Комерційне товарознавство
47 К.т.н.Володимир Сиротенко КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ Лекція 1 Основи товарознавства Товарознавство - наука про основоположні характеристики товарів, що визначають їх споживчі вартості, і чинники забезпечення цих характеристик. Термін «товарознавство» складається з двох слів: «товар» і «знання». Останнє слово відбулося від санскритського уесіа , що означає «знання». Отже, товарознавство -це знання про товари. Ці знання необхідні як технологам підприємств-виготівникив, товарознавцям промислових, сільськогосподарських і торгових організацій, експертам, комерсантам, економістам, бухгалтерам, менеджерам, так і покупцям. Останні отримують знання про товар з допомогою засобів інформації - маркування, реклами, статей, книг і т. д., тому дуже важливо, щоб засоби масової інформації, як основне джерело використовували товарознавчі знання про товар. Предметом товарознавства є споживні вартості товарів. Тільки споживна вартість робить продукцію товаром, оскільки володіє здатністю задовольняти конкретні потреби людини. Якщо споживна вартість товару не відповідає реальним запитам споживачів, то він не буде затребуваний, а отже, не буде використаний за призначенням в його сфері застосування. Мета товарознавства - вивчення основоположних характеристик товару, складових його споживну вартість, а також їх змін на всіх етапах рухи товару. До завдань товарознавства як науки і учбової дисципліни відносяться: чітке визначення основоположних характеристик, складових споживної вартості; встановлення принципів і методів товарознавства, що обумовлюють його наукові основи; систематизація безлічі товарів шляхом раціонального застосування методів класифікації і кодування; вивчення властивостей і показників асортименту для аналізу асортиментної політики промислової або торгової організацій; управління асортиментом організацій; Завдання товарознавства Товарознавство як спеціальна наукова дисципліна при-значене активно брати участь в управлінні якістю та асорти-ментом товарів на внутрішньому і зовнішньому ринках. Актуальна проблема товарознавства - розробка науково-теоретичних основ формування торгового асортименту і управління якістю товарів в умовах ринкової економіки. Ос-новні завдання товарознавства: * розвивати теоретичні положення про товар як споживчу вартість і виявлення закономірностей, пов'язаних із про-суванням товару на ринку і задоволенням потреб насе-лення на сучасному етапі; розроблювати наукові принципи і правила класифікації і кодування товарів, які сприяють упровадженню комп'ю-теризації в процеси управління асортиментом і якістю товарів і удосконалення інформаційного забезпечення; участь у розробленні вимог до якості товарів, що закла-даються в нормативно-технічні документи на продукцію; створювати нові прилади і сучасні методи контролю яко-сті товарів, що забезпечують об'єктивність результатів, мінімальні витрати ресурсів і часу; *визначення номенклатури, споживчих властивостей і показників товарів; *оцінка якості товарів, зокрема нових вітчизняних та імпортних; *виявлення градацій якості і дефектів товарів, причин їх виникнення і мір по попередженню реалізації неякісних товарів; *визначення кількісних характеристик одиничних примірників товарів і товарних партій; *забезпечення якості і кількості товарів на різних етапах їх технологічного циклу шляхом обліку формуючих і регулюючих та зберігаючих чинників; *встановлення видів товарних втрат, причин їх виникнення і розробка мір по їх попередженню або зниженню; *інформаційне забезпечення руху товару від виготівника до споживача; * дослідження властивості нових товарів, насамперед вла-стивості безпеки, розробка номенклатури їх показників участь у розробленні вимог до якості товарів, що закла-даються в нормативно-технічні документи на продукцію; *створення нових приладів і сучасних методів контролю яко-сті товарів, що забезпечують об'єктивність результатів, мінімальні витрати ресурсів і часу; * дослідження властивостей нових товарів, насамперед вла-стивостей безпеки, розробка номенклатури показників якості цих товарів, необхідних і достатніх для