Ліцензування і порядок обороту алкогольної продукції в Україн

3

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика ліцензування обігу алкогольної продукції в Україні

1.1 Поняття ліцензування алкогольної продукції як засіб державного регулювання

1.2 Тенденції розвитку законодавства в сфері ліцензування обігу алкогольної продукції

1.3 Поняття алкогольної продукції як об'єкта ліцензування

Висновки до 1 розділу

Розділ 2. Порядок видачі ліцензій щодо обігу алкогольної продукції

2.1 Особливості видачі ліцензії на право здійснення оптової торгівлі

2.2 Особливості видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі

Висновки до 2 розділу

Розділ 3. Державний контроль в сфері ліцензування обігу алкогольної продукції

3.1 Поняття та статус органів державного контролю в сфері ліцензування обігу алкогольної продукції

3.2 Порядок здійснення контролю в сфері ліцензування обігу алкогольної продукції

3.3 Відповідальність за порушення законодавства в сфері ліцензування обігу алкогольної продукції

Висновки до 3 розділу

Висновок

Список літератури

Додатки

Вступ

Актуальність теми дослідження. Органи управління товариств з обмеженою відповідальністю є тими суб'єктами корпоративного управління, які виражають волю товариства як юридичної особи. Фактично товариство існує не саме по собі, а ним управляють певні суб'єкти, зокрема учасники товариства, загальні збори учасників, посадові особи товариства тощо. І від того наскільки законно, компетентно, добросовісно, сумлінно і злагоджено здійснюється управління в товаристві з обмеженою відповідальністю залежить успіх товариства як суб'єкта господарювання, а відтак і його учасників, працівників, держави та суспільства в цілому. Адже, як відомо, товариства з обмеженою відповідальністю є суб'єктами господарювання, які здійснюють господарську діяльність по виробництву та продажу товарів, виконанню робіт та надання послуг і, як суб'єкти господарювання, виконують роль як суб'єкта, що має за мету отримати прибуток у процесі своєї діяльності, так і суб'єкта, що є платником податків, зборів, інших обов'язкових платежів, сплачуючи які сприяє наповненню відповідними коштами державний та місцевий бюджети, а також державні цільові фонди соціального захисту населення.

Все вищесказане свідчить про те, що в тому разі, якщо існують прогалини та колізії в законодавстві, які регулюють різні питання, пов'язані зі створенням та функціонуванням органів управління товариств з обмеженою відповідальністю, вони можуть негативно вплинути на діяльність органів управління, а відтак і товариства в цілому. А на сьогоднішній день корпоративне законодавство України, яке регулює правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю, в тому числі і його органів управління, являє собою украй суперечливий конгломерат правових норм, які безсистемно розкидані по декільком основним джерелам, серед яких насамперед можна назвати Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України та Закон України «Про господарські товариства».

Отже, існує необхідність в тому, щоб узагальнити практику створення та функціонування органів управління товариств з обмеженою відповідальністю, виявити всі колізії, суперечності, прогалини та недоліки, які існують в законодавстві України, з метою розроблення пропозицій та рекомендацій по удосконаленню чинного законодавства України, яке регулює питання, пов'язані зі створенням та функціонуванням органів управління товариств з обмеженою відповідальністю. Крім того, слід підкреслити, що необхідною передумовою нормального функціонування товариств з обмеженою відповідальністю, в тому числі і його органів управління, є прийняття поряд із Законом України «Про акціонерні товариства» Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю», проект якого, за даними Міністерства юстиції України, вже підготовлено і остаточна робота над яким буде завершена після набрання чинності Законом України «Про акціонерні товариства», тобто після 29 квітня 2009 р. Завданням такого закону має стати на основі досвіду функціонування товариств з обмеженою відповідальністю як в Україні, так і за кордоном, та на виконання Цивільного кодексу України розробити розумні та справедливі норми, які допомогли б удосконалити інститут товариств з обмеженою відповідальністю, зокрема й відносини, що виникають з приводу створення та функціонування органів управління таких товариств, та привести його у відповідність до тих фінансових, економічних та правових реалій, що нині існують, з урахуванням адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

Необхідною передумовою розвитку інституту органів управління товариств з обмеженою відповідальністю є вивчення законодавства іноземних держав, зокрема законодавства Російської Федерації та законодавства держав Європейського Союзу, а також проаналізувати практику його застосування.

