Визначивши
вищевказані вимоги щодо законності проведення ОРД, законодавець окреслив і
правові шляхи їхнього забезпечення. По-перше, це встановлення чіткого переліку
підстав для проведення ОРД (ст. 6 Закону України «Про ОРД»). По-друге, це
гранично обмежене коло суб'єктів, що мають право на здійснення ОРД, а також
оперативно-розшукових заходів (ст.ст. 5, 8 Закону України «Про ОРД»). По-третє,
це сувора процесуальна регламентація здійснення ряду заходів і використання
оперативно-розшукових засобів, наприклад, санкціонування окремих з них судом,
затвердження відомчими керівниками тощо.
Сказане
раніше дає підстави стверджувати, що принцип законності забезпечує, у першу
чергу, реальне предметне втілення в оперативно-розшукових заходах і засобах
правових начал ОРД.
Разом
з тим, цей принцип лежить в основі всього механізму правового регулювання
суспільних відносин, що виникають у процесі проведення ОРД.
Це
значить, що при здійсненні оперативно-розшукових заходів повинні дотримуватися
такі відносини між її суб'єктами, між суб'єктами й іншими учасниками ОРД, а
також фізичними і юридичними особами, залученими в цю діяльність, які не можуть
виходити за рамки обкресленого законодавцем правового поля.
Це
значить також і те, що при проведенні ОРД не можуть бути допущені
порушення прав і свобод людини і юридичних осіб.
Окремі
ж обмеження цих прав і свобод мають винятковий і тимчасовий характер і допускаються
тільки із санкції суду відносно осіб, у діях яких є ознаки злочину, і у
випадках, передбачених законодавством України (ч. 5 ст. 9 Закону України «Про
ОРД»). У цьому саме й полягає реалізація принципу дотримання прав і свобод
людини в процесі здійснення ОРД.
Що
стосується принципу взаємодії оперативних підрозділів з органами управління й
населенням, то його дотримання має, насамперед, дуже велике практичне значення
для ОРД. Це стосується, наприклад, особистого права громадян і обов'язок
органів управління сприяти оперативним підрозділам у виконанні завдань ОРД;
реалізації Кабінетом Міністрів України своїх особливих повноважень з
врегулювання трудових відносин негласних працівників оперативних підрозділів,
що співробітничають із цими підрозділами на контрактній основі, а також з
забезпечення соціального захисту суб'єктів ОРД і осіб, залучаємих до виконання
її завдань на добровільній основі тощо.
У
той же час сутність розглянутого принципу, безсумнівно, полягає у звітності й
підконтрольності суб'єктів ОРД органам державної влади й управління, зокрема,
главі держави, ВР України, уряду в межах установлених законом повноважень, а
також у певній прозорості цієї діяльності для суспільства, що з розвитком
демократії стає усе більш реальним і виправданим.
Важливу
роль у практиці ОРД виконують і певні галузеві принципи цієї діяльності. Мова
йде про специфічні принципи предметно-дійового характеру, властивих саме ОРД і
закріплених в оперативно-розшуковому законодавстві й відомчих нормативних
актах. Зупинимося на деяких найважливіших з них.
Принцип
єдності гласних і негласних оперативно-розшукових заходів, а також
комплексно-системного їхнього використання. Раніше було сказано, що
поняття ОРД визначене як система гласних і негласних пошукових, розвідувальних
і контррозідувальних заходів, здійснюваних із застосуванням оперативних і
оперативно-технічних засобів (ст. 2 Закону України «Про ОРД»).
Уже
в самому цьому визначенні законодавець указав на взаємозалежний і
комплексно-системний характер застосування гласних і негласних
оперативно-розшукових заходів. Об'єктивно це обумовлюється тим, що названі
заходи й засоби націлені на єдиний загальний об'єкт - злочинність; єдині
завдання - пошук і фіксацію фактичних даних про злочинні дії окремих осіб і
груп, а також єдині цілі, що полягають у попередженні (запобіганні, припиненні,
профілактиці) злочинів, їхньому розкритті, виявленні розшукуваних осіб і, крім
того, в оперативно-розшуковому забезпеченні кримінального судочинства.
