3. Чинне законодавство України про інтелектуальну власність потребує постійного і систематичного удосконалення. Новий Цивільний кодекс України не розв'язав усіх проблем правового забезпечення інтелектуальної діяльності та її результату - інтелектуальної власності. Практика законотворення у сфері інтелектуальної власності свідчить про недоцільність прийняття окремих законів по кожному виду об'єктів інтелектуальної власності.

4. Зростання ролі і значення інтелектуальної діяльності та її результату інтелектуальної власності для соціально-економічного розвитку України потребує більш досконалого і ефективного правового механізму її охорони. Таким міг би стати єдиний законодавчий акт про інтелектуальну власність. Це може бути закон про інтелектуальну власність або, краще, Кодекс України про інтелектуальну власність.

5. Обов'язковою умовою модельного кодексу України повинен стати принцип, який визнавав би у всіх випадках створення об'єкта результатом творчої діяльності первинним суб'єктом права інтелектуальної власності тільки його творця.

Випадки визнання права інтелектуальної власності за іншими особами, крім творця, мають визначатися лише законом.

6. У визначених законом випадках суб'єктом права інтелектуальної власності повинна бути визнана держава Україна. Слід відмовитися від правила, за якими після спливу строку охорони права інтелектуальної власності (у інших випадках припинення чи скасування права інтелектуальної власності) об'єкт визнається нічиїм і його може використовувати будь-хто без будь-якого дозволу і виплати винагороди.

7. Визнати об'єктами права інтелектуальної власності біотехнології, репрографії, нову техніку зв'язку, цифрові системи поширення, комерційне використання персонажів. Надати більш розгорнуту охорону прав на комп'ютерні програми, породи тварин, твори архітектури, містобудування та садово-паркового мистецтва та інші твори.

8. Визначити принципи, засади, межі та інші правила охорони права інтелектуальної власності в Інтернеті.

9. У законодавчому акті про інтелектуальну власність повинна бути розроблена єдина цільна і ефективна система державного та громадського матеріального і морального стимулювання інтелектуальної, творчої діяльності, яка повинна мати за мету залучення як найбільшого числа людей до творчої діяльності.

10. Звести до мінімуму обмеження права інтелектуальної власності і проголосити її недоторканність. Творець об'єктів права інтелектуальної власності має бути наділений таким обсягом особистих немайнових прав інтелектуальної власності, який може надати держава, виходячи із своїх реальних можливостей. При цьому слід виходити з того, що рівень активності інтелектуальної діяльності у суспільстві перебуває у прямій залежності від обсягу та фактичної реальності особистих немайнових і майнових прав інтелектуальної власності творця.

11. Необхідний чіткий, доступний, зрозумілий правовий механізм визначення розміру винагороди за використання об'єктів права інтелектуальної власності. При цьому слід врахувати й те, що в окремих випадках винагорода має сплачуватися лише за створення об'єкта права інтелектуальної власності (наприклад, за замовленням).

Чинне законодавство України про інтелектуальну власність, у тому числі новий Цивільний кодекс України, договірні відносини у сфері інтелектуальної власності регулюють на недостатньому рівні (не всі відносини в зазначеній сфері врегульовані договором або врегульовані дуже стисло). Активна інтелектуальна діяльність та масштаби використання її результатів - інтелектуальної власності - потребують більш досконалої і ефективної системи договорів у сфері інтелектуальної діяльності й інтелектуальної власності. В законодавчому акті України про інтелектуальну власність повинен бути окремий розділ про договори.

Мають бути розроблені і прийняті типові, зразкові (примірні) договори стосовно окремих видів об'єктів права інтелектуальної власності.

Потребують удосконалення договірні відносини творця і роботодавця. За сучасних умов роботодавець в порівнянні з творцем-працівником перебуває у значно кращих умовах. Зазначену правову нерівність слід усунути.

Не можна визнати вдалим правове регулювання договірних відносин творця і замовника, за яким суб'єктом майнових прав визнається творець, який продав створений ним об'єкт.

Повинні бути уточнені строки чинності прав інтелектуальної власності. В законах України про інтелектуальну власність початок перебігу зазначених строків визначається по-різному стосовно виду об'єкта права інтелектуальної власності. Цивільний кодекс України не вніс чіткості у розв'язання цієї проблеми, поставивши початок перебігу названих строків у залежність від характеру майнових прав - виключних чи не виключних. За цим поділом можна перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, у тому числі забороняти таке використання ще до того, як пропозиція визнана об'єктом правової охорони і патент ще не виданий, що є абсурдом (статті 464 - 465 ЦК).

