Каталог Рефератов - Методика аутогенного тренування при підготовці єдиноборців 14-15 років з рукопашного бою

	Информационно-образоательный портал
	Рефераты, курсовые, дипломы, научные работы,



МЕНЮ\|

поиск

Методика аутогенного тренування при підготовці єдиноборців 14-15 років з рукопашного бою

ентральним і специфічним новоутворенням в особі підлітка є виникнення у нього уявлення про те, що він вже не дитина (відчуття дорослості); дієва сторона цього уявлення виявляється в прагненні бути і вважатися дорослим. Специфічна соціальна активність підлітка полягає у великій сприйнятливості в засвоєнні норм, цінностей і способів поведінки, які існують в світі дорослих і в їх стосунках [7,86].

На початку підліткового періоду складається ситуація, яка загрожує виникненням суперечностей, якщо у дорослого зберігається відношення до підлітка ще як до дитяти. Це відношення, з одного боку, вступає в суперечність із завданнями виховання і перешкоджає розвитку соціальної дорослості підлітка, а з іншого боку, воно вступає в суперечність з уявленням підлітка про ступінь власної дорослості і його претензіями на нові права.

Необхідно знайти такий ступінь самостійності, яка відповідала б можливостям підлітка, суспільним вимогам до нього і дозволяла дорослому направляти його, впливати на нього. Саме співпраця дозволяє дорослому поставити підлітка в нове положення - свого помічника в різних справах і заняттях, а самому стати для нього зразком і другом [87-90].

Спілкування підлітка з однолітками виконує специфічну функцію: у практиці цих стосунків засвоюється мораль дорослих (а тим самим і розвивається соціально-моральна дорослість дитини), причому центральний зміст цієї моралі - норми рівності, вірності і колегіальності - антагоністично нормам "моралі слухняності" відносно дитини і дорослого.

Ці особливості психології підлітка слід враховувати тренерові при формуванні колективу, здорових взаємин між його учасниками, прагнути виключити моменти агресії. На даному етапі дорослішання тренерові предстоїть складне завдання бути прикладом і авторитетом в очах підлітка.

Багато дітей інтенсивно займаються різними видами спорту. Спорт є однією з небагатьох сфер діяльності дітей, якою вони можуть займатися активно і яка має певне значення для них самих [88,91-93].

Пік спортивної діяльності більшості дітей приходиться на 14 років. Згідно даним вікової психології, цей вік є критичним з погляду соціального розвитку і становлення самооцінки дитини. Таким чином, заняття спