Vпрі=0,785КрДн12. a.Li (2.1)

Vпр = 4,1 + 21,2+74,0 + 23,5 = 122,8м3

2.      Втрати бурового розчину при його очищенні:

-  відстоювачем VпоІ = 3 еІ х Vпр;

-  віброситом VпоІI = 1,2 еІI х Vпр;

-  пісковідділлювачем VпоІII = 2 еІII х Vпр;

-  муловідділювачем VпоІV = 3 еІV х Vпр;

   де ступінь очищення бурового розчину від породи, в частинах одиниці:

-  відстоювачем еІ = 0,5

-  віброситом еІІ = 0,20

-  пісковідділлювачем еІІІ = 0,20

-  муловідділювачем еІV= 0,20

VпоІ = 3 х 0,15 х122,8 = 55,2 м3

VпоІІ = 1,2 х 0,20 х122,8 =29,5 м3

VІІоІІІ = 2 х 0,20 х122,8 = 49,1 м3

VпоІV = 3 х 0,20 х 122,8 =73,7 м3

3.      Об'єм видаленої породи:

Vвп = (е1 + еІІ + еІІІ + еІV) х Vпр (2.2)

Vвп = (0,15 + 0,20 + 0,20 + 0,20) х 122,8 =92,1 м3

4.      Об'єм відпрацьованого бурового розчину (ВБР):

Vвбр = (3 е1 + 1,2 еІІ + 2 еІІІ + 3 еІV) х Vпр + 0,5Vц, (2.3)

де: Vц – об'єм циркуляційної системи бурової установки, що визначається в залежності від класу бурової установки і максимальної глибини буріння, Vц = 60 м3.

Vвбр = (3x0,15 + 1,2x0,20 + 2x0,20 + 3x0,20) х122,8+ 0,5 х 60= 237,5 м3

5.      Об'єм бурових стічних вод (БСВ):

Vбсв = 2 х Vвбр; (2.5)

Vбсв = 2 х 237,5=475,0м3

Враховуючи, що при амбарному бурінні до 30% БСВ повертається після відповідної технологічної очистки (методом відстою і хімічної коагуляції) на повторне використання, об'єм БСВ (рідких відходів) становитиме:

Vбсв= 475,0x0,7 =332,4 м3

6.Об'єм розчину для випробування свердловини:

V в = 1,5 х 0,785 х Дв2 х Н, (2.6)

де Дв – внутрішній діаметр експлуатаційної колони, 0,1241 м;

Н – глибина свердловини, 1643 м.

V в = 1,5 х 0,785 х 0,12412 х 1643 = 29,8 м3

V в = 29,8 м3

7. Об'єм амбарів-накопичувачів відходів буріння розраховується за формулою:

Vам = 1,1 х (Vвп + Vвбр + Vбсв + V в); (2.7)

Vам = 1,1 х (92,1 + 237,5 + 332,4 + 29,8) = 760,9 м3

Необхідний об’єм споруджених амбарів-накопичувачів бурових відходів (вийнятого ґрунту) складає 760,9 м3.

Бурові стічні води пропонується використовувати, частково на технічні потреби і для приготування бурового розчину, а також вивозити на КНС-7 ЦППТ НГВУ «Долинанафтогаз» для подальшої закачки з супутними пластовими водами для підтримання пластового тиску.

8. Об’єм мінерального ґрунту, що необхідний для ущільнення шламових відходів в амбарах при їх ліквідації, складає:

Vгр = 2,5 х Vвбр = 2,5 х 237,5 = 593,6 м3 (2.7)

Для нейтралізації можливого шкідливого впливу на грунт нафти і нафтопродуктів проводиться зрізання забрудненого ґрунту на глибину забруднення (приблизно 15 см). Забруднений грунт складується поблизу шламового амбару.

Для збору нафтової плівки з поверхні рідких бурових відходів, перед освітленням рідини, засипати її адсорбентом з розрахунку 4 кг на 100 м2 площі амбару.

Бурові відходи по приведеним типам розчинів і хімічній обробці переважно відносяться до ІV класу токсичності (ступінь небезпеки – малонебезпечні) і згідно СНиП 2.01.28–85 та ГСТУ 41–00 032 626–00–007–97 підлягають захороненню безпосередньо на майданчику будівництва свердловини в шламових амбарах.

Для зменшення забруднення ґрунтів і ґрунтових вод перед захороненням бурових відходів необхідно провести очистку і утилізацію бурових стічних вод (БСВ), а також нейтралізацію і знешкодження відпрацьованого бурового розчину (ВБР) і бурового шламу (БШ).

2.2 Сучасні природоохоронні заходи

Комплекс природозахисних робіт вибирають з урахуванням особливостей природно-кліматичних та ґрунтово-ландшафтних умов спорудження свердловин і проектної технології буріння свердловин.

