ГО, їх спілки можуть легалізувати своє заснування шляхом письмового повідомлення відповідно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим комітетам сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.

Об'єднання громадян можуть використовувати власну символіку, яка затверджується відповідно до його статуту.

Символіка ПП не повинна відтворювати державні чи релігійні символи і підлягає державній реєстрації (ст. 18) [14, с. 65-69]. Реєстрація символіки здійснюється виключно Мін'юстом, територіальні органи юстиції не залучаються до цього процесу.

2.3 Підстави, порядок і наслідки припинення об'єднань громадян

Наявність у ПП легального статусу, незалежно від порядку його придбання, не означає, що надалі її діяльність не може бути обмежена чи взагалі припинена. «Право на виникнення, - відзначають німецькі автори, - аж ніяк не включає ізольованого від нього права на існування, тобто відсутнє "право на безконтрольний вільний розвиток партій", чи їхнє "необмежене особисте право". Найбільш істотними обмеженнями "права на існування" є призупинення і припинення діяльності політичної партії.

При настанні передбачених у законі обставин юридична особа припиняє свою діяльність. Такими обставинами можуть бути: а) досягнення поставлених перед нею цілей; б) закінчення певного строку, на який було розраховано діяльність юридичної особи (наприклад, на час дії надзвичайних обставин тощо).

Припинення діяльності юридичних осіб відбувається, як правило, у тому самому порядку, в якому вони були створені.

Законодавству відомі дві форми (способу) припинення юридичних осіб, що розрізняються по правових наслідках -- ліквідація і реорганізація.

Ліквідація - це регламентована законом процедура, у результаті якої відбувається припинення діяльності юридичних осіб без переходу прав і обов'язків у порядку правонаступництва до інших облич. Вона може здійснюватися в добровільному чи примусовому порядку.

У добровільному порядку організація припиняє свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску) за рішенням його учасників чи органу юридичної особи, уповноваженого на те установчими документами. Одночасно з прийняттям такого рішення з'їзд (конференція) ПП приймає рішення про використання майна та коштів ПП на статутні чи благодійні цілі. Типовими підставами добровільної ліквідації є досягнення чи мети, навпроти, принципова недосяжність статутних цілей організації.

У випадку припинення існування юридичної особи шляхом ліквідації його вимоги і борги до правонаступників не переходять. По цьому призначається ліквідаційна комісія, що повинна реалізувати усе вилучене з обороту майно ліквідованої організації і потім із зібраного активу задовольнити претензії кредиторів.

Після розташуванні в офіційній пресі публікації про ліквідацію проводиться робота з виявлення претензій кредиторів з повідомленням останнім про ліквідацію юридичної особи, а також по стягненню дебіторської заборгованості. Ліквідаційна комісія (орган, що проводить ліквідацію) оцінює наявне майно ліквідованої юридичної особи і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс і подає його органу, що призначив ліквідаційну комісію.

Реорганізація може бути здійснена у формі злиття, приєднання, поділу, виділення чи перетворення. При реорганізації права й обов'язки юридичної особи, що припинила існування, переходять до інших юридичних осіб, тобто має місце правонаступництво.

При перетворенні юридичної особи одного виду в юридичну особу іншого виду (зміна організаційно-правової форми) до знову виниклої юридичної особи переходять права й обов'язки реорганізованої юридичної особи.

У разі припинення діяльності об'єднання громадян орган, який здійснив державну реєстрацію, приймає рішення про скасування записів у відповідному реєстрі.

Юридичні особи вважаються припинившими своє існування з моменту виключення їх з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

У випадку злиття, поділу, приєднання підприємств момент переходу майна і відповідних прав і обов'язків до нових юридичних осіб визначається, якщо інше не передбачено чи законом постановою про реорганізацію, у день підписання передавального чи роздільного акту (балансу), і тому може не збігатися в часі з моментом реорганізації юридичної особи, тобто виключення його з державного реєстру.

