Дослідження методів чисельного інтегрування
Міністерство освіти і науки України Вінницький національний технічний університетІнститут автоматики, електроніки та комп'ютернихсистем управлінняФакультет АКСУКафедра АІВТКурсова роботаз дисципліни«Обчислювальні методи та застосування ЕОМ»Дослідження методів чисельного інтегрування2006Анотація В даній курсовій роботі розроблена програма для обчислення визначеного інтегралу методом Чебишева третього четвертого та п'ятого порядків. Програма дозволяє отримати розв'язання інтегралу зазначеним методом, оцінити похибки та порівнювати їх з точним обчисленнями отриманими в математичному пакеті Mathcad 2001 Professional. 1. Теоретичні відомості У курсовій роботі проведено дослідження методів чисельного інтегрування. Адже, у задачах, пов'язаних з аналізом, ідентифікацією, оцінкою якості, моделюванням різноманітних пристроїв автоматики, керування, інформаційно-вимірювальної техніки, радіоелектроніки, виникає необхідність обчислення визначених інтегралів. В основу чисельного інтегрування покладено наближене обчислення площини під кривою, яка описується підінтегральною функцією інтеграла: Загальний підхід до розв'язування цієї задачі такий: визначений інтеграл I являє собою площину, обмежену кривою f(х), віссю Х та прямими Х = a, Х =b, відрізок від a до b розбивають на множину менших відрізків, знаходять наближено площу кожної площини Si, яку отримують за таким розбиванням, значення інтеграла І знаходять як суму площ площин Sі, тобто I = Si. При цьому використовують два способи розбивання початкового відрізка на менші 1.Розбивання відрізка проводиться раніше, до того ж завжди відрізок вибирають рівним (метод прямокутників, трапецій, Сімпсона). 2.Місцезнаходження та довжина відрізків визначаються аналізом, до того ж спочатку ставиться за мету досягти найбільшої точності з заданим числом відрізків, а потім відповідно з цим визначають їхні межі (методи Гаусса, Ньютона - Котеса, Чебишева) [1]. 1.1 Метод прямокутників Найпростішим методом наближеного обчислення інтеграла є метод прямокутників, геометрична інтерпретація якого зводиться до знаходження визначеного інтеграла як суми площ N прямокутників (з висотою f(x) та основою h=xi=xi+1-xi), отриманих розділень відрізка[a,b] на N рівних частин, до того ж якщо розділити на прямокутники зліва на право, то отримаємо формулу лівих прямокутників: In=f(x)dxSi=h[f(x0)+f(x1)+...+f(xn-1)]=f(xi);(1.1) якщо ж розділити на N прямокутників справа на ліво, то отримаємо формулу правих прямокутників: Iпр=f(x)dxh[f(xn)+...+f(x1)]=f(xi)(1.2) 1.2 Метод трапецій Суть методу трапеції, полягає в тому, що інтеграл обчислюється по-іншому, відрізок інтегрування поділяється на N рівних відрізків, всередині яких підінтегральна крива f(x) замінюється кусково- лінійною функцією (x), отриманою стягуванням ординат N відрізків хордами. Обчислення визначеного інтеграла зводиться до знаходження сум площ Si прямокутних трапецій N. Площа кожної такої трапеції визначається як: Si=h(f(xi)+f(xi+1)).(1.3) Отже, формула трапеції: I=Si=h(f(x0)+f(x1)+f(x2)+...+f(xn-1)+f(xN)= =[(f(x0)+f(xn))+f(xi)].(1.4) Графічна модель Похибка обчислення інтеграла за формулою трапецій оцінюється як (1.5) Де М2 -максимальне значення другої похідної. f(x) при ,h-крок обчислень. 