2.3 Складання травосумішей
Травосуміші можуть бути простими (2 - 3 компонентів)
і складними (4 - 7 компонентів і більше); короткостроковими (2 - 3 роки), середньостроковими
(5 - 7 років) і тривалого (понад 7 років) періодів використання.
Залежно від ґрунтово-кліматичних умов бобово-злакова
травосуміш може включать бобові - конюшину, люцерну, лядвенець рогатий, еспарцет
посівний, піщаний, закавказький; злакові - тимофіївку лучну, кострицю лучну і тростинну,
стоколос безостий, канаркову траву тростинну, райграс пасовищний, багатоукісний
і високий, грястицю збірну та ін. На сіножатях використовують переважно верхові
трави, на пасовищах - верхові й низові (тонконіг лучний, мітлицю білу, або пагононосну)
та напівверхові (житняк, райграс пасовищний, кострицю червону та ін.).
Складаючи травосуміші, враховують насамперед їх
призначення (для пасовища, сіножаті або пасовищно-сіножатного угіддя) і строк використання.
Відповідно до цього компоненти травостою добирають з урахування їх довголіття, висоти,
облистненості, кущистості, продуктивності, поїдання, отавності, відношення до зволоженості
ґрунтів, зимо - і морозостійкості, стійкості проти затоплення і підтоплення. Має
значення також, як росте трава в сумішах з різними компонентами, як відростає після
випасання тощо. Слід, наприклад, враховувати, що низові трави використовують виключно
на пасовищах, але пасовищний травостій можна створювати і без них, вводячи в нього
верхові злаки з добрими темпами відростання.
Для укісно-пасовищного травостою можна вводити
в суміш і низові трави. При створенні травосумішей тривалого використання (6 - 7
років) високопродуктивні трави поєднують із травами різного періоду вирощування,
наприклад, грястицю збірну, яка має високу продуктивність протягом 4, максимум 5
років, пажитницю багатоукісну - 2 роки, кострицю лучну - 6 - 8 років і більше, стоколос
безостий на сіножатях - 8 - 12 років і більше. Тривалий період зберігаються у травостої
конюшина біла і рожева, люцерна жовта, посівна та еспарцет - 3 - 4, максимум 5 років.
Конюшина лучна залишається в травостої в середньому 2 роки. Це цінний його компонент.
Складаючи травосуміші, треба враховувати особливості
розвитку трав по роках. Так, конюшина лучна, маючи переважно трирічний цикл, добре
росте у перший - другий рік використання, добре облистнена, але дуже стримує ріст
інших компонентів - злакових і бобових. Те саме можна сказати й про пажитницю багатоукісну
Еспарцет дещо сповільнює ріст злакових трав. Люцерна займає щодо цього проміжне
місце. Пирій безкореневищний, будучи пізньостиглим, не пригнічує на другому-третьому
році бобових так, як костриця лучна або грястиця збірна. Добре ростуть у травосуміші
еспарцет і люцерна з кореневищним злаком стоколосом безостим та ін.
Для даного виду кормового угіддя рекомендована
травосуміш буде складатися з люцерни жовтої та стоколоса безостого.
2.4 Підготовка насіння до сівби
Підготовка насіння до сівби залежно від культури
та стану насіння включає такі основні прийоми: очищення, сортування, калібрування,
протруювання, повітряно - теплове обігрівання тощо. Насіння очищають і сортують
для того, щоб відокремити домішки живого і мертвого сміття та підготувати до сівби
найбільш повноцінне і вирівняне за розмірами й масою насіння. Залежно від ступеня
засміченості насіння культурних рослин, виду насіння бур'янів, а також зернових
домішок використовують певний спосіб очищення.
Підготовляючи до сівби насіння кормових культур,
крім очищення, його калібрують, тобто сортують за довжиною, шириною і товщиною.
Сівба каліброваним насінням сприяє рівномірному його висіву.
Посівний матеріал не повинен містити насіння бур’янів
і карантинних рослин, а насіння конюшини, буркуну, люцерни, лядвенцю, козлятнику
східного при наявності твердих насінин (не менш як 15 %) слід проскарифікувати,
що забезпечує його високу схожість. Без скарифікації можна втратити до 50 % дуже
дорогого насінного матеріалу, оскільки тверде насіння сходить значно пізніше - через
2 - 3 тижні, місяць і навіть через рік.
Ретельне очищення і сортування насіння зернових
та інших культур дає можливість одержати високоякісний насіннєвий матеріал, що значною
мірою підвищує урожай. Протруювання насіння - ефективний прийом боротьби з бактеріальними
хворобами. Розрізняють мокре, напівсухе, сухе та термічне знезаражування насіння.