Для буріння свердловин треба використовувати бурові розчини і технологічні рідини, які є екологічно чистими або які характеризуються мінімальними забруднювальними властивостями.

У процесі буріння нафтових свердловин створюються значні техногенні навантаження на об'єкти гідро-, літо – та біосфери. В районах масового буріння свердловин виникає загроза екологічного стресу, що призводить до порушення природної екологічної рівноваги, падіння ресурсно-біогенного потенціалу біосфери, деградації компонентів природного середовища (різке зменшення запасів риби, забруднення ґрунтів і водяних об'єктів тощо). Це спричинюють:

-  низький рівень екологічної безпеки технологічних процесів;

-  недостатня свідомість виконавців робіт;

-  незадовільний рівень контролю забруднення з боку екологічних служб;

-  низький рівень економічної та моральної відповідальності за заподіяну природі шкоду.

При спорудженні свердловин під джерелом забруднення розуміють технологічні процеси, які впливають на природне середовище.

Структуру та склад природоохоронних заходів упродовж усього періоду спорудження свердловин наведено нижче.

1. Застосування рецептур бурових розчинів, які виключають забруднення підземних вод під час циркуляції бурового розчину в необсадженій частині стовбура свердловини.

2. Вибір режиму промивання свердловини та технологічних параметрів бурових розчинів (густини, реологічних та фільтраційних властивостей), які забезпечують недопущення поглинання бурового розчину та проявлення пластового флюїду.

3. Суворе дотримання технологічних регламентів на промивання свердловини протягом усього циклу буріння, кріплення та освоєння свердловини.

4. Вибір конструкції свердловини, яка забезпечує надійну ізоляцію потенційно небезпечних горизонтів від забруднення.

5. Застосування технології цементування, яка забезпечує підняття цементного розчину до проектних значень і яка виключає міжпластові перетоки в зонах активного водообміну після цементування.

6. Застосування заколонних пакерів для запобігання можливим міжпластовим перетокам у свердловині, в тому числі на родовищах із близьким розташуванням водовмісних і нафтонасичених горизонтів.

7. Застосування обсадних труб з високогерметичними різьбовими з'єднаннями, які виключають попадання через них у водоносні горизонти циркулюючого в свердловині агента.

8. Використання центраторів та спеціального оснащення обсадних колон під час кріплення свердловин для підвищення якості цементування.

9. Використання для цементування корозійностійких цементів, які забезпечують дов-готривалість кріплення свердловин.

10.Організаційні заходи щодо попередження викидів розчину і пластового флюїду під час буріння.

11.Обладнання гирла свердловини спеціальною запірною арматурою.

12.Використання зворотних клапанів типу КОБ-ЗШ для виключення викидів через бурильні труби.

13.Гідроізоляція дна та стінок шламових амбарів під час спорудження свердловин на добре дренованих землях.

14.Спорудження нагромаджувальних котлованів в об'ємах, які відповідають об'ємам відходів, що утворюються під час буріння.

15.Застосування інженерної системи комунікацій для збирання відходів буріння.

16.Організація раціональної системи збирання та зберігання відходів буріння.

17.Застосування конструкції нагромаджувальних котлованів, які виключають їх переповнення відходами буріння та руйнування обвалів.

18.Виключення попадання відходів буріння на територію бурової.

19.Використання для обробки бурових розчинів нетоксичних активно біодеградуючих хімічних реагентів.

20.Організаційні заходи, спрямовані на зниження забруднювальних властивостей відходів буріння.

21.Виключення з рецептур бурових розчинів хромвмісних та інших токсичних реагентів.

22.Виключення застосування нафти для обробки бурових розчинів та заміна їх нешкідливими мастильними добавками.

23.Організаційні заходи, спрямовані на зменшення об'ємів відходів буріння.

24.Застосування рецептур бурових розчинів, які забезпечують зменшення об'ємів їх утворення.

25.Заходи для багатоступеневого очищення бурових розчинів.

26.Максимально можливе повторне використання розчинів у технологічному циклі буріння.

27.Організація раціональної системи водопостачання та водовідведення на буровій.

28.Максимальне залучення у зворотне водопостачання бурових стічних вод (БСВ) для технологічних потреб буріння.

29.Застосування бурильних труб під час СПО.

30.Організація заходів для очищення стічних вод для їх утилізації.

31.Використання БСВ у зворотному водопостачанні для технологічних потреб буріння.

32.Безпечне скидання БСВ в об'єкти природного середовища.

33.Використання БСВ для приготування бурових та тампонажних розчинів, для іригації земель, для підтримки пластового тиску.

34.Використання БСВ Організація робіт з утилізації і знешкодження відроблених бурових розчинів та шламу.

