|
Отже, об'єктом права промислової власності може бути будь-який
результат науково-технічної діяльності незалежно від того, чи відповідає цей
результат встановленим вимогам. Наприклад, винахідник подав пропозицію до ДДІВ
України. Пропозиція вирізняється високою ефективністю, але її новизна втрачена.
Пропозиція ознакам винаходу не відповідає і тому таким не може бути визнана.
Але, незважаючи на це, пропозиція не перестала бути об'єктом права власності її
автора-винахідника. Інша справа, що держава не зможе забезпечити надійну
правову охорону цієї пропозиції. Вона може одержати захист лише як
раціоналізаторська пропозиція.
4.1 Об'єкти промислової власності
Основними об'єктами промислової власності, як уже зазначалось, є
результати винахідництва та промислові зразки.
Чинне законодавство встановило вимоги, яким мають відповідати
винахід, корисна модель і промисловий зразок. На підставі цих вимог можна дати
визначення цих об'єктів.
Винахід – це результат інтелектуальної діяльності людини в
будь-якій сфері технології.
Об'єктом винаходу може бути:
– продукт;
– процес за допомогою матеріальних об'єктів), а також нове
застосування відомого продукту чи процесу;
Винахід може бути секретний і службовий.
Секретний винахід – це винахід, що містить інформацію, віднесену
до державної таємниці.
Службовий винахід – це винахід, створений працівником:
– по-перше, у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи
дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором на передбачено інше;
– по-друге, з використанням досвіду, виробничих знань,
секретів виробництва і обладнання роботодавця.
Пріоритет, авторство і право власності на винахід охороняються
державою і засвідчуються патентом.
Пріоритет, авторство і право власності на корисну модель
засвідчуються деклараційним патентом.
Всі питання, пов'язані з одержанням та використанням права
власності на винаходи, регулюються – Законом України «Про охорону прав на
винаходи і корисні моделі» від 15 грудня 1993 р. із змінами, внесеними
відповідними законами.
Умови надання правової охорони винаходу
Правова охорона надається винаходу, що, по-перше, не суперечить
публічному порядку, принципам гуманності і моралі і по-друге, відповідає умовам
патентоздатності.
Відповідно до закону, винахід відповідає умовам патентоздатності,
якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним.
Корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є
новою і промислово придатною.
Винахід визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки.
Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні
враховуватися лише окремо.
Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними
у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до
дати її пріоритету.
Якщо сам винахідник чи особа, яка одержала інформацію про винахід
від винахідника прямо чи опосередковано, розкриють цю інформацію, але не раніше
як за 12 місяців до дати подання заявки до Установи, то таке розкриття
інформації про винахід не впливає на визнання його патентоздатним. Тобто
новизна пропозиції не втрачається.
Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є
очевидним, тобто його сутність не випливає явно з рівня техніки. Винахідницький
рівень свідчить передусім про творчий характер пропозиції. Винахід – це
винайдення, відшукання рішення, якого фахівець не знає. Це рішення1
істотно відрізняється від подібних відомих рішень такими ознаками чи
перевагами, що роблять доцільним його використання. Проте одного творчого
характеру для визнання за пропозицією винахідницького рівня ще не достатньо.
Може мати місце творчість, а підстав для визнання її результатів винаходом не
буде. Пропозиція має творчий характер, але не відповідає вимогам
патентоздатності. Вона визнається такою, що має винахідницький рівень, якщо
порівняно з рішеннями, відомими у науці й техніці на дату пріоритету,
пропозиція характеризується новою якістю, перевагами, які позитивно відрізняють
її від відомих рішень. Винахідницьким рівнем відзначаються, зокрема,
пропозиції, які відкривають нові галузі техніки, нові напрями у суспільному
виробництві, у медицині, сільському господарстві або створюють нові види цінних
матеріалів, машин, виробів, ліків тощо. Винахідницьким рівнем відзначаються
пропозиції, які істотно поліпшують умови і безпеку праці, а також саму
продукцію, вироблену на основі пропозиції.
Винахід визнається промислово придатним, якщо він може бути
використаний у промисловості або в іншій сфері діяльності.
Основне значення вимоги промислової придатності полягає в
можливості реалізації рішення, що заявляється про два аспекти поняття «промислова
придатність»:
а) галузі застосування винаходу;
б) технічна можливість використання винаходу.
Інколи надходять пропозиції, які за своїми параметрами
відповідають вимогам патентоздатності, але вони і в сучасних умовах, наприклад,
ще не можуть бути використані в суспільному виробництві – немає відповідного
устаткування, матеріалів тощо.
Із закону випливає, що пропозиція може бути використана у
будь-якій галузі практичної діяльності людини, суспільства, держави, не
забороненій чинним законодавством. Це може бути діяльність наукова і
господарська, культурно-освітня і лікувальна тощо. Не обмежується використання
винаходу формами власності і господарювання.
У законі наголошується й така ознака винаходу, як технічна
можливість його застосування на практиці, тобто пропозиція має бути придатною
для відтворення, повторення і тиражування як у даний час, так і в майбутньому.
Отже, винаходом визнається і пропозиція, яка може бути використана лише за
умови появи технічної можливості у майбутньому.
Крім того, ця вимога передбачає ще одну якісну ознаку винаходу – його
позитивний ефект. Явно некорисні пропозиції в принципі можуть бути винаходами,
але розумна людина їх просто не використовуватиме.
Корисність пропозиції може виявитись у найрізноманітніших формах і
способах. Вона може давати певний економічний ефект, поліпшувати умови і
безпеку праці, якість продукції, зменшувати витрати енергії і матеріалів,
негативний вплив на навколишнє середовище тощо.
