на тему рефераты Информационно-образоательный портал
Рефераты, курсовые, дипломы, научные работы,
на тему рефераты
на тему рефераты
МЕНЮ|
на тему рефераты
поиск
Курсовая: Математические модели инфляции
де Курсовая: Математические модели инфляции Курсовая: Математические модели инфляции Курсовая: Математические модели инфляции Точні траекторії зміни змінних Курсовая: Математические модели инфляции визначаються початковими значеннями цих змінних і системою рівнянь (2.2.14) — (2.2.16), а наближені траекторії – тими ж початковими значеннями і системою лінійних рівнянь, які включають (2.2.14), (2.2.15) та

Курсовая: Математические модели инфляции

(2.2.17)

Характеристичними коренями матриці коефіцієнтів останньої системи є корені рівняння

Курсовая: Математические модели инфляции ,

(2.2.18)

де Курсовая: Математические модели инфляции Курсовая: Математические модели инфляции Курсовая: Математические модели инфляции У співвідношення (2.2.1) яке описує вплив зворотнього зв’язку входять обидва параметри політики Курсовая: Математические модели инфляции та Курсовая: Математические модели инфляции . Значення цих параметрів впливає не тільки на стійкість системи, але і на рівноважне відношення капітал — випуск. Припустимо, що бажанне значення Курсовая: Математические модели инфляции (яке являється рівноважним значенням відношення основного капіталу до випуску продукції) визначається як окреме рішення прийнятої політики. При цьому врахуємо, що рівноважна траекторія росту випуску буде тим вища, а початковий рівень споживання тим нижчий, чим більше значення Курсовая: Математические модели инфляции . Таким чином, розглядуючи вплив зміни Курсовая: Математические модели инфляции на стійкість системи будемо припускати що Курсовая: Математические модели инфляции змінюється так, щоб значення Курсовая: Математические модели инфляции залишалося постійним. При цьому при диференційуванні функцій Курсовая: Математические модели инфляции по Курсовая: Математические модели инфляции знак частинної похідної використовується для того, щоб вказати, що сталою величиною є Курсовая: Математические модели инфляции а не Курсовая: Математические модели инфляции . Тепер, припускаючи, що Курсовая: Математические модели инфляции маємо Курсовая: Математические модели инфляции , Курсовая: Математические модели инфляции і при умові, що Курсовая: Математические модели инфляции та Курсовая: Математические модели инфляции , похідна Курсовая: Математические модели инфляции . Тобто додатне значення Курсовая: Математические модели инфляции може здійснювати стабілізуючу дію. Припустимо, наприклад, що задані такі значення праметрів: Курсовая: Математические модели инфляции ; Курсовая: Математические модели инфляции ; Курсовая: Математические модели инфляции ; Курсовая: Математические модели инфляции ; Курсовая: Математические модели инфляции ; Курсовая: Математические модели инфляции ; Курсовая: Математические модели инфляции ; Курсовая: Математические модели инфляции ; Курсовая: Математические модели инфляции ; Курсовая: Математические модели инфляции . Тоді, якщо Курсовая: Математические модели инфляции , корені (2.2.18) рівні: Курсовая: Математические модели инфляции ; Курсовая: Математические модели инфляции ; а якщо Курсовая: Математические модели инфляции , вони рівні: Курсовая: Математические модели инфляции ; Курсовая: Математические модели инфляции ; Курсовая: Математические модели инфляции . Тобто, в цьому випадку бюджетна політика призводить до ліквідації циклу і більш швидкої збіжності до довгострокового тренду. Надалі не розглядуються більш складні бюджетні політики, аналогічні грошовим політикам, що описуються рівняннями (2.1.19) та (2.1.39). Це пояснюється тим, що єдиними, що мають практичний зміст бюджетними політиками є ті, при яких відношення заощаджень (особистих та державних) до національного доходу прямує до додатньої константи при Курсовая: Математические модели инфляции . Якщо це припущення справедливе, то жодна практично здійснювана бюджетна політика не може здійснювати вплив на рівноважну траекторію росту зайнятості. Хоча цей висновок очевидний з (2.2.13) і викладених щойно міркувань він може здатися несподіваним, особливо, при співставленні з результатами, отриманими змоделей, де грошові фактори не враховуються. На завершення цього розділу наведемо неформальний опис впливу змін у бюджетній політиці, викликаючих стійкій ріст відношення заощадження — доход. З цією метою ми будемо припускати, що початковий стан економіки відповідає рівноважній траекторії росту. Згадаємо, що в цьому розділі прийнято припущення що пропозиція грошей зростає в геометричній прогресії, а отже бюджетні зміни не впливають на темп росту. Звідци випливає, що надлишок надходжень від податків над поточними державними витратами державних позик у приватного сектора економіки, а не для зменшення пропозиції грошей. Тим не менш, зміни бюджетної політики вказаного типу одразу викликає зменшення споживання, а отже і зайнятості. Але зменшення зайнятості, в свою чергу викликає зниження пропорційного темпу росту заробітної плати та цін, а в силу цього зменшення пропорційного темпу росту попиту на гроші. Оскількі пропорційний темп росту пропозиції грошей не змінюється, норма відсотка постійно падає, викликаючи поступове збільшення попиту на капітальні товари та підвищення рівня зайнятості. Якщо значення Курсовая: Математические модели инфляции не дуже велике, рівень зайнятості прямує до рівноважного, в даному випадку до початкового, рівня. Таким чино, єдиний стійкій ефект зміни бюджетної політики зводиться до збільшення відношення накопичення капіталу до споживання, а отже до підвищення рівноважної траекторії росту випуску продукції. Наведений опис – спрощений, так як в ньому не враховано тимчасове запізнення виробництва відносно попиту. Внаслідок цього запізнення траекторія збіжності, як правило є коливальною, а не стійкою. Поєднання грошової та бюджетної політики В цьому розділі розрізнялися три мети здійснення кожної політики: 1) досягнення оптимального довгострокового балансу між безробіттям та інфляцією; 2) досягнення оптимального довгострокового балансу між споживанням та накопиченням капіталу; 3) мінімізація короткострокових флуктуацій. Було показано, що при прийнятих в моделі припущеннях грошова політика може бути використана для досягнення цілей 1) та 3) але не 2), а бюджетну політику, яка належить до класу, що має практичний зміст можна використати для досягнення цілей 2) і 3), але не 1). Отже, якщо прагнути досягнення всіх трьох цілей необхідно застосовувати деяке поєднання грошової та бюджетної політик. Ефективну систему регулювання економіки можна отримати, якщо об’єднати політики, що описуються рівняннями (2.1.58) та (2.2.1). Для спрощення викладок розглянемо комбіновану політику, що визначається рівняннями (2.1.39) та (2.2.1). Тоді модель включає рівняння (1.1) — (1.9), (2.1.39) та (2.2.1). Маємо рівняння