Слід
зазначити, що дотримання принципу єдності гласних і негласних
оперативно-розшукових заходів, а також комплексно-системного їхнього
використання припускає його органічний зв'язок з іншими принципами, до числа
яких можна віднести наступні:
Принцип
достатності оперативно-розшукових заходів і засобів. Його роль зводиться до
забезпечення повного рішення завдань і досягнення цілей ОРД, виконання всіх
обов'язків оперативних підрозділів, а також суворої відповідності цих заходів і
засобів ступеню суспільної небезпеки злочинних зазіхань, погроз інтересам
суспільства й держави.
Принцип
оптимізації оперативно-розшукових заходів. Він спрямований на приведення всієї
системи оперативно-розшукових заходів і засобів в оптимальне, тобто найбільш
відповідний сучасним завданням і умовам боротьби зі злочинністю стан, а також на
вибір найкращого варіанта застосування цих заходів і засобів в умовах
конкретної оперативної обстановки.
Принцип
раціональності оперативно-розшукових заходів. Він формує найбільш доцільне й
розумне відношення суб'єктів ОРД до застосування ними заходів і засобів.
Принцип
економії оперативно-розшукових заходів. Він зводиться до необхідності
ощадливого відношення до цих заходів як до головних ресурсів ОРД, а саме
утримання від нераціонального використання окремих з них, які мають високу
вартість.
Принцип
організації оперативно-розшукових заходів. Його роль полягає в забезпеченні
внутрішньої впорядкованості й погодженості більш-менш диференційованих і
автономних оперативно-розшукових заходів і засобів як органічних складових
єдиної системи цієї діяльності, а також у сприянні утворенню й удосконалюванню
необхідних взаємозв'язків між зазначеними заходами й засобами та всією системою
ОРД, як між частинами єдиного цілого.
Принцип
взаємодії в застосуванні оперативно-розшукових заходів різних суб'єктів цієї
діяльності, у тому числі стосовно до іноземних держав і міжнародних організацій
у рамках існуючих договорів і угод.
Принцип
гуманності оперативно-розшукових заходів. Основні вимоги цього принципу
зводяться до гуманного, людського відношення до особистості. Дотримання даного
принципу передбачається нормами Конституції й інших законів України, що
охороняють права, свободи й гідність особистості, а також Загальної декларації
прав людини, проголошеною резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня
1948 р.; Європейської конвенції з прав людини, прийнятої в Римі 4 листопада
1950 р.; Міжнародного пакту про цивільні й політичні права, проголошеного
резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 16 грудня 1966 р. й ін.
До
сказаного варто додати ряд додаткових специфічних принципів, на яких базується
здійснення негласних оперативно-розшукових заходів:
ü принцип конспірації – полягає в
забезпеченні приховання від об'єктів ОРД і іншого оточення фактичних цілей,
завдань, заходів і засобів проведення ОРД;
ü принцип добровільності – полягає
в залученні осіб до виконання завдань ОРД і дотриманні конфіденційності в
довірчих відносинах оперативних підрозділів з такими особами;
ü принцип забезпечення безпеки, а також
правового й соціального захисту осіб (конфідентів), що сприяють ОРД;
ü принцип наступальності –
полягає в тім, що оперативні працівники й інші посадові особи, які сприяють її
здійсненню з метою попередження, розкриття й розслідування злочинів,
зобов'язані проводити оперативно-розшукові заходи постійно, наступально,
проявляти ініціативу, вчасно й обґрунтовано заводити оперативно-розшукові
справи, використовувати всі дозволені законом міри для встановлення осіб, які
вчинили злочин з метою наступного невідворотного реагування, передбаченого
кримінально-процесуальним законодавством України.