Промисловий зразок – це нове конструктивне вирішення виробу, що
визначає його зовнішній вигляд, придатне для відтворення промисловим способом,
тобто це результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання.
Суспільні відносини, що складаються у процесі створення і
використання промислового зразка, регулюються Законом України «Про охорону прав
на промислові зразки» від 15 грудня 1993 р. Відповідно до цього Закону об'єктом
промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання,
що визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення
естетичних та ергономічних потреб.
Правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить
суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам
патентоздатності.
Промисловий зразок відповідає умовам патентоздатності, якщо він новий
і промислово придатний.
Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих
ознак не стала загальнодоступною у світі до подання заявки до Установи. Проте
на новизну промислового зразка не впливає розкриття інформації про нього
автором або особою, яка одержала від автора прямо чи опосередковано таку
інформацію, протягом 6 місяців до дати подання заявки до Установи.
Промисловий зразок визнається промислово придатним, якщо його може
бути використано в промисловості або в будь-якій іншій галузі діяльності.
Право власності на промисловий зразок засвідчується патентом.
Обсяг правової охорони, що надається, визначається сукупністю
суттєвих ознак промислового зразка, зображених на фотографіях виробу.
Відповідно до закону про промислові зразки його дія не поширюється
на:
– об'єкти архітектури, промислові, гідротехнічні та інші
стаціонарні споруди;
– друковану продукцію як таку;
– об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних
їм речовин тощо.
власність авторський право промисловий
4.2 Суб'єкти права на винаходи, корисні моделі і промислові
зразки
1. Автором результату творчої праці може бути громадянин України,
громадянин будь-якої іншої держави або особа без громадянства, тобто це завжди
буде фізична особа.
2. Громадяни можуть бути авторами винаходу, корисної моделі чи
промислового зразка незалежно від віку.
3. Поняття «суб'єкти права на винахід, корисну модель чи промисловий
зразок» стосується як автора результату, так і його правонаступників – будь-яких
фізичних і юридичних осіб, яким автор передав своє суб'єктивне майнове право на
результати творчої праці. Такими правонаступниками можуть бути спадкоємці або
інші особи.
Суб'єктами зазначених прав можуть бути будь-які фізичні чи
юридичні особи, до яких суб'єктивне право авторів переходить за договором або
за заповітом. Держава може стати суб'єктом зазначених прав у чітко визначених
законом випадках.
4. Досить часто винахід, корисна модель чи промисловий зразок
можуть бути створені не одним автором, а спільною творчою працею кількох
співавторів. У такому разі складаються відносини, які називають співавторством.
Але співавторство має місце лише тоді, коли воно набуває творчого характеру. За
законодавством про промислову власність відносини між співавторами визначаються
угодою між ними. Склад співавторів може бути змінений Установою на підставі
поданої співавторами заяви.
5. Нове законодавство про інтелектуальну власність істотно підняло
роль ще одного суб'єкта права на результат творчої праці. Йдеться про роботодавця,
з яким автор знаходиться в трудових відносинах за договором найму. Закони про
винаходи, корисні моделі та промислові зразки містять норми, відповідно до яких
право на одержання патенту має роботодавець, якщо винахід, корисну модель чи
промисловий зразок створено у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи
доручення роботодавця за умови, що трудовим договором не передбачено інше.
Роботодавець має укласти письмовий договір з автором і за його умовами видати
винагороду автору відповідно до економічної цінності винаходу, корисної моделі
чи промислового зразка та іншої вигоди, одержаної роботодавцем від використання
зазначених об'єктів промислової власності. У свою чергу винахідник або автор
корисної моделі чи промислового зразка має подати роботодавцеві письмове
повідомлення про досягнутий ним результат творчої праці з описом, що розкриває
сутність винаходу, корисної моделі чи промислового зразка настільки повно і
ясно, що робить можливим його використання. При цьому треба мати на увазі, що
інколи сам автор результату не в змозі скласти докладного і всебічного опису
винаходу, корисної моделі чи промислового зразка. В такому випадку він змушений
вдатися до допомоги самого роботодавця.
Проте якщо роботодавець протягом 4 місяців від дати одержання
такого повідомлення не подасть заявки до Установи, то право па одержання заявки
переходить до винахідника чи автора промислового зразка. Із цієї норми випливає
висновок, що в разі створення винаходу, корисної моделі чи промислового зразка
у зв'язку з виконанням службового обов'язку чи доручення роботодавця право на
одержання патенту має роботодавець, і лише коли він цим правом не
скористається, воно переходить до винахідника чи автора промислового зразка.
Право власності на винаходи, корисні моделі і промислові зразки у
переважній більшості випадків належить саме роботодавцеві, оскільки за
статистикою минулих років близько 90% авторів працюють за наймом.
6. Як уже зазначалось, суб'єктом права на винаходи, корисні моделі
може бути Фонд винаходів України. Це юридична особа, яка має право
користуватись і розпоряджатися переданими йому об'єктами на власний розсуд на
комерційних засадах.
Перелік
посилань
1. Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство.
Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 232 с.
2. Андрощук Г.А., Работягова Л.И. Патентное
право: правовая охрана изобретений: Учеб. Пособие. – 2-е изд., перераб. И
доп. – К.: МАУП, 2001. -232 с.
3. Патентоведение:
Учебник для вузов За ред. к.е.н. Паладія М.В. – К.: ТОВ «Альфа-ПІК», 2004. – 56 с.
|