Нові юридичні особи, до яких у результаті реорганізації перейшли майнові обов'язки, несуть по них матеріальну відповідальність і у випадку, якщо отримане ними майно не покриває вимог кредиторів у межах, визначених установчими документами про реорганізацію правонаступника.

Майно ліквідованої громадської організації передається її вищестоящій організації, а у разі відсутності такої -- відповідному органові на громадські потреби.

ГО, що є юридичними особами, припиняють свою діяльність на підставах, зазначених у їх статутах.

Законом України "Про об'єднання громадян" передбачено й примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднань громадян.

Зокрема, за поданням легалізуючого органу або прокурора на підставі рішення суду об'єднання громадян примусово розпускаються (ліквідуються) у випадках:

1) вчинення дій, передбачених ст. 4 Законом України "Про об'єднання громадян" (пропаганда війни, насильства чи жорстокості, розпалювання національної та релігійної ворожнечі тощо);

2) систематичного або грубого порушення вимог закону (одержання політичними партіями коштів або іншого майна від державних органів або іноземних держав тощо);

3) продовження протиправної діяльності після попереднього накладання стягнень;

4) зменшення кількості членів політичної партії до числа, коли вона не визнається як партія.

Про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян реєструючий орган протягом п'ятнадцяти днів після набрання рішенням суду законної сили повідомляє у засобах масової інформації.

Рішення про примусовий розпуск всеукраїнських та міжнародних об'єднань громадян на території України приймає Конституційний Суд України.

Примусове припинення діяльності ПП - найбільш серйозне обмеження волі об'єднання.

У разі порушення ПП Конституції України та інших законів України до них можуть бути вжиті такі заходи:

1) попередження про недопущення незаконної діяльності;

2) заборона ПП.

У разі публічного оголошення керівними органами ПП наміру вчинення ПП дій, за які законами України передбачена юридична відповідальність, відповідні органи, до відання яких належить контроль за діяльністю ПП, видають приписи про недопущення протиправних вчинків.

Якщо вчинені ПП дії не тягнуть за собою іншого виду відповідальності, відповідними контролюючими органами видається припис про усунення допущених правопорушень.

Керівництво ПП зобов'язане невідкладно усунути порушення законодавства України, що стали підставою для винесення попередження, і в п'ятиденний строк повідомити про вжиті заходи органу, який виніс попередження.

ПП може бути за поданням Міністерства юстиції України чи Генерального прокурора України заборонена в судовому порядку у випадку порушення вимог щодо створення і діяльності ПП, встановлених Конституцією України та іншими законами України.

Заборона діяльності ПП тягне за собою припинення діяльності ПП, розпуск керівних органів, обласних, міських, районних організацій ПП, її первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії.

2.4 Ситуаційний аналіз здійснення повноважень з реєстрації/легалізації об'єднань громадян на прикладі Головного управління юстиції у Запорізькій області

Виконання функцій з легалізації об'єднань громадян, реєстрації благодійних організацій, творчих спілок, професійних спілок та їх об'єднань, інших громадських формувань в Головному управлінні юстиції у Запорізькій області покладено на відділ реєстрації нормативно-правових актів, легалізації об'єднань громадян, правової роботи та правової освіти.

Згідно з розподілом посадових обов'язків між керівництвом Головного управління юстиції забезпечення діяльності з легалізації об'єднань громадян та інших громадських формувань покладено на заступника начальника Головного управління юстиції -- начальника відділу реєстрації нормативно-правових актів, легалізації об'єднань громадян, правової роботи та правової освіти; за розподілом обов'язків між працівниками відділу -- виконують два спеціалісти відділу.

У системі юстиції області працюють 22 районних, міськрайонних, міських управлінь юстиції (територіальні управління), які також наділені повноваженнями з легалізації об'єднань громадян.

Матеріально-технічне забезпечення роботи з питань легалізації об'єднань громадян в головному та територіальних управліннях юстиції в цілому знаходиться на належному рівні. Так, робоче місце спеціалістів з питань легалізації в Головному управлінні юстиції обладнане комп'ютерами з підключенням до електронної правової бази «Ліга:Еліт», мережі Інтернет. Спеціалісти мають змогу користуватися лазерним принтером, телефонним апаратом з факсом, множувальною технікою.