Курсовая: Математические модели инфляции

(2.3.1)

Курсовая: Математические модели инфляции

(2.3.2)

Курсовая: Математические модели инфляции

(2.3.3)

які ідентичні відповідно рівнянням (2.2.21), (2.1.41) та (2.1.42). Отримаємо також, що

Курсовая: Математические модели инфляции

(2.3.4)

ідентичне (2.2.3) Траекторії зміни змінних Курсовая: Математические модели инфляции та Курсовая: Математические модели инфляции визначаються початковими значеннями цих змінних та системою рівнянь (2.3.1) — (2.3.4). Частинний розв’язок цієї системи

Курсовая: Математические модели инфляции

(2.3.5)

Курсовая: Математические модели инфляции

(2.3.6)

Курсовая: Математические модели инфляции

(2.3.7)

Курсовая: Математические модели инфляции

(2.3.8)

де

Курсовая: Математические модели инфляции

(2.3.9)

Курсовая: Математические модели инфляции

(2.3.10)

Курсовая: Математические модели инфляции

(2.3.11)

Курсовая: Математические модели инфляции

(2.3.12)

З (1.4), (2.3.6), (2.3.7), (2.3.10) та (2.3.11) випливає, шо рівноважна траекторія росту зайнятості визначається рівнянням

Курсовая: Математические модели инфляции

(2.3.13)

Отже, рівноважна і оптимальна траекторії зайнятості співпадають. Крім того з (2.3.10) та (2.3.11) маємо

Курсовая: Математические модели инфляции

(2.3.14)

