Припинено переробку цукру-сирцю. Припинено виробництво цукру-рафінаду всіх фасовок.

Припинено виробництво сухого жому.

В 1996 році проведена приватизація заводу. Працівники заводу отримали близько 4 % акцій.

Завод перетворився на Відкрите Акціонерне Товариство – ВАТ цукрозавод “Хрещатик”. Утворюється дочірнє підприємство – фірма “Хрещатик” до якої належить столова.

Запущений цех по випіканню хліба і встановлене обладнання для виготовлення макаронів.

Адміністративний корпус реконструюється в сучасний офіс.

1999 – 2001 рр.

Для варки утфелю I продукту встановлені мікропроцесори (1999 р.).

Запущено цех по вирощуванню грибів в підвалі побутового корпусу. Розпочато підготовку цеху площею до 1000 м² в підвалі складу цукру-рафінаду. Відновлено цех по виробництву сухого жому, але він не був запущений через високі ціни на мазут.

Проведено 3,5 км. газопроводу в напрямку села Звенячин.

2000 рік. Завод працював менше місяця. По виходу цукру зайняв друге місце серед заводів України. Основним кредитором в 2001 р. була фірма “Акорд”, співробітництво з якою підписане на 2001 р.

За 20-те століття завод відпрацював 75 сезонів. Перероблено більше 20 мільйонів тон буряка, вироблено – біля 3 мільйонів тон цукру, із них 1,8 млн.тон – з буряка та 1,2 млн.тон – з цукру-сирцю.

Найдовший сезон цукроваріння був в 1957 році – 221 доба, найкоротший – в 1945 році – 18 діб.

Найдовше виробництво цукру з сирцю з 1 січня по 15 липня з самим коротким ремонтним періодом – 1,5 місяці – було в 1987 році.

Найбільше товарної продукції вироблено в 1987 році – на суму в 107 млн. 110 тис. карбованців.

2002-2006 рр.

Управління дифузії переведено на мікропроцесор.

Побудовано нову яму для товарного вапна.

Газифіковано завод у 2004 році. У 2005 році ВАТ цукрозавод “Хрещатик” ліквідовано і на його базі утворено ТзОВ ц/к “Хрещатик”.

Основними видами продукції на ТзОВ “Ц/к “Хрещатик”” є:

üЦукор-пісок;

üМеляса;

üЖом сухий і свіжий;

ü  Вапно товарне.

Цукор-пісок упаковують масою нетто 50 кг. у поліпропіленові мішки з поліетиленовими вкладишами, що дає змогу зменшити вплив зовнішніх факторів на якість цукру. До мішків пришивають ярлики де вказано:

1)  Назву організації-виробника;

2)  Назву продукції, ДСТУ;

3)  Масу нетто;

4)  Калорійність.

Меляса – це побічний продукт бурякового виробництва, яка використовується в якості сировини для виробництва етилового спирту, пекарських і кормових дріжджів та як добавку в корм с/г тваринам.

Цукор-пісок та меляса мають органолептичні характеристики (запах, зовнішній вигляд, смак, розчинність у воді) та фізико-хімічні (масова частка цукрози, сухих речовин, кислотність) властивості.

Жом сухий і свіжий призначаються в основному для годівлі с/г тварин. Жом сухий може використовуватись як добавка до комбікормів.

Основними техніко-економічними показниками товариства є: (Таблиця1).

Аналізуючи Таблицю 1.1 можна зробити висновок, що всі техніко-економічні показники у 2006 р. у порівнянні із 2005 р. зросли. Це можна пояснити тим, що з 2006 року ВАТ ц/к “Хрещатик” став ТзОВ ц/к “Хрещатик”, а це означає, що нові власники зробили значні капіталовкладення у комбінат, що виразилось у техніко-економічних показниках. Наприклад, за 2006 рік обсяги товарної продукції зросли на 47,2 % у порівнянні із 2005 роком, що в сумі склало 8474 тис.грн. В результаті рентабельність виробництва за декілька останніх років стала додатньою. Також великим досягненням нового керівництва є отримання прибутку, адже до 2006 року підприємство працювало без прибутку, тобто було збитоковим.

Отже слід зауважити, що економічний стан товариства за 2006 рік порівняно з 2005 р. покращився, але потрібно вживати заходи щоб ріст спостерігався і надалі. Потрібно провести детальний аналіз кожного показника, щоб знайти резерви росту доходу, та резерви зниження собівартості.

Щоб зрозуміти до якого виду належить підприємство мало техніко-економічних показників потрібно класифікувати його за декількома ознаками, що і показує Таблиця 2.1.

Таблиця 2.1 Техніко-економічні показники підприємства

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5