ü принцип цілеспрямованості –
полягає в повному виконанні завдань з пошуку й фіксації даних про протиправну
діяльність окремих осіб або груп в інтересах кримінального судочинства.
І,
нарешті, на закінчення треба сказати про виняткову важливість обновлення
змістовного значення принципів ОРД.
Як
відомо, більшість принципів ОРД, передбачених у законодавчому порядку й
вироблених теорією ОРД, декларувалися ще в період нелегітимного її існування.
Це, скажемо, принципи законності, гуманізму, моральності й етичності, поваги
прав і свобод людини, рівності прав людини й громадянина перед законом,
виняткової доцільності оперативно-розшукових заходів і ін., на яких так чи
інакше базувалася практика тих років.
Але
сучасні демократичні й правові процеси в суспільстві цілком змінили умови
реалізації зазначених принципів ОРД. Це, наприклад, законодавче встановлення
обов'язкового позавідомчого санкціонування окремих оперативно-розшукових
заходів, введення системи прокурорського нагляду, а також державного й громадського
контролю за ОРД тощо.
Тому
сьогодні дотримання принципів ОРД здобуває все більш безпосереднє практичне
значення, а головне - обумовлює необхідність підвищення професійного й
морально-етичного рівня сучасного оперативного працівника.
Виникає,
разом з тим, об'єктивна потреба в зсуві акцентів при здійсненні ОРД убік поваги
й правового захисту закріплених Конституцією демократичних прав, свобод і інших
цінностей кожної окремої особи. І тут мова йде не тільки про захист громадян,
їхньої власності й законних інтересів від злочинних зазіхань. Головне, щоб
кожний оперативний співробітник убачав у будь-якій людині, включеній у процес
ОРД у якості її об'єкта, насамперед особистість, що охороняється суспільством і
Законом.
Зрозуміло,
що це не просте завдання. Її рішення вимагає подолання майже вікового
менталітету, що незмінно формувався й зміцнював на ідеях єдності й непорушності
ідеалів авторитарної держави з одночасним майже повним ігноруванням надбань
окремої особистості. Час цього менталітету ще досить помітний й істотний. І це
не тільки перешкоджає формуванню нових професійних і духовних якостей сучасного
оперативника, але і є значним гальмом на шляху успішної практичної реалізації
оперативно-розшукових заходів.
Література:
1.
Долженков О.Ф., Думко А,Ф., Козаченко І.П. Оперативно-розшукова діяльність як
правоохоронна функція кримінальної міліції.- Одеса: НДРВВ ОІВС, 2000.- 134 с.;
2.
Бандурка О.М. Оперативно-розшукова діяльність. Ч.1: Підручник-Харків: Вид-во
Нац. ун.-ту внутр. справ, 2002.-336 с.;
3.
Вишня В.Б., Захаров В.П., Шинкаренко І.Р. Правове регулювання ОРД ОВС
(структурно-логічні схеми): Навч. посіб. –Д.: Юрид. акад. МВС, 2003.- 180 с.;
4.
Оперативно-розшукова діяльність: правові основи (структурно-логічні схеми).
Навчальний посібник / за ред. проф. Ю.М. Грошевого.- Харків: РВФ Арсіс, ЛТД,
2003.- 192 с.;
5.
Основы оперативно-розыскной деятельности в Украине (понятие, принципы, правовое
обеспечение). Учебное пособие.- К.:Центр учебной литературы, 2007.- 264 с.;
6.
Антонов К.В. Проблемні питання окремих положень Закону України «Про
оперативно-розшукову діяльність» // Науковий вісник Дніпропетровського
державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць.-2007.- Спец.
Випуск № 1 (№ 36) «Актуальні питання протидії злочинності».- С.298-303.;
7.