Важливим у підготовці насіння до сівби є повітряно-теплове
обігрівання на сонці протягом 3-5 год., або шляхом активного вентилювання підігрітим
повітрям до 30-35° С.
Насіння бобових культур перед сівбою обробляють
нітрогіпом, азотобактерином препаратами, які містять бульбочкові бактерії, або вільноживучі
азотофіксуючі бактерії.
Підготовка насіння до сівби, яку проводять в господарстві,
наведено в таблиці 8.
Таблиця 8. Підготовка насіння до сівби
Найменування робіт |
Об’єм робіт |
Строки проведення робіт |
Засоби та машини |
Очищення, сортування та калібрування насіння |
Власне насіння яке виробляє господарство |
Восени після збирання насіння або за 1-2 місяці до сівби. |
ОЗС-25 |
Повітряно-тепловий обігрів |
135 кг насіння |
Перед посівом |
Теплова гармата |
Скарифікація люцерни |
59,22 кг насіння |
Перед посівом |
СС-0,5, СКС-1, СКС-2 |
Сухе протруювання насіння та обробка мікродобривами |
135 кг насіння |
Перед посівом |
ПНШ-3
ПС-10
|
2.5 Розрахунок норм висіву насіння
Виходячи із встановленої норми висіву за кількістю
схожих насінин, проводимо розрахунок вагової норми для компонентів у сумішках за
формулою:
А = 100*М*К/ПП, де
А ― норма висіву компонента в сумішці, кг/га;
М ― норма висіву насіння, млн. шт/га;
К ― маса 1000 насінин, г;
ПП ― посівна придатність насіння,%.
Посівна придатність розраховується за формулою:
ПП = с*ч/100, де
ПП ― посівна придатність, %;
с ― схожість насіння, %;
ч ― чистота нісіння, %.
Кількість насінин (шт.) на 1 погонному метрі розраховують
за формулою:
К = Н*Ш/М, де
К ― кількість насінин на 1 пог. метрі, шт;
Н ― норма висіву, кг/га;
Ш ― ширина міжрядь сівби культури, см;
М ― маса 1000 насінин, г.
Проводимо розрахунки по люцерні жовтій за наступними
показниками: Вага 1000 насінин ― 2,0 г; Норма висіву при 100% посівній придатності ― 10 кг/га; Ширина міжряддя при посіві ― 15 см.
Тоді: К = 10*15/2,0 = 75 шт/1 пог. м або 5 млн.
шт/га;
ПП = 93*98/100 = 91,14%; А = 100*5*2,0/91,14 =
10,97 кг/га.
Проводимо розрахунки по стоколосу безостому за
наступними показниками: Вага 1000 насінин ― 3,0 г; Норма висіву при 100% посівній придатності ― 20 кг/га; Ширина міжряддя при посіві ―
15 см.
Тоді: К = 20*15/3,0 = 100 шт/1 пог. м або 6,67
млн. шт/га;
ПП = 97*98/100 = 95,06%; А = 100*6,67*3,0/95,06
= 21,05 кг/га.
2.6 Визначення співвідношень трав при
сівбі
Травосумішка яку будуть
використовувати для підсіву відноситься за строком використання до середньострокових
(7―10 років), за призначенням до пасовищних. Виходячи з цього визначаємо співвідношення
насіння різних біологічних груп трав за формулою що наведена в таблиці 9. Потім
визначають районовані види трав, а за довідниками сортового районування - сорти.
Таблиця 8. Співвідношення насіння трав різних біологічних груп
при сівбі в травосумішках, % до норми посіву.
Використання |
Період використання |
Бобові трави |
Злакові трави |
верхові |
низові |
нещільнокущові |
кореневі |
низові |
Укісне |
2-3 |
85-95 |
- |
40-55 |
- |
- |
Укісне |
4-6 |
65-75 |
- |
65-75 |
30-40 |
- |
Укісне та пасовищно-укісне |
понад 7 |
55-75 |
до 20 |
65-75 |
30-40 |
до 30 |
Пасовищно-укісне |
понад 7 |
40-50 |
30-40 |
60-70 |
25-35 |
30-40 |
Пасовищне |
понад 7 |
30-35 |
45-55 |
60-70 |
30-40 |
50-60 |
Так люцерна жовта являється
напівверховою бобовою травою і тому для використання на пасовищі її співвідношення
в травосуміші становить 60%, а стоколос безостий являється кореневою, верховою злаковою
травою і його співвідношення в цій травосуміші становить 40%.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15
|