p align="left">Ергономічні властивості забезпечують зручність і ком-форт при користуванні товаром, створюють оптимальні умо-ви для людини в процесі праці і відпочинку, знижують стом-люваність, підвищують продуктивність праці. Ергономічні властивості поділяються на такі групи: гігі-єнічні; антропометричні; фізіологічні; психофізіологічні; психологічні. Естетичні властивості товарів забезпечують задоволен-ня духовних потреб людини. Властивості зовнішнього вигля-ду товару не ізольовані один від одного і його естетична цін-ність створюється їх сукупністю, взаємозв'язком і єдністю, вигляду називається художньою композицією. Естетичні властивості товарів повинні відповідати суспільним і особис-тим ідеалам, вимогам моди, стилю і смакам споживачів. Ці властивості формуються в процесі художнього конструюван-ня виробів. Показники естетичних властивостей поділяються на чо-тири групи: інформаційна виразність; раціональність фор-ми; цілісність композиції; досконалість виробничого вико-нання і стабільність товарного виду. До групи показників інформаційної виразності відносяться знаковість, оригіналь-ність, виразність стилю і відповідність моді. Надійність товару - це властивість товару, що характе-ризує його здатність зберігати свою споживчу вартість у часі. Надійність є складною властивістю, що поділяється на більш прості: безвідмовність, довговічність, ремонтоздатність і збе-рігання. Безпека товару характеризує ступінь захищеності люди-ни і навколишнього природного середовища від впливу не-безпечних і шкідливих факторів, які виникають при його споживанні. Безпека товарів для здоров'я людини проявля-ється в їх здатності запобігати травматизму споживачів, у відсутності шкідливих для організму людини речовин, у то-му числі токсичних, які спричинюють отруєння, канцеро-генних, які зумовлюють злоякісні новоутворення, алергійних, які викликають підвищення або зниження чутливості організму, мутагенних, які спричинюють стійкі зміни спад-коємних ознак. Залежно від природи товару розрізняють електричну, хімі-чну, механічну, термічну, раціональну і біологічну безпеку. До специфічних товарів світового ринку відносять результати інноваційної діяльності, що є об'єктом ліцензійних операцій і неліцензійного продажу ноу-хау. Такий товар, як технологія необхідно розглядати з врахуванням: - споживній вартості; інтелектуальної праці по його створенню; - процесу споживання технологічних знань. Технологічні знання є нематеріальним продуктом, його корисність не визначається формою матеріального носія (технічною документацією, досвідом і т. д.). Вона полягає в створенні умов для підвищення ефективності виробництва випуску нових видів продукції і прискорення її реалізації. Будь-яке нове технічне рішення, що відноситься до виробництва, є унікальним. Тому кожен технічний товар не можна безпосередньо пов'язувати з іншим товаром, хоча останній може відноситися до тієї ж галузі виробництва. Порівнювати технології можна тільки через корисний ефект від їх використання. Праця по створенню нових технологій, як один з видів наукової праці, носить творчий характер. Специфіка споживної вартості і праці по створенню технологій зумовлює особливості споживання цього товару. Технологічні знання використовуються у виробничому процесі, проте характер їх споживання обумовлює те, що праця по створенню технологічних знань не переноситься на продукт підприємства, який створиться за допомогою цих знань. На використання технологій впливають: темпи застарювання і заміна їх новими, досконалішими; швидкість розповсюдження даних технологій. Загальні поняття про стандартизацію і сертифікацію Стандарт - це документ, розроблений на основі консен-сусу і затверджений визнаним органом, у якому встановлю-ються правила загального і багаторазового використання, за-гальні принципи або характеристики, які стосуються різних видів діяльності та її результатів, і котрий спрямований на досягнення оптимального ступеня упорядкування в певній галузі. В перекладі з англійської слово «стандарт» означає зразок, норму, основу. Стандартизація ґрунтується на досяг-неннях науки, техніки та передового досвіду і має бути на-дійним гарантом якості товарів, які надходять на внутрішній і зовнішній ринки. Стандартизацію розглядають у трьох аспе-ктах: як практичну