Потребує уточнення і початок перебігу строків чинності майнових прав. Стаття 446 ЦК проголошує: майнові права інтелектуальної власності на твір спливають через 70 років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком смерті автора. У ЦК не йдеться про строк чинності майнових прав за життя і між днем смерті автора і 1 січня року, що настає за роком його смерті.

У ЦК нічого не йдеться про початок перебігу строків чинності виключних майнових прав на твір. Наведене зауваження стосується й інших об'єктів права інтелектуальної власності, що безпідставно скорочує строк їх чинності.

Передбачені чинним законодавством України, у тому числі і новим Цивільним кодексом та іншим цивільним законодавством, способи захисту права інтелектуальної власності не відповідають сучасним реаліям в Україні. Вони не можуть забезпечити надійний і ефективний захист права інтелектуальної власності.

В сучасних умовах Україні потрібне новий ефективніший цивільно-правовий механізм захисту права інтелектуальної власності, який не обмежувався б лише поновленням порушеного права та компенсацією заподіяних збитків. Зазначений механізм повинен передбачати такі майнові санкції (каральні за своїм характером), які назавжди відбили б у порушника бажання порушувати чуже право інтелектуальної власності (і не тільки).

Список використаної літератури

1. Андрощук Г., Крайнев П. Экономическая безопасность предприятия: защита коммерческой тайны. - К.: Издательский Дом “Ин Юре”, 2000. - 400 с.

2. Андрощук Г., Крайнев П., Кавасс И. Право интеллектуальной собственности: торговые аспекты. - К.: Издательский Дом “Ін Юре”, 2000. - 164 с.

3. Андрощук Г.А. Патентное право: правовая охрана изобретений: Учебное пособие / Г.А. Андрощук, Л.И. Ряботягова. К.: МАУП, 1999. - 216 с.

4. Андрощук Г.А. Рынки технологий: проблемы лицензионного обмена. -Стратегія економічного розвитку України: Науков. зб. - К.: КНЕУ, 2001. - 632 с.

5. Бажанов М.И. Уголовное право Украины. Общая часть: Конспект лекций. - Днепропетровск, 1992. - 168 с.

6. Брыжко В.М., Завгородний А.Ф., Пичкур А.В. Лицензирование прав и патентование научно-технологической продукции. -К.: УААН, 1994.-202 с.

7. Виявлення порушення прав власників чинних охоронних документів та заявників на об`єкти промислової власності. Порядок складання та оформлення патентного формуляра. Методичні рекомендації. /За ред. В.Л. Петрова. - К.: Нора-прінт, 2000. - 127 с.

8. Дахно И.И. Патентно-лицензионная работа. - К.: Видавництво „Бліц-інформ",1996. - 256 с.

9. Дахно И.И. Патентоведение. - Харьков: Ксилоп, 1997. - 313 с.

10. Дмитрищин В.С., Березанська В.І. Інтелектуальна власніть на програмне забезпечення в Україні. - К.: Вірлен, 2005. - 304 с.

11. Жаров В.О. Інтелектуальна власність в Україні: правові аспекти набуття, здійснення та захисту прав. - К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2000. - 188 с.

12. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. /А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін.; за ред. В.В. Копейчикова.- Стер. вид. - К.: Юрінком Інтер. 2000.- 320 с.

13. Закон України від 4 червня 1991 р. “Про арбітражний суд” // Відомості Верховної Ради. - 1991. - № 36.

14. Закон України від 7 лютого 1991 року “Про власність” // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 20. - ст.249

15. Законодавство України про адміністративну відповідальність. Збірник нормативних актів. - К.: Юрінком Інтер, 2000.

16. Кодекс України про адміністративні правопорушення. - К.: Парламентське видавництво, 1997. - 208 с.

17. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 1999.-736 с.

18. Коментар до Конституції України / В.Б.Авер'янов, В.Ф.Бойко та ін. - К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996.

19. Конституційне право України /За ред. док. юр. наук проф. В.П.Погорілка. - К.: Наукова думка. 1999.