35.Переведення бурових розчинів на інші свердловини для їх повторного використання.

36.Знешкодження відроблених бурових розчинів і шламу твердіючими добавками для подальшого їх поховання в шламових амбарах та на території бурової.

37.Виведення відходів буріння у спеціальні шламосховища для поховання.

38.Використання відроблених бурових розчинів і шламу для виробництва керамзиту.

39.Використання відроблених бурових розчинів і шламу для виробництва будівельної цегли.

40.Обробка відроблених бурових розчинів і шламу з біогенними сполуками з метою подальшого використання знешкодженої маси як меліоранта для рекультивації території бурової.

41.Збирання розмитої та плаваючої нафти в амбарах, її утилізація.

42.Повідомлення про використання нафти для обробки бурових розчинів.

43.Засипання та відновлювання шламових амбарів після спорудження свердловин.

44.Гірничотехнічна рекультивація шламових амбарів на території бурової.

45.Біологічна рекультивація місць поховання відходів буріння.

49.Ліквідація наслідків забруднення об'єктів природного середовища.

50. Запомповування рідких відходів буріння в поглинальні свердловини (підземне поховання).

51. Застосування спецтехніки для збирання та вивезення відходів буріння.

52. Суворе дотримування правил проведення бурових робіт відповідно до технологічного регламенту і чинних нормативно-технічних документів [1; 2].

2.3 Аналіз впроваджених на підприємстві природоохоронних заходів

Територія, відведена під будівництво бурової, огороджується нагірноловчою канавою і обваловкою, яка попереджує попадання води на територію бурового майданчика таненні снігу і випаданні дощу.

З метою попередження проникнення в грунт фільтрату промивної рідини, ПММ, хімреагентів, стічних вод, а також з метою недопускання попадання їх в поверхневі водотоки, площадки під буровою, агрегатним і насосним блоками, блоком приготування розчину викладаються залізобетонними плитами і металевими фундаментними плитами. Плити під буровим майданчиком укладаються з нахилом в сторону стічних металевих лотків із електрозварних труб (D 324 м). Лотки для стоків укладаються по периметру залізобетонних плит з повздовжнім нахилом >5° до місця збирання стічних вод (амбар з БСВ). Було передбачено спорудження двох амбарів глибиною 3 м загальним об’ємом 1500 м3, а також амбар для продуктів випробування свердловини на викидах превентора об’ємом 100 м3. Перший амбар для збору ВБР і вибуреної породи. Другий – для збору БСВ і стоків обробленої коагулянтами води. Перший відстійний амбар споруджується таким чином, щоб надлишок рідини, яка поступає по стічних каналах переливався у другий амбар для відстоювання води. Далі очищена вода за допомогою насосної установки подається в напірну ємкість для повторного використання. По периметру амбарів обвалування з мінерального ґрунту висотою 0,6 м з верхньою основою 0,5 м і нижньою – 2,9 м. Враховуючи гідрогеологічні умови майданчика та фізико-механічні властивості ґрунтів, спорудження амбарів-накопичувачів шламових відходів виконано на підвищених ділянках майданчика з влаштуванням по всьому периметру шламових амбарів та дну технологічних траншей протифільтраційного екрану з глинистого ґрунту для запобігання інфільтрації стічних вод в горизонт ґрунтових вод.

Для очищення бурового розчину подається наступне обладнання:

– відстоювач;

-  вібросито;

-  пісковідділлювач;

-  муловідділювач.

Передбачено збір дощових та забруднених стічних вод з технологічної площадки, де ймовірне забруднення нафтопродуктами, хімреагентами, буровим розчином, з подальшим відводом їх в амбар БСВ.

Для зменшення та запобігання шкідливого впливу проектованої діяльності на геологічне середовище є наступні заходи:

– спорудження свердловини проводиться у відповідності з технологічним регламентом;

-  конструкція свердловини, яка забезпечить безаварійність технологічного процесу, а саме: попередження розмиву устя свердловини та ізоляція грунтових вод завдяки спуску направлення до глибини 12 м та спуску кондуктора до глибини 150 м, з метою перекриття верхніх водоносних горизонтів і захисту їх від забруднення фільтратом бурового розчину при буріння під проміжну колону;

-  для попередження перетоків флюїдів і пластових вод в заколонному просторі цементний розчин за всіма обсадними колонами піднімається до устя свердловини;

-  густина бурового розчину передбачається такою, щоб гідростатичний тиск стовпа бурового розчину перевищував пластовий тиск на 7%;

– для запобігання викиду пластових флюїдів на усті свердловини при бурінні під експлуатаційну колону встановлюється противикидне обладнання на проміжну колону-превентор типу ППГ-280/80х21;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8