|
Курсовая: Математические модели инфляции |
де — додатні константи.
Припустимо, що
задає траекторію зайнятості, яка вважається оптимальною. Оскількі пропозиція
робочої сили відповідає траекторії
оптимальний пропорційний рівень зайнятості визначається відношенням
. Це відношення, яке не перевищує одиницю відображає оптимальний баланс між
безробіттям та інфляцією. Рівняння (2.1.1) базується на припущенні, що при
оптимальному рівні зайнятості пропозиція грошей постійна і рівна
, в противному випадку пропорційне перевищення
над є зростаючою
функцією пропорційного перевищення
над . Тепер замість
рівняння (1.10) використовується рівняння (2.1.1), так, що модель включає
рівняння (1.1) — (1.9) і (2.1.1).
З (1.7), (1.8) і (2.1.1) отримаємо
| (2.1.2) |
Тоді з (1.12) та (2.1.2) отримаємо
| (2.1.3) |
що разом з (1.4) та (1.5) дає
| (2.1.4) |
Одночасно також маємо
| (2.1.5) | | (2.1.6) |
що аналогічно відповідно (1.16) та (1.17).
Траекторія зміни змінних
та визначається
початковими значеннями змінних і системою рівнянь (2.1.4) — (2.1.6). Частинний
розв’язок цієї системи має вигляд
де
Із (1.4), (2.1.8), (2.1.9) та (2.1.12) випливає,що рівноважна траекторія
росту зайнятості визначається рівнянням
| (2.1.13) |
де
Таким чином, ця траекторія не пов’язана з оптимальною. Дійсно, порівняння
(1.28) з (2.1.13) показує, що рівноважна траекторія росту зайнятості
співпадає з траекторією, що відповідає постійній пропозиції грошей. Це
неприйнятний наслідок політики, що описується рівнянням (2.1.1). Розглянемо
тепер вплив цієї політики на стійкість системи.
З рівнянь (2.1.4) — (2.1.6) та (2.1.10) — (2.1.13) маємо
де
Точні траекторії зміни змінних
визначаються початковими значеннями цих змінних і системою рівнянь (2.1.4) —
(2.1.6) та (2.1.10) — (2.1.13), а наближені траекторії – тими ж початковими
значеннями і системою лінійних рівнянь, які включають (2.1.14), (2.1.15) та
| (2.1.17) |
Характеристичними коренями матриці коефіцієнтів останньої системи є корені
рівняння
, | (2.1.18) |
де
Зауважимо, що ,
, і при умові, що
частинна похідна .
Отже, хоч політика задана рівнянням (2.1.1) не впливає на рівноважну траекторію
зайнятості (на відміну від політики, що передбачає постійну пропозицію грошей),
вона може справляти стабілізуючу дію.
Припустимо, наприклад, що
; ;
; ;
; ;
; ;
.При цих умовах і при
корені рівняння (2.1.18) рівні
; , а при
ці корені рівні ;
; . Тобто у даному
випадку вплив грошової політики приводить до поступової ліквідації ціклу і
більш швидкої збіжності до довгострокового тренду.
Розглянемо тепер політику, яка визначається рівнянням
| (2.1.19) |
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
|
|
|
© 2003-2013
Рефераты бесплатно, курсовые, рефераты биология, большая бибилиотека рефератов, дипломы, научные работы, рефераты право, рефераты, рефераты скачать, рефераты литература, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты медицина, рефераты на тему, сочинения, реферат бесплатно, рефераты авиация, рефераты психология, рефераты математика, рефераты кулинария, рефераты логистика, рефераты анатомия, рефераты маркетинг, рефераты релиния, рефераты социология, рефераты менеджемент. |
|
|