України, Міністр закордонних справ України. У засіданнях Ради національної

безпеки і оборони України може брати участь Голова Верховної Ради України.

Кабінет Міністрів України: здійснює заходи щодо забезпечення

обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку,

боротьби зі злочинністю; керує діяльністю усіх підпорядкованих йому

органів та організацій щодо забезпечення оборони, оснащення

Збройних Сил озброєнням, військовою технікою, іншими матеріальними

засобами; визначає обсяги матеріально-технічних ресурсів,

продовольства, речового та іншого майна для потреб оборони і

Збройних Сил, чисельність громадян України, які підлягають призову на

строкову військову службу, порядок проходження ними військової служби і

ведення обліку військовозобов'язаних і призовників та порядок

проходження альтернативної служби; визначає джерела і порядок

фінансування заходів щодо мобілізаційної підготовки та

мобілізації, а також створення і збереження мобілізаційного резерву

матеріальних ресурсів; керує мобілізаційною підготовкою і

мобілізаційним розгортанням народного господарства та переведенням його

на режим роботи в умовах особливого періоду, видає відповідні

нормативні акти з цих питань; створює та ліквідує військові

навчальні заклади, науково-дослідні організації Збройних Сил

України, військові кафедри вищих навчальних закладів, визначає порядок

створення та діяльності військових представництв на промислових та

інших підприємствах і в організаціях; приймає рішення з питань

соціальних і правових гарантій військовослужбовців, осіб, звільнених у

запас або у відставку, їх сімей, а також сімей військовослужбовців, які

загинули (померли), пропали безвісти або потрапили у полон під

час проходження служби.

Міністерство оборони України

Міністерство оборони України є органом державного управління Збройними

Силами України і несе повну відповідальність за їх розвиток та

підготовку до виконання завдань оборони.

Міністерство оборони України: оцінює військово-політичну обстановку та

визначає рівень воєнної загрози; готує обгрунтування рішень Верховної

Ради України з питань оборони; бере участь у розробці проекту воєнної

доктрини та формуванні оборонного бюджету України; розробляє та подає

на розгляд Президента України проекти державних програм будівництва і

розвитку Збройних Сил України, розвитку озброєння та військової

техніки, пропозиції щодо загальної структури та чисельного складу

Збройних Сил України, обсягу бюджетних асигнувань на потреби оборони;

звітує перед Кабінетом Міністрів України про використання виділених

на оборону коштів; здійснює керівництво бойовою, оперативно-

тактичною та морально-психологічною підготовкою військ; керує воєнною

наукою, організує і проводить військово-наукові дослідження; видає

державне замовлення на створення, виробництво і ремонт військової

техніки та іншого військового майна, здійснює контроль за їх

розробкою, випробуванням, виробництвом і якістю виготовлення;

організує і забезпечує військово-патріотичне виховання особового

складу Збройних Сил України; визначає чисельність особового складу видів

і родів військ Збройних Сил України, забезпечує у межах своїх

повноважень підготовку та розстановку військових кадрів; бере участь в

організації мобілізаційної підготовки народного господарства України та

контролі за підготовкою підприємств, установ і організацій до

виконання визначених їм мобілізаційних завдань; розробляє і подає

Кабінету Міністрів України проект мобілізаційного плану Збройних

Сил України та інших військових формувань; організовує розробку схем

мобілізаційного розгортання Збройних Сил України та інших

військових формувань, а також спеціальних галузевих і територіальних

формувань; планує та організовує накопичення озброєння і військової

техніки в непорушному запасі, інших матеріальних ресурсів - у

мобілізаційному резерві Збройних Сил України, а також мобілізацію та

демобілізацію; здійснює функції щодо координації,

планування, методологічного і методичного забезпечення

мобілізаційної підготовки у Збройних Силах України та інших

військових формуваннях; контролює виконання чинного законодавства з

питань підготовки громадян до військової служби; планує і організує

підготовку і перепідготовку військовозобов'язаних, призов

громадян на строкову військову службу і звільнення в запас

військовослужбовців, які відслужили визначені строки служби, призов

військовозобов'язаних на збори, а також мобілізацію у воєнний час та

демобілізацію; здійснює співробітництво зі збройними силами інших держав;

у випадках, визначених законодавством України, видає нормативні

акти з військових питань і контролює їх виконання; організує виконання

чинного законодавства України щодо збереження навколишнього

середовища під час діяльності військових формувань і військових

організацій.

Інші міністерства та центральні органи державного управління

Інші міністерства та центральні органи державного управління, на

виробничій базі яких розміщені воєнні замовлення, несуть

відповідальність за якість розробки та виготовлення озброєння і

військової техніки, поставку продукції, необхідної для потреб

оборони та Збройних Сил України, та за здійснення заходів щодо

забезпечення оборони у воєнний час.

Матеріальна відповідальність військовослужбовців

Матеріальна відповідальність військовослужбовців - негативні наслідки

майнового характеру , які несе військовослужбовець за заподіяння прямої

дійсної шкоди військовому майну ( розкрадання , пошкодження, втрата ,

погіршення , зниження цінності , або незаконне використання).

В залежності від форми вини та ступеня суспільної небезпечності вчиненого

військовослужбовцем діяння , матеріальна відповідальність розподіляється на

: обмежену , повну , підвищену.