1.3 Метод Сімпсона (метод парабол або метод криволінійних трапецій) Цей метод також використано у курсовій роботі, близький до методу трапецій у тій частині, що інтегрування проводиться шляхом поділу відрізка інтегрування [а, b] на множину відрізків (N пар відрізків). Однак, з метою збільшення точності наближеного інтегрування на кожному відрізку [Xi, Xi+2] підінтегральної функції f(x) замінюють квадратичною параболою (x), обчислення визначеного інтеграла зводиться до обчислення суми N криволінійних трапецій Si: I= f(x)dxSi [1]. Графічна модель. Площа кожної такої трапеції визначається за формулою Сімпсона: Si= [f(xi)+4f(xi+1)+f(xi+2)], (1.6), тобто (y0+4y1+y2), (y2+4y3+y4), (y4+4y5+y6), (1.7) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (y2n-2+4y2n-1+y2n), Тоді чисельне значення визначеного інтеграла на відрізку [a,b] дорівнюватиме сумі інтегралів, тобто [y0+y2n+4(y1+...+y2n-1)+2(y2+...+y2n-2)], або [y0+y2n+4y2i-1+2y2i],(1.8) де h =(b-a)/2N. Похибка обчислення інтеграла за формулою Сімпсона оцінюється як де М4 -максимальне значення четвертої похідної. f(x) при , h-крок обчислень. 1.4 Метод Ньютона-Котеса Цей метод засновано на апроксимації однієї із сторін криволінійної трапеції, яка отримується поділом відрізка [a,b] на N рівних частин, многочленами вищих порядків, також як у методі трапецій використовується лінійна апроксимація (заміна однієї із сторін трапеції прямою лінією), а в методі Сімпсона - апроксимація параболою. Основна формула методу: yiHi,(1.9) де Hi - коефіцієнти Ньютона - Котеса. Ці коефіцієнти не залежать від вигляду f(x), а є функцією тільки N (кількість вузлів інтерполяцїї). Таким чином, коефіцієнти Ньютона - Котеса можна обчислити раніше для різного числа вузлів інтерполяції . Легко можна показати, що методи трапецій та Сімпсона є частинними випадками методу Ньютона - Котеса. 1.5 Метод Чебишева Метод Чебишева використано в курсовій грунтується на обчисленні інтеграла за значеннями функції yi =f(xi),(i=1,2,...,N) у зафіксованих вузлах інтерполяції x1,x2,...,xN (де h=const). Коефіцієнти Ньютона -Котеса Нi (i=1,N) не залежать від значень функції у вузлах інтерполяції. П.Л.Чебишев запропонував для обчислення визначених інтегралів використати формулу: cif(xi),(1.10) в якій квадратурні коефіцієнти сi (i = 1,2, ...,N) зафіксовані, а абсциси xi (i=1,2,...,N)підлягаютьвизначенню. Таблиця 1.1. Коефіцієнти Ньютона - Котеса |
n = 1 | Но = H1 = ? | | n = 2 | Но = Н2 = 1/6, Н1 = 2/3 | | n = 3 | Н0 = Н3 = 1/8, Н1 = H2 = 3/8 | | n = 4 | Но = Н4 = 7/90, Н1 = Нз = 16/45, Н2 = 2/15 | | n = 5 | Н0 = Н5 =19/288, Н1 = Н4 = 25/96, Н2 = Нз = = 25/144 | | n = 6 | Но = Н6 = 41/840, Н1 = Н5 = 9/35, Н2 = Н4 = =9/280, Нз = 34/105 | | n = 7 | Но = Н7 = 75І/17280, Н1 = Н6 = 3577/1728О, Н2 = Н5 =1323/1728О, Нз = Н4 = 2989/17280 | | |
Для простоти обчислень необхідно вибрати С1=...=Сn. Розглядаємо спочатку частинний випадок, коли межі інтегрування дорівнюють -1 та 1. Тоді формула Чебишева набере вигляду: 2Cn[f(x1)+f(x2)+...+f(xn)],(1.11) де квадратурні коефіцієнти Сn та абсциси xi підлягають визначенню. Коефіцієнти та вузли інтерполяції xi визначимо із умови, що ця рівність є точною для випадку, коли f(х) многочлен вигляду: f(x)=a0+a1x+a2x2+...+anxn.(1.12) Підставимо многочлен у ліву частину попередньої формули та про- інтегруємо: (a0+a1x+a2x2+...+anxn)=2(a0+a2+a3+...).(1.13) У праву частину рівності (1. 11) підставимо значення многочлена (1.І2) у вузлах x1,x2,...,xn: f(x1)=a0+a1x1+a2x12+a3x13+...+anx1n, f(x2)=a0+a1x2+a2x22+a3x23+...+anx2n, f(x3)=a0+a1x3+a2x32+a3x33+...+anx3n,(1.14) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . f(xn)=a0+a1xn+a2xn2+a3xn3+...+anxnn, Тоді рівність (1.