комплекс-ної оцінки якості; *розробка системи якості на товари в підприємствах торгівлі на основі міжнародних стандартів; розробка рекомендацій щодо нагляду за товарами в процесі збереження і транспортування. товарознавча характеристика конкретних товарів. Товарознавство відноситься до основоположних учбових дисциплін при формуванні професійної компетентності товарознавців, експертів, комерсантів і маркетологів. Крім того, основи товарознавчих знань необхідні бухгалтерам, економістам, менеджерам, оскільки облік, планування товарних ресурсів, аналіз фінансово-господарської діяльності, управління виробництвом і інші види професійної діяльності повинні здійснюватися з урахуванням особливостей товарів, їх основоположних характеристик і можливих змін при виробництві, транспортуванні, зберіганні і реалізації. Товарознавство не єдина дисципліна, необхідна для професійної підготовки фахівців: експертів, товарознавців, комерсантів, маркетологів і ін. Вона пов'язана з іншими дисциплінами між наочними зв'язками: передуючими, супутніми і подальшими. Попередніми зв'язками товарознавство сполучене з рядом природничо-наукових і математичних дисциплін - фізикою, хімією, біологією, мікробіологією, математикою, а також із загально професійною дисципліною - основи стандартизації, метрології і сертифікації. Знання цих дисциплін необхідне для глибшого розуміння оцінки споживчих властивостей товарів, їх змін при виробництві і зберіганні. Одночасно товарознавство є базовою учбовою дисципліною для багатьох загально професійних і спеціальних дисциплін - організації і технології комерційної діяльності, економіки, бухгалтерського обліку, маркетингу і ін. Їх об'єднують подальші і супутні міжпредметні зв'язки . Як приклад, товарознавство споживчих товарів включає загальну частину і приватне товарознавство. Загальна частина товарознавства присвячена розгляду теоретичних основ, які є основоположними для приватних розділів товарознавства. У ній приводяться товарознавчі характеристики конкретних груп товарів. Проте без знання теоретичних основ складно дати повну і об'єктивну оцінку основоположних характеристик будь-якого товару. Спеціальне товарознавство аналізує стан і перспективи розвитку відповідного сегменту ринку, класифікацію товарів на асортиментні групи та інші структурні елементи нижчих ступенів. У окремих підрозділах приватного товарознавства приводиться узагальнена і систематизована товарознавча характеристика асортиментних груп, видів і різновидів товарів. Будь-яка наука і професійна діяльність базуються на окремих принципах. Принцип (лат. ргіпсіріит - основа, почало) - основне початкове положення якої-небудь теорії, учення, керівна ідея, основне правило діяльності. Принципами товарознавства є: безпека, ефективність, сумісність, взаємозамінюваність і систематизація. З урахуванням різноманіття об'єктів систематизація в товарознавстві має надзвичайно важливе значення, оскільки дозволяє об'єднати у взаємозв'язані взаємопідлеглі категорії (систематичні категорії), скласти систему, побудовану по певному плану. Принцип систематизації покладений в основу групи методів, до складу котрих входять ідентифікація, класифікація, узагальнення і кодування. Він широко застосовується в товарознавстві. Системний підхід до управління рухом товару, що базується на принципі систематизації, означає, що кожна система є інтегровано цілою, навіть якщо вона складається з окремих, роз'єднаних підсистем. Системний підхід дозволяє побачити товар, його товарознавчі характеристики, процеси по забезпеченню якості і кількості як комплекс взаємопов'язаних підсистем, об'єднаних загальною метою, розкрити його інтеграційні властивості, внутрішні і зовнішні зв'язки. Товарознавство представлене у вигляді нововведень, вірніше за інновації. Маються на увазі технологічні інновації, які перетворили мир сучасного товарного виробництва. Причому інновація відповідно до міжнародних стандартів («Керівництво Фраськаті», «Керівництво Осло» і ін.) визначається як конечний результат інноваційної діяльності, що отримав втілення у вигляді нового або вдосконаленого продукту упровадженого на ринку. Комерційний