Використання в кримінальному процесі матеріалів оперативно-розшукової діяльності
та гарантії захисту прав і свобод людини: Монографія / В.М. Тертишник, О.В.
Негодченко, І.П. Козаченко, К.В. Антонов. - Дніпропетровськ: Юрид. акад. МВС,
2004. - 184 с.;
8. Антонов К.В., Тертишник
В.М. Допустимість використання при доказуванні даних, здобутих органами
оперативно-розшукової юрисдикції // Права людини та інформація: Збірник
наукових праць. - К.: НАВСУ, 2001. - С. 115-127;
9. Антонов К.В.
Проблеми використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності в
кримінальному судочинстві // Проблеми оперативно-розшукової діяльності й
забезпечення прокурорського нагляду за іі законністю: Збірник матеріалів
міжнародної науково-практичної конференції. - Луганськ: РВВ ЛІВС, 2000. - С.
194-208;
10. Антонов К.В. Проблеми зв’язку і
співвідношення оперативно-розшукової і кримінально-процесуальної діяльності //
Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ:
Збірник наукових праць.- С. 314-322.- 2007.- № 3(34).- 368с.;
11. Антонов К.В. Загальнотеоретичні
поняття оперативно-розшукового забезпечення досудового слідства // Вісник
Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка.- С.
41-50.- Спеціальний випуск. Ч.1.- 2008.-№ 1.- 207с.;
12. Антонов К.В. Теоретичні аспекти
визначення співвідношення понять «оперативно-розшукова міра» і
«оперативно-розшуковий захід» // Науковий вісник Дніпропетровського державного
університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць.- С. 16-21.- 2007.- №
4(35).- 328с.;
13. Антонов К.В. Проблемні питання
окремих положень Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» //
Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ:
Збірник наукових праць.- 2007.- Спеціальний випуск № 1 (36) «Актуальні питання
протидії злочинності».- С. 298-303.- 364 с.;
14.Антонов К.В. Оперативно-розшукова
профілактика в системі запобіжного впливу на злочинність // Науковий вісник
Одеського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць.- С.
109-111.- 2007.- № 4.- 328 с.;
15. В. Ченців, К. Антонов, В. Варава.
Перебудова правоохоронної діяльності митних органів України в контексті
європейських стандартів: оперативно-розшукові аспекти // Право України. -
2008.-№ 7.- С. 141-146.
16. Ронин Р. Своя разведка: способы вербовки
агентуры, методы проникновения в психику, форсированное воздействие на
личность, технические средства скрытого наблюдения и сьема информации:
Практическое пособие.- Мн.: «Харвест», 1998.-368 с.;
17. Антология сыска: от полиции к
внешней разведке [В 14 т.] / Отв. Ред.: Ю.И. Римаренко, В.И. Кушерец.- К.:
Знания Украины, 2006. Т. 1: Уголовный сыск: документы и материалы (ХІ – нач. ХХ ст.) / Сост.: Ю.И.
Римаренко, Е.М. Моисеев, В.Н. Чисников.- 612 с.; Т. 2: Сыск, сыщики и преступный мир / Сост.: Ю.И. Римаренко, Е.М.
Моисеев, В.Н. Чисников.
(Предисл. В.Н. Чисникова).- 504 с.;
18. Ивахин А.Е., Прыгунов П.Я.
Оперативная деятельность и вопросы конспирации в работе спецслужб (По
материалам открытой печати и литературы). Т. 1.- К.: КНТ, 2006.-408 с.; Т.
2.-К.: КНТ, 2006.-224 с.; Т. 3.-К.: КНТ, 2006.-960 с.; Т. 4.-К.: КНТ, 2007.-432
с.; Т. 5.-К.: КНТ, 2007.-484 с.; Т. 6.-К.: КНТ, 2008.-608 с.;
19. Погорецький М.А. Функціональне
призначення ОРД у кримінальному процесі: Монографія.- Х.:Арсіс, ЛТД, 2007.-576
с.
|