20. Конституція України 28 червня 1996 року, - К., 1996

21. Коржанский М.Й. Кваліфікація злочинів. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 416 с.

22. Кримінальне право в питаннях і відповідях (Посібник для підготовки до іспитів). (Відповідальний редактор Кіндратів Я.Ю.). - К.: Вид-во “Провові джерела”, 1999.

23. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів юридичних вузів та факультетів / Г.В.Андрусів, П.П.Андрушко,С.Я.Лихова та інші. За ред. П.С.Матишевського та інших. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - 896 с.

24. Кузнєцов Ю.М. Патентознавство та авторське право: Підручник. - К.: Кондор, 2005. - 428 с.

25. Мікульонок І.О. Основи інтелектуальної власності: Навчальний посібник. - К.: ІВС Видавництво „Політехніка”, 2005. - 232 с.

26. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України.-1997. - 640 с.

27. Охорона інтелектуальної власності в Україні: Монографія / С.О. Довгий, В.О. Жаров, В.О. Зайчик. - К.: Форум, 2002. - 319 с.

28. Охорона промислової власності в Україні/ за ред. О.Д. Святоцкого. - К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 1999. - 400 с.

29. Патентні дослідження. Методичні рекомендації /За ред. В.Л. Петрова. - К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 1999.- 264 с. - Бібліогр. - с.257-262.

30. Підопригора О.А., Підопригора О.О. Право інтелектуальної власності в Україні: Навчальний посібник для студентів юридичних вузів і факультетів університетів. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 336 с.

31. Підопригора О.А., Сумін В.О., Підопригора О.О. Цивільне право України. Правові основи підприємництва. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів України /за загальною ред. О.А. Підопригори, докт. юрид. наук. проф.). - К.: “Юрінком”, 1994.

32. Підопригора О.О. Законодавство України про інтелектуальну власність. - X.: Фірма «Консум», 1997. - 192 с.

33. Право інтелектуальної власності: Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу України / За заг. Рег. М.В. Паладія, Н.М. Мироненко, В.О. Жарова. - К.: Парламентське вид-во, 2006. - 432 с

34. Право інтелектуальної власності: Підручник / За ред. О.А. Підопригори, О.Д. Святоцьокого. - К.: В.Д. „Ін Юре”, 2002. - 624 с.

35. Правові основи підприємницької діяльності (під редакцією Шакуна В.і., Мельника П.В., Поповича В.М.). - К.: Правові джерела. - 1997.-С. 46-52.

36. Практичний посібник з оподаткування нематеріальних активів/ За редакцією Бутніка-Сіверського. -К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2000. - 348 с.

37. Притика Д.М., Тітов М.І., Щербина В.С. та ін. Арбітражний процес: Навчальний посібник. - Харків: Консум, 2000. - Ч. ІІ. - 416 с.

38. Проект Нового Цивільного Кодексу України, - К., 1996

39. Сусліков Л.М. Патентознавство: Навчальний посібник / Л.М. Сусліков, В.С. Дьордай. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 232 с.

40. Тертышников В.И. Гражданский процесс: Курс лекций. - Харьков: Фирма «Консум», 2000.

41. Уголовный кодекс Украины: научно-практический комментарий. - К., 1995. 864 с.

42. Украина. Законы. Гражданский кодекс Украинской ССР. Гражданский процесуальный кодекс Украины. - Харьков: Фирма “Консум”, 1998. -528 с.

43. Цивільне право. У 2-х частинах /Д.В. Боброва, О.В. Дзера, А.С. Довгерт та ін.; за ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - 864 с.

44. Цивільне процесуальне право України: Підручник для юридичних вузів і фак. / В.В.Комаров, В.І.Тертишніков, Є.І.Пушкар та ін./ За редю В.В. Комарова.- Харків: “Право”, 1999. - с.508.

45. Цивільний Кодекс України // Кодекси України, 1996.- № 2. - ст. 1-8

46. Цивільно-процесуальний кодекс України // Кодекси України, 1996.- № 2.

47. Цыбулев П.Н., Денисюк В.А. Оценка интеллектуальной собственности. - К.: УкрИНТЭИ, 2002. - 216 с.

48. Штефан М.Й. Цивільний процес. Підручник для юрид. спеціальностей вищих закладів освіти. - К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 1997.- 608 с.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21