Територіальні управління юстиції також забезпечені комп'ютерами та оргтехнікою, проте жодне з них не має доступу до інформаційного фонду Єдиного державного реєстру об'єднань громадян та благодійних організацій, більшість не мають доступу до мережі Інтернет.

Якщо проаналізувати питання, пов'язані з основною діяльністю головного та територіальних управлінь юстиції щодо легалізації об'єднань громадян за останнє півріччя, то відповідно до Журналу реєстрації документів на легалізацію об'єднань громадян протягом 1 півріччя 2008 року на розгляд до Головного управління юстиції у Запорізькій області надійшло 128 комплектів документів (статутні документи на легалізацію/реєстрацію об'єднань громадян та інших громадських формувань, заяви про видачу дублікату свідоцтва, інформації щодо зміни керівних органів, тощо), у І півріччя 2007 року також надійшло 128 комплектів документів.

Крім того, виконано 36 доручень Міністерства юстиції України, надано інформацію на 49 запитів облдержадміністрації, обласної ради, прокуратури, правоохоронних органів та інше.

За інформацією територіальних управлінь юстиції впродовж І півріччя 2008 року розглянуто 547 документів з питань легалізації.

В І півріччі 2008 року Головним управлінням юстиції відмовлено у легалізації (реєстрації) у 7 випадках, (І півріччя 2007 року -- 8).

Із загальної кількості відмов за 1 півріччя 2008 року: відмовлено у легалізації 2 місцевим громадським організаціям, 3 місцевим благодійним організаціям, 1 організації роботодавців та відмовлено в реєстрації змін керівного складу 1 осередку всеукраїнської громадської організації.

В І півріччі 2008 року територіальними управліннями юстиції у 6 випадках (І півріччя 2007 року -- 20).

Типовими підставами для відмов в реєстрації громадських організацій є недотримання засновниками вимог чинного законодавства з питань легалізації об'єднань громадян. Наприклад, частини 2 ст. 15 Закону України «Про об'єднання громадян», пункту 3 Положення про порядок легалізації об'єднань громадян та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 №143 «Про порядок справляння і розміри збору за реєстрацію об'єднань громадян» [29, с. 17-19].

Підставами для відмов в державній реєстрації благодійних організацій було порушення порядку створення благодійної організації, передбаченого ст. ст. 7, 8, 12, 17 Закону України „Про благодійництво та благодійні організації”, п. 2, 3 Положення про порядок державної реєстрації благодійних організацій [30, с. 81-83].

Фахівцями Головного управління юстиції з метою уникнення відмов в легалізації (реєстрації) об'єднань громадян, благодійних організацій, структурних утворень політичних партій та інших громадських формувань розроблено письмові консультації з питань підготовки, змісту та порядку подання на реєстрацію (легалізацію) установчих документів об'єднанням громадян та інших громадських формувань, з питань підготовки, змісту та порядку подання документів на реєстрацію (погодження) змін та доповнень до статуту громадської (благодійної) організації, з питань підготовки, змісту та порядку подання документів на отримання дублікату свідоцтва та/або статуту громадської (благодійної) організації, з питань підготовки, змісту та порядку подання документів на припинення діяльності об'єднання громадян, благодійної організації, яка надається засновникам та іншим зацікавленим особам під час прийому працівниками відділу. Письмова консультація містить посилання на основні закони та нормативні акти, що регулюють порядок створення та легалізації (реєстрації) відповідного громадського формування, зразки заяв, титульного аркуша статуту, відомостей про засновників, склад керівних органів тощо. На інформаційному стенді Головного управління юстиції розміщується інформація щодо банківських реквізитів для сплати реєстраційного збору, перелік законодавчих актів, які регулюють питання легалізації об'єднань громадян та інших громадських формувань, тощо.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14