тобто рівноважне відношення основного капіталу до випусу залежить від Курсовая: Математические модели инфляции але не залежить від Курсовая: Математические модели инфляции . Незалежність цього відношення від Курсовая: Математические модели инфляции пояснюється рівністю рівноважного і оптимального пропорційних рівнів зайнятості. Ці результати свідчать про те, що при використанні комбінованої грошової та бюджетної політики, що визначається рівнянням (2.1.39) та (2.1.1) рівноважний пропорційний рівень зайнятості та рівноважне відношення основного капіталу до випуску продукції можна регулювати незалежно одне від одного, і що ці величини не залежать від Курсовая: Математические модели инфляции . Розглянемо тепер співвідношення між стійкістю системи та значенням параметру Курсовая: Математические модели инфляции . З рівнянь (2.3.1) — (2.3.4) та (2.3.9) — (2.3.12) отримуємо

Курсовая: Математические модели инфляции

(2.3.15)

Курсовая: Математические модели инфляции

(2.3.16)

Курсовая: Математические модели инфляции

(2.3.17)

Курсовая: Математические модели инфляции

(2.1.55)

де Курсовая: Математические модели инфляции Курсовая: Математические модели инфляции Курсовая: Математические модели инфляции Курсовая: Математические модели инфляции Точні траекторії зміни змінних Курсовая: Математические модели инфляции визначаються початковими значеннями цих змінних і системою рівнянь (2.3.15) — (2.3.18), а наближені траекторії – тими ж початковими значеннями і системою лінійних рівнянь, які включають (2.3.15), (2.3.16), (2.3.18) та

Курсовая: Математические модели инфляции

(2.3.19)

Характеристичними коренями матриці коефіцієнтів останньої системи є корені рівняння

Курсовая: Математические модели инфляции

(2.3.20)

де Курсовая: Математические модели инфляции Курсовая: Математические модели инфляции Курсовая: Математические модели инфляции Курсовая: Математические модели инфляции Зауважимо, що: Курсовая: Математические модели инфляции , Курсовая: Математические модели инфляции . Крім того, при умові Курсовая: Математические модели инфляции та Курсовая: Математические модели инфляции має місце нерівність Курсовая: Математические модели инфляции , а якщо крім цього значення Курсовая: Математические модели инфляции достатньо мале, виконується нерівність Курсовая: Математические модели инфляции . Тобто, при додатньому Курсовая: Математические модели инфляции може мати місце стабілізуючий вплив. Припустимо, наприклад, що Курсовая: Математические модели инфляции ; Курсовая: Математические модели инфляции ; Курсовая: Математические модели инфляции ; Курсовая: Математические модели инфляции ; Курсовая: Математические модели инфляции ; Курсовая: Математические модели инфляции ; Курсовая: Математические модели инфляции ; Курсовая: Математические модели инфляции ; Курсовая: Математические модели инфляции , Курсовая: Математические модели инфляции , Курсовая: Математические модели инфляции . При таких значеннях параметрів та при Курсовая: Математические модели инфляции корені (2.3.20) рівні: Курсовая: Математические модели инфляции ; Курсовая: Математические модели инфляции ; Курсовая: Математические модели инфляции , а при Курсовая: Математические модели инфляции ці корені рівні: Курсовая: Математические модели инфляции ; Курсовая: Математические модели инфляции ; Курсовая: Математические модели инфляции . Тобто, в цьому випадку вплив додатнього значення параметра Курсовая: Математические модели инфляции проявляється якв збільшенні періода, так і в демпфуванні циклу, а також в більш швидкій збіжності до довгострокового тренду.

Висновки

В кваліфікаційній роботі побудована математична модель економічної системи, яка включає основні закономірності її функціонування. Створена програма, дозволяє наглядно продемонструвати основні залежності економічних процесів. Зокрема, можна побачити, зміна яких параметрів економічної системи веде до інфляційних процесів. Також можна уточнювати параметри вибору фінансової політики з метою одержання найкращіх результатів. Основним висновком, є висновок про сильну взаємозалежність економічних показників між собою, і саме він є предметом дослідження в даній роботі.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8


© 2003-2013
Рефераты бесплатно, курсовые, рефераты биология, большая бибилиотека рефератов, дипломы, научные работы, рефераты право, рефераты, рефераты скачать, рефераты литература, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты медицина, рефераты на тему, сочинения, реферат бесплатно, рефераты авиация, рефераты психология, рефераты математика, рефераты кулинария, рефераты логистика, рефераты анатомия, рефераты маркетинг, рефераты релиния, рефераты социология, рефераты менеджемент.