

25. Кравченко І. Освіта - як національна мета // Віче. -1999.-№2.-С.131-143.

26. Концепція громадського виховання особистості в умовах розвитку української державності // Освіта України. - 2000. - 9 серп. С.6.

27. Кононенко П. Доктрина і розвиток української освіти в XXI столітті // Освіта. - 2001. - 26 верес. - З жовт. - С.2.

28. Королько В. Імідж закладу за сприянням студентського контингенту // Освіта. - 2003. 17 лист. -С. 17-22.

29. Міщенко М. Влада іміджу // Розбудова держави. -1998.-№9-10.-С.57-64.

30. Місюра Л. Робота з іміджем - як базове завдання в системі ПР (паблік рілейшенз) // Маркетинг в Україні. - 2002. - №5.

31. Недопитайський М. Імідж країни - це дуже серйозно. // Віче. - 2002. - №12.

32. Нестеренко В.Г., Зайцев Н.О. Культурний центр в системі освіти України Освіта. - 2001. - 17 груд.

33. Надієць А. Реалії національної освіти // Освіта України. - 2001. - №3.

34. Освіта і національна ідея // Освіта. - 2001. - 5-12 верес.

35. Огнев'юк В. „Через зміст освіти будемо формувати національні пріоритети” // Освіта. - 2001. - 2-9 трав.

36. Панькова О. Проблема іміджу: соціокультурний і психолого-педагогічний аспекти // Рідна школа. - 2002. - №6.

37. Почепцов Г. Побудова іміджу як комунікативне програмування // Нова політика. - 1999. - №5.

38. Почепцов Г. Іміджологія. - М.: Рефл. - бук., 2001.

39. Погрібний А. Національний аспект державобудівництва в сучасній Україні та розвиток її освітньої сфери // Освіта. - 2001. - 29 сепр.

40. Програма „сприяння просвітницькій роботі „рівний рівному” щодо здорового способу життя в освітньому процесі України” // Освіта Україна. - 2001. - 31 серп.

41. Потреби освітньої галузі будуть максимально враховані // Уряд. кур'єр. - 2001. - №8.

42. Про надання молодим громадянам пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти у ВНЗ: Наказ Мін. освіти і науки України // Освіта України. - 2000. - 21 черв.

43. Про стан погашення заборгованості і заробітної плати та інших соціальних витрат працівникам освіти з Державного бюджету: Рішення колегії міністерства освіти України. 27.10.99 р. // Інформ. зб. М-ва освіти України - 1999. - №24.

44. Про документи на освіту на вчені звання: Постанова від 12 листопада 1999 р. №26 // Освіта України. - 1999. - 21 листоп.

45. Сім років для виходу освіти з кризи: Пріоритетні напрями розвитку освіти в Україні // Освіта. - 2001. - №6.

46. Сергій Іванюк „Створюємо умови для об'єктивного оцінювання знань”: [Про тестування в Незалежному центрі] // Освіта. - 2001. - 20-27 черв.

47. Статут профспілки працівників освіти і науки України: Затверджено IV З'їздом профспілки працівників освіти і науки України 11 січня 2000 р. // Освіта України. - 2000. - 22 берез.

48. Толочко П. Оновлення змісту освіти - то найперша наша справа // Освіта України. - 2000. - 27 березн.

49. Україна. М-во освіти і науки. Академії педагогічних наук України, ВНЗ, М-ву освіти Автономної республіки Крим, управлінням освіти обл. Київської та Севастопольської міськ. держ. адміністрації, інститутом післядипломної пед. освіти // Освіта України. - 2000. - 15 березн.

50. Шейко В. Освіта в інформаційній цивілізації // Вісник кн. Палати. - 2000. - №9.

51. Шульга М. Методологічні характеристики наукових досліджень. - К., 1999.

52. Шевельов Ю. Україна - освіта - культура - Європа // Всесвіт. - 1999. - №12.

Додаток 1
Механізм формування іміджу

Додаток 2

Анкета

Імідж вузу. Проблеми формування

Просимо Вас відповісти на декілька запитань. Для цього обведіть або підкресліть той варіант відповіді, який Ви вважаєте найбільш точним, або допишіть власну відповідь там, де це передбачено.

1. Стать: чол.; жін.; (підкреслити);

2. Вік (вказати число повних літ)..........................................................;

3. Професія, посада.................................................................................;

4. Що Ви розумієте під поняттям імідж?

а) засіб психологічного впливу рекламодавця на споживача;

б) штучна імітація або подання зовнішньої форми певної особи;

в) образ потреби що створюється художніми засобами;

г) сприйняття людини з боку суспільства;

Своя версія...............................................................................................;

5. Що на Вашу думку повинно сприяти формуванню іміджу?

а) престижна робота;

б) висока заробітня плата;

в) взаємовідносини в колективі;

г) професійна підготовка викладачів;

Своя версія...............................................................................................;

6. На що впливає імідж?

а) педагогічний досвід і методичну обізнаність викладачів;

б) характер студентів і їх здібності;

в) довіра з боку громадськості;

Своя версія...............................................................................................;

7. Що необхідно зробити , щоб сформувати позитивний імідж з точки зору студента?

а) берегти матеріальну базу вузу;

б) на протязі навчального процесу бути активною особистістю;

Своя версія...............................................................................................;

8. Що необхідно зробити , щоб сформувати позитивний імідж з точки зору викладача?

а) дбайливе ставлення до своєї роботи;

б) вносити новації в методику викладання;

Своя версія..............................................................................................;

9. Що Ви особисто робите для формування іміджу вузу?

..................................................................................................................;

10. Якщо не робите то чому?.................................................................;

11.Чипотрібно взагалі приділяти увагу таким питанням?

а) Так;

б) Ні;

12.Якщо так, то чому?...........................................................................;

13. Чому Ви вибрали місцем роботи (навчання) саме цей вуз?..........

Страницы: 1, 2, 3, 4

© 2003-2013
Рефераты бесплатно, курсовые, рефераты биология, большая бибилиотека рефератов, дипломы, научные работы, рефераты право, рефераты, рефераты скачать, рефераты литература, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты медицина, рефераты на тему, сочинения, реферат бесплатно, рефераты авиация, рефераты психология, рефераты математика, рефераты кулинария, рефераты логистика, рефераты анатомия, рефераты маркетинг, рефераты релиния, рефераты социология, рефераты менеджемент.