ОБМЕЖЕНА МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Військовослужбовці і призвані на зборивійськовозобов'язані за

шкоду, заподіяну недбалим виконанням ними службових обов'язків,

передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та

іншими нормативними актами, несуть матеріальну відповідальність у

розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового

забезпечення.Військові будівельники військово-будівельних частин, окремих

батальйонів і рот у випадках, передбачених цим пунктом, несуть

матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше

середньомісячної заробітної плати.За пошкодження, псування або втрату

через необережність майна, виданого військовослужбовцям і призваним

на збори військовозобов'язаним на період зборів в особисте

користування, вони несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної

з їх вини шкоди, але не більше тримісячного грошового забезпечення.

Командири (начальники) військових частин за шкоду, заподіяну

державі їх підлеглими, несуть матеріальну відповідальність у

розмірі заподіяної шкоди, але не більше тримісячного грошового

забезпечення, якщо вони своїми розпорядженнями порушили

встановлений порядок обліку, зберігання, використання, перевезення

військового майна.У разі, якщо командири (начальники) військових частин

не вжили належних заходів, передбачених військовими статутами,

порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами щодо

запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню військового майна або щодо

притягнення винних до відповідальності, вони несуть матеріальну

відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного

грошового забезпечення.Прапорщики, мічмани та офіцерський склад за

шкоду, заподіяну з їх вини через простої вагонів, суден і автомобілів,

несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не

більше тримісячного грошового забезпечення.

ПОВНА ТА ПІДВИЩЕНА МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані

несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з

їх вини державі, у разі: умисного знищення, пошкодження, псування,

розкрадання, незаконного витрачання військового майна або вчинення

інших умисних протиправних дій; приписки у нарядах та інших документах

фактично не виконаних робіт, перекручування звітних даних і обману

держави в інших формах; заподіяння шкоди особою, яка перебувала у

нетверезому стані; дій (бездіяльності), що мають ознаки злочину; недостачі,

а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт

для зберігання, перевезення, використання або для іншої

мети.Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані

за шкоду, заподіяну розкраданням, марнотратством або втратою

зброї та боєприпасів, оптичних приладів, засобів зв'язку, спеціальної

техніки, льотно-технічного, спеціального морського і десантного

обмундирування, штурманського спорядження, спеціального одягу і взуття,

інвентарних речей та деяких інших видів військового майна, несуть

матеріальну відповідальність у 2 - 10-кратному розмірі вартості цього

майна. Перелік військового майна, нестача або розкрадання якого

відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його

вартості, затверджується Кабінетом Міністрів України. Командири

(начальники) військових частин, винні в незаконному звільненні або

переведенні робітника чи службовця на іншу роботу, повністю відшкодовують

матеріальну шкоду, заподіяну у зв'язку з оплатою за період вимушеного

прогулу або за період виконання ними нижчеоплачуваної роботи. Таку

відповідальність командири (начальники) військових частин несуть також

у разі затримання ними виконання ухвали суду чи наказу вищого за

підлеглістю командира (начальника) про поновлення робітника чи

службовця на роботі.

Підстави : Військовослужбовці і призвані на збори

військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність за

наявністю:

а) заподіяння прямої дійсної шкоди;

б) протиправної їх поведінки;

в) наявності причинного зв'язку між протиправною поведінкою і настанням

шкоди;

г) наявності вини у заподіянні шкоди.

Протиправною визнається така поведінка (дія або

бездіяльність) військовослужбовця чи призваного на збори

військовозобов'язаного, коли він не виконує (недбало виконує) свої

службові обов'язки. Військовослужбовець чи призваний на

збори військовозобов'язаний визнається винним у заподіяній шкоді,

якщо протиправне діяння вчинене ним умисно чи з необережності.

Поняття мобілізації та мобілізаційної підготовки

Мобілізаційна підготовка народного господарства України, Збройних

Сил України та інших військових формувань, створених відповідно до

законодавства України, є складовою частиною оборонних заходів, що

здійснюються в мирний час центральними і місцевими органами

державної виконавчої влади, органами місцевого і регіонального

самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм

власності з метою створення необхідних умов для своєчасного

проведення мобілізації та забезпечення потреб держави в особливий

період і на випадок стихійного лиха, аварій та катастроф.

Особливий період включає в себе час мобілізаційного розгортання

народного господарства, Збройних Сил України та інших військ, воєнний

час і частково відбудовчий період після закінчення воєнних дій.

Мобілізаційна підготовка проводиться на плановій основі шляхом

завчасного створення стійких систем управління і зв'язку та

необхідних виробничих мобілізаційних потужностей, а також спеціальних

формувань та мобілізаційних резервів озброєння, військової техніки,

матеріальних і продовольчих ресурсів, страхового фонду

документації.

Отже Мобілізація є загальнодержавним заходом, що має забезпечити

планомірне розгортання Збройних Сил України та інших військ, переведення

народного господарства з мирного на воєнний стан, а також залучення

трудових і матеріально-технічних ресурсів до ліквідації наслідків

стихійного лиха, аварій та катастроф у мирний час.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7