Підґрунтям для подальшого дослідження проблем особливостей створення та функціонування органів управління товариств з обмеженою відповідальністю слугують праці українських та російських вчених-правників: Спасибо-Фатєєвої І., Кібенко О., Борисової В., Крупки Ю., Кравчука В., Нецької Л., Тенькова С., Вінник О., Тихомирова М., Могилевського С., Гука А., Яценка І., Хєди С., Зорич Г., Володіна В., Сєрової І., Гончаренко Н., Пархоменко О., Овсія Д., Смітюха А., Лукач І. та ін.

Мета та головні напрями дослідження. Автор магістерської роботи ставив за мету на основі практичної діяльності органів управління товариств з обмеженою відповідальністю в Україні, порівняльно-правового аналізу вітчизняного та зарубіжного законодавства прийти до висновків теоретичного характеру та розробити рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства України у сфері правового регулювання органів управління товариств з обмеженою відповідальністю.

Для досягнення поставленої мети потрібно виконати такі завдання:

– дати правову характеристику органам управління товариств з обмеженою відповідальністю;

– дослідити правові проблеми особливостей їх створення та функціонування;

– вивчити досвід інших держав, зокрема Російської Федерації та держав Європейського Союзу, щодо правового регулювання органів управління товариств з обмеженою відповідальністю;

– виявити недоліки, суперечності, прогалини, колізії в законодавстві України, які стосуються правового статусу органів управління товариств з обмеженою відповідальністю;

– окреслити нові тенденції правового регулювання відносин, пов'язаних зі створенням та функціонуванням органів управління товариств з обмеженою відповідальністю.

Об'єктом дослідження є правовідносини щодо порядку формування та діяльності органів управління товариств з обмеженою відповідальністю.

Предметом дослідження в роботі виступає законодавство України та практика його застосування, що регулює порядок створення, склад та компетенцію органів управління товариств з обмеженою відповідальністю, наукові роботи щодо правового статусу органів управління товариства з обмеженою відповідальністю.

Методами дослідження стали порівняльно-правовий, історико-правовий, діалектичний, формально-логічний, системно-функціональний методи та метод наукового пізнання.

При виконанні магістерської роботи був використаний порівняльно-правовий метод, який застосовувався з метою вивчення вітчизняного та зарубіжного законодавство про товариства з обмеженою відповідальністю в частині регулювання правовідносин щодо створення та функціонування органів управління, проводився їх правовий аналіз та порівняння. Були виявлені недоліки, прогалини, суперечності та колізії у вітчизняному законодавстві, через які належним чином не врегульований правовий статус органів управління товариств з обмеженою відповідальністю.

З допомогою історико-правового та діалектичного методів вдалося дослідити розвиток інституту товариств з обмеженою відповідальністю в історичному аспекті як в національному законодавстві, так і в іноземному, а також вдалося розглянути інститут товариств з обмеженою відповідальністю, в тому числі і його органів управління, у діалектичному взаємозв'язку зв'язку з тими фінансово-економічними та правовими відносинами, що сьогодні існують в Україні.

Із застосуванням формально-логічного методу була опрацьована наукова література стосовно теми дослідження і аналізувалась практика Верховного Суду України та Вищого господарського суду України з проблем, пов'язаних з визнанням рішень органів управління недійсними.

Системно-функціональний метод надав можливість вивчити і дослідити внутрішню структуру органів управління товариств з обмеженою відповідальністю, їх склад, компетенцію, а також порядок прийняття ними рішень.

З допомогою методу наукового пізнання вдалося логічно побудувати структуру роботи та викласти її зміст, опрацювати нормативно-правові акти та праці науковців-правників з питань діяльності органів управління товариств з обмеженою відповідальністю.