діяльність; як частину системи управління; як науку. Стандартизація як практична діяльність полягає в роз-робці, впровадженні і застосуванні нормативних документів і нагляді за виконанням вимог, правил і норм, викладених у них. Стандартизація як частина системи управління здійсню-ється на основі державної системи стандартизації, яка спира-ється на комплекс основних стандартів в галузі технічної по-літики і управління якістю продукції. Стандартизація як наука виявляє, узагальнює й аналізує закономірності в галузі стандартизації, у теорії систематизації, класифікації і кодуванні об'єктів, у розвитку наукових методів, у науковому обґрунтуванні норм і вимог до об'єктів стандартизації. Будь-який товар, що надходить на ринок, повинен випус-катися у відповідності до вимог нормативних документів зі стандартизації, незалежно від того, на підприємстві якої фо-рми власності він виготовлений. Сертифікація - це дія, яка засвідчує за допомогою серти-фіката або знака відповідності, що товар відповідає вимогам певних стандартів чи технічних умов. Вона є гарантією того, що даний товар відповідає вимогам стандартів. У більшості розвинутих країн існують національні системи сертифікації. Така система впроваджена в Україні з 1995 р. для харчових продуктів вітчизняного виробництва і тих, що завозяться, за назвою УкрСЕПРО. Мета і завдання, принципи і методи стандартизації Найважливіші цілі стандартизації: поліпшувати якість продукції, що випускається; підвищувати конкурентоспроможність товарів вітчизня-ного виробництва і забезпечувати умови для їх експорту на світовий ринок; встановлювати раціональну номенклатуру вироблених товарів; розвивати міжнародне співробітництво в усіх сферах людської діяльності; * захищати навколишнє середовище в екологічному плані і забезпечувати безпеку людей. Головним завданням стандартизації є створення компле-ксу нормативних документів, які визначають сучасні вимоги до продукції, до її розробки, виробництва і застосування, а також нагляд за правильним використанням стандартів. Основний принцип стандартизації -- це програмно-цільове планування. Іншими важливими принципами стандартизації є: директивність, системність, динамізм і оптимальність. Директивність чи обов'язковість стандартизації полягає в тому, що в стандарти закладаються вимоги і норми, обов'яз-кові за своєю державно-правовою основою. Недотримання таких вимог переслідується за законом. Системність допус-кає розглядати стандарт як елемент системи. На основі цього принципу розробляються системи міжгалузевих стандартів, наприклад, стандарти на систему показників якості продукції (СГОТП). Основні методи стандартизації: математичні методи (використання рядів кращих чисел і параметричних рядів); уніфікація (приведення продукції до однаковості за фор-мою, нормами і типорозмірами); агрегатування (конструювання готових виробів з уніфі-кованих і стандартних деталей і вузлів); комплексна стандартизація (розробка єдиної системи взаємопов'язаних вимог до готової продукції, сировини, матеріалам, а також до процесів розробки, виробництва і споживання); випереджальна стандартизація (встановлення підвище-них вимог до об'єкта стандартизації, обґрунтоване про-гнозом науково-технічного розвитку). Органи і служби стандартизації У систему органів і служб стандартизації входять міжна-родні (всесвітні та регіональні) і національні організації з стандартизації. Існує понад 400 організацій, які займаються питаннями стандартизації. Найбільші з них - Міжнародна організація по стандартизації (180) і Міжнародна електро-технічна комісія (МЕК). Вони самостійні і незалежні одна від одної. 180 створена з метою сприяння розвитку стандартиза-ції у світовому масштабі для полегшення світового товаро-обміну і співробітництва в галузі інтелектуальної, наукової, технічної та економічної діяльності. Ця організація прово-дить роботи зі стандартизації в усіх галузях промисловості, економіки і техніки, за винятком електротехніки та електро-ніки. Основне завдання МЕК - розроблювати міжнародні стандарти в галузі електротехніки та електроніки, радіозв'яз-ку і приладобудування з метою сприяння міжнародному співробітництву в цих галузях. Регіональні організації зі стандартизації обмежуються діяль-ністю в межах групи країн певного регіону. Ці організації