ІЗ) набере вигляду: 2(a0+a2+a4+...)=2cn[na0+a1(x1+x2+...+xn)+a2(x12+x22+...+xn2)+ +a3(x13+x23+...+xn3)+...+an(x1n+x2n+...+xnn)].(1.15) Отримана рівність повинна виконуватися за будь-яких значень a0,a1,...,an; таким чином, порівнюючи коефіцієнти аi в правій та лівій частинах (1.І5) знаходимо, що nсn = 1, звідки Cn=.(1.16) і, крім цього, x1+x2+x3+...+xn=0, x12+x22+x32+...+xn2=, x13+x23+x33+...+xn3=0,(1.17) x14+x24+x34+...+xn4=, . . . . . . . . . . . . . . . . . . . x1n+x2n+x3n+...+xnn=[1-(-1)n+1], Підставляючи знайдене для Сn виразу в співвідношені 1.13 отримаємо формулу Чебишева: [f(x1)+f(x2)+...+f(xn)],(1.18) де точки x1,...,хn визначаються із системи рівнянь (1.17). Значення x1,...,хn для різних n обчислюються раніше та зводять в табл. 1.2. Коли межі даного інтеграла відрізняються від -1 та 1, формула Чебишева матиме вигляд: [f(z1)+f(z2)+...+f(zn)],(1.19) де Таблиця 1.2. |
| | Число ординат | Значення абсцис | | n = 2 n = 3 n = 4 n = 5 n = 6 n = 7 | -x1 = x2 = 0.577350 -x1 = x3 = 0.707107; x2 = 0 -x1 = x4 = 0.794654; -x2 = x3 = 0.187592 -x1 = x5 = 0.832498; -x2 = x4 = 0.374541; х3 = 0 -x1 = x6 = 0.866247; -x2 = x5 = 0.4225І9; -x3 = x4 = 0.266635 -x1 = x7 = 0.883862; -x2 = x6 = 0.529657; -x3= = x5 = 0.323912; x4 = 0 | | |
Zi=+xi, (i=1,2,...,n),(1.20) а xi мають вкaзані в таблиці значення. Похибка обчислень за методом Чебишева знаходиться за формулою: 2. Розробка та опис логічної частини програмиПрограма складається з двох блоків. Це - інтерфейний модуль, що забезпечує користувача змогою спілкуватися з комп'ютером за допомогою клавіатури, та сама програма, що здійснює всі обчислювальні операції. При запуску спершу ініціюється графіка та створюється меню і ініціюються змінні. Потім іде блок зчитування з клавіатури. Він аналізує введену користувачем інформацію і згідно з нею виконує певні дії. При натисканні на клавіші управління курсором відбувається переміщення по меню. При натисканні на клавішу Enter відбувається аналіз кнопки, яка була обрана на даний момент, і згідно з цим виконання певних дій. Це можуть бути такі операції: 1) обчислення інтегралу методом Чебишева 3-го порядку: виконується алгоритм, який детально пояснено в додатку Б. 2) обчислення інтегралу методом Чебишева 4-го порядку. 3) обчислення інтегралу методом Чебишева 5-го порядку 4) Задається крок обчислення h=0.1; 5) Задається крок обчислення h=0.2; 6) Задається крок обчислення h=0.5; 7) Про автора - довідка про автора програми; 8) Вихід з програми - здійснюється вихід з програмного середовища ТР; Робота даної програми починається з підключення стандартного модуля введення-виведення crt та модуля graph для ініціалізації графіки, оскільки програма виконана в графічному режимі. Далі задаються константи інтегрування. Тип TMenuItems - масив пунктів меню. Далі задаємо підінтегральну функцію. Процедура InitGraphMode - процедура для ініціалізації графіки, VGA - тип графічного драйверу, VGAHi - тип графічного режиму. · DrawCursor(x,y:integer) - процедура для малювання курсору; · HideCursor(x,y:integer) - процедура, що автоматично забирає курсор з екрану; · Function WaitWhileKeypressed(var FKey:boolean):char - функція, що очікує нажатої клавіші, цикл повторюється до тих пір, доки не буде зчитано код нажатої клавіші; · Procedure menu(x,y:integer;…var poin:integer) - дана процедура власне виводить на екран графічне меню та надає змогу користувачеві здійснити вибір пункту меню за допомогою графічного курсору.
Страницы: 1, 2
|