Структура магістерської роботи обумовлена метою і предметом дослідження та авторським підходом до розгляду обраної теми. Магістерська робота складається із вступу, трьох розділів, які включають в себе сім підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг роботи становить 118 сторінок, із яких основна частина роботи займає 96 сторінок. Список використаних джерел складається з 90 найменувань.

Розділ 1. Загальна характеристика ліцензування обігу алкогольної продукції в Україні

1.1 Поняття ліцензування алкогольної продукції як засіб державного регулювання

Ліцензія (спеціальний дозвіл) - це документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на здійснення одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку. Відповідно до Закону, ліцензуванню підлягають, зокрема, такі види діяльності, як оптова та роздрібна торгівля алкогольними напоями й тютюновими виробами.

Ліцензування - заходи, пов'язані з наданням ліцензій, переоформленням документів, підтверджуючих наявність ліцензій, припиненням дії ліцензій у разі адміністративного припинення діяльності ліцензіатів за порушення ліцензійних вимог і умов, відновленням або припиненням дії ліцензій, анулюванням ліцензій, контролем ліцензіюючих органів за дотриманням ліцензіатами при здійсненні ліцензійованих видів діяльності відповідних ліцензійних вимог і умов, веденням реєстрів ліцензій, а також з наданням в установленому порядку зацікавленим особам відомостей з реєстрів ліцензій і іншої інформації про ліцензування.

Ліцензійні вимоги і умови - сукупність встановлених положеннями про ліцензування конкретних видів діяльності вимог і умов, виконання яких ліцензіатом обов'язково при здійсненні ліцензійованого виду діяльності.

Ліцензія видається на платній основі. Передача ліцензії іншої організації і надання послуг з ліцензійованих видів діяльності іншим особам забороняються Алкогольна продукція - це вид харчової спиртосодержащей продукції із змістом етилового спирту більше 1,5 % об'єму готової продукції, до різновидів якої відносяться етиловий спирт, вино і спиртні напої (коньяк, горілка, лікер і ін.). Пиво не відноситься до алкогольної продукції, і на нього не распро-страняются вимоги законодавства до її обороту, проте деякі обмеження існують. Зокрема, вирішенням органів виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації може бути заборонена реализація пива при проведенні масових культурних і розважальних заходів.

Визнання напою алкогольною продукцією не завжди означає, що його вживання є правопорушенням. Оборот алкогольної продукції - це купівля-продаж, зберігання, перевезення даної продукції юридичною особою або індивідуальним підприємцем, що мають на це відповідні ліцензії, з со-блюдением вимог законодавства України. Ліцензії видаються на кожен вид діяльності - виробництво, зберігання і оптова реалізація спирту етилового. Ліцензія є офіційним документом, що вирішує здійснення вказаних в ній видів діяльності, а також що визначає умови їх здійснення. Ліцензія видається на платній основі. Розмір оплати визначається в установленому порядку. Передача ліцензії іншої організації і надання послуг з ліцензійованих видів діяльності іншим організаціям забороняється.

Ліцензування діяльності по виробництву, зберіганню в організаціях і оптовій реалізації спирту етилової зі всіх видів сировини здійснюється уповноваженим федеральним органом виконавчої влади по забезпеченню державної монополії на алкогольну продукцію.

Для отримання ліцензії організація представляє в уповноважений федеральний орган виконавчої влади по забезпеченню державної монополії на алкогольну продукцію:

а) заява про видачу ліцензії з вказівкою повного найменування організації, її організаційно-правової форми, юридичної адреси, номера розрахункового рахунку і відповідного банку, виду діяльності, терміну дії ліцензії;

б) копії засновницьких документів, і якщо вони не завірені нотаріусом, - з пред'явленням оригіналів;

в) копію свідоцтва про державну реєстрацію організації;

г) документ, підтверджуючий оплату розгляду заяви, а при необхідності обстеження організації - збору за її проведення;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15