спри-яють розробці регіональних стандартів для розв'язання завдань, які випливають із загальних інтеграційних економічних і техні-чних угод між країнами регіону. Найбільша в світі регіональна організація зі стандартизації - Європейський комітет з питань стандартизації (СЕН) - створена в рамках країн ЄЕС і Євро-пейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ). СЕН розробляє єди-ні європейські стандарти для країн-учасниць з метою усунення технічних бар'єрів, пов'язаних з розходженням вимог у націона-льних стандартах. Для країн СНД регіональною організацією є Міждержавна рада зі стандартизації. До національних органів і служб стандартизації в Україні відносяться: Комітет з питань стандартизації, метрології і сертифікації при Кабінеті Міністрів України (Держстан-дарт), котрий здійснює загальне керівництво роботами зі стандартизації, затверджує і реєструє національні стандарти, організовує інформаційне забезпечення з питань стандарти-зації, метрології і сертифікації. Держстандарт має свої тери-торіальні органи - центри стандартизації і метрології, які здійснюють функції і права Держстандарту у встановлених межах. Керівництво діяльністю зі стандартизації в галузі бу-дівництва і будматеріалів здійснює Мінбуд. У міністерствах, відомствах і концернах галузей економіки роботи зі стандартизації проводять управління або відділи стандартизації. На підприємствах, в організаціях і установах роботи зі стандартизації виконують конструкторсько-технологічні або науково-дослідні відділи чи лабораторії, бюро, а також окремі фахівці. Для розробки стандартів Держстандарт може формувати технічні Комітети (ТК), призначати головні і базові організа-ції зі стандартизації. В Україні створені: Український НДІ стандартизації, сертифікації, інформатики, а також Центри: метрології (Харків) і технології «Система» (Львів), націона-льна система сертифікації СЕПРО (УкрСЕПРО)- Київ. Нормативні документи зі стандартизації До нормативних документів зі стандартизації відносяться: стандарти, технічні умови, технічні описи, методичні вказі-вки, рекомендації по стандартизації і положення. Основне місце серед них займають стандарти і технічні умови. Розріз-няють такі види стандартів: основні (організаційно-методичні і загальнотехнічні); стандарти на продукцію (по-слуги); стандарти на процеси; стандарти на методи контролю (іспитів, вимірів, аналізу). За категоріями стандарти поділяються на міжнародні, регіональні, державні, галузеві і стандарти підприємств. В Україні діють такі категорії стандартів: * міжнародні стандарти 180 (МС 180) і міжнародні стандарти МЕК (МС до МЕК), які мають рекомендаційний характер; міждержавний стандарт СНД «ДСТ», який має обов'язко-вий або обов'язково-рекомендаційний характер; стандарт України (ДСТУ), який може містити обов'язкові та обов'язкові рекомендаційні вимоги; стандарт підприємства (СТП), що може містити обов'яз-кові та обов'язкові і рекомендаційні вимоги. З метою запобігання і припинення їх обов'язкових вимог стандартів порушенням здійснюється державний нагляд за стандартами службами Держстандарту і центрами стандарти-зації та метрології на всіх підприємствах і в організаціях не-залежно від форм власності. Управління якістю і асортиментом товарів. Якість, номенклатура споживчих властивостей і показників Ключові слова: якість товару; показники призначення, надійності, ергономічні, естетичні, технологічності; транспортабельність;, стандартизація; уніфікація; патент-но-правові показники; екологічні показники; показники безпе-ки; економічні показники і показники однорідності; ґатунок; асортимент; характеристика асортименту: широта, пов-нота, стійкість, ступінь оновлення, новизна, структура, асортиментний мінімум, раціональність, гармонійність. Якість товарів та її показники Якість товару - це сукупність його властивостей і харак-теристик, які додають йому здатність задовольняти обумов-лені або передбачувані потреби покупця. Якість містить у со-бі не всі властивості товару, а тільки ті, що пов'язані із задо-воленням конкретних потреб відповідно до призначення то-вару. Крім споживчих властивостей, якість включає й інші властивості товару, які забезпечують задоволення потреб проектувальників, виробників, працівників сфери обігу, які мають відношення до товару.
Страницы: 1, 2, 3, 4
|