аспект визначає інновацію як економічну необхідність, усвідомлену через потреби ринку, особливо в глобальному масштабі. Маркетинг як засіб аналізу для успішного виходу продуктів на ринок включає можливість уявлення і самих технологій, як інтелектуального товару, і питання реклами. Інновації у поєднанні з дотриманням екологічних вимог повинні забезпечити майбутнє ефективного товарного виробництва. Терміни, використовувані в Товарознавстві Продукція - це результат діяльності людей, призначений для задоволення нинішніх або потенційних їх потреб. Діяльність по виготовленню продукції - це не тільки виробництво матеріальної продукції, але й виробіток ідей (які йдуть на ринок), розробка технологічних процесів і так далі. Продукція, яка відповідає стандартам, що діють, або технічним умовам, пройшла технічний контроль, має паспорт, сертифікат або інший документ, що засвідчує якість, комплектність, і яка здана на склад називається готовою продукцією. Готова продукція переходить в категорію товару тільки тоді, коли стає об'єктом купівлі-продажу і, володіючи споживчими властивостями, може задовольняти потреби споживача. Тобто, тільки у сфері ринкової торгівлі готова продукція, маючи споживну вартість і переходячи від одного власника до іншого, перетворюється на товар. Товар - це готова продукція, що володіє споживною вартістю і призначена для обміну на ринку за допомогою купівлі-продажу і задоволення потреб споживачів. Поняття про споживчі властивості та їх класифікація Будь-який товар має безліч властивостей, різних за своєю природою. Властивостями товару називають його об'єктивні особливості, які виявляються на кожній стадії життєвого ци-клу товару (проектування, виготовлення, розподіл і спожи-вання). Номенклатура споживчих властивостей для конкрет-ного товару може включати десятки найменувань. Залежно від функціонального призначення товару вона може розріз-нятися. Вибір номенклатури цих властивостей для конкрет-них товарів є важливим завданням товарознавства. У процесі споживання товару його споживчі властивості можуть робити позитивний чи негативний вплив на людину і навколишнє се-редовище. Відповідно виділяються позитивні і негативні влас-тивості товару. Наприклад, до позитивних можна віднести те-плозахисні властивості зимового одягу, а до негативних - його забруднення, ваговитість. Споживчі властивості поділяються на фізичні, хімічні, фізико-хімічні та біологічні. До фізичних властивостей відно-сяться механічні (міцність, деформація, твердість, стомле-ність тощо), термічні (теплоємність, теплопровідність, вог-нестійкість, термостійкість, термічне розширення й ін.), оп-тичні (колір, блиск, прозорість, відбиття проміння тощо), акустичні (тембр, висота звуку, звуковий тиск та ін.), елект-ричні, а також загальні фізичні властивості (маса, щільність, пористість). Хімічні властивості характеризують відношення товарів до дії різних хімічних речовин і агресивних середовищ. Ці властивості залежать від хімічного складу і змісту матеріалів. Найбільш важливими з них є водостійкість, кис-лотостійкість, лугостійкість, відношення до дії органічних розчинників, світла, погодних умов. Фізико-хімічні властиво-сті поєднують властивості, прояв яких супроводжується фі-зичними і хімічними явищами одночасно. Найважливішими фізико-хімічними властивостями є сорбційні, тобто здатність поглинати і виділяти гази, воду і розчинені в ній речовини, адгезійні, тобто властивості злипання або склеювання, влас-тивості проникності (повітряно -, паро -, водо- і пило проникнення). Біологічні властивості характеризують стійкість товарів до дії мікроорганізмів (бактерії, цвілеві грибки, дріжджі), ко-мах (міль, таргани й ін.) і гризунів (миші, пацюки). Процеси гниття, пліснявіння товарів спричинюються відповідними видами мікроорганізмів. Залежно від характеру впливу на споживчу вартість виді-ляють функціональні, ергономічні, естетичні властивості товару, а також його надійність і безпеку. Функціональні властивості мають три групи показників: досконалість ви-конання основної функції; універсальність застосування; до-сконалість виконання допоміжних операцій.
Страницы: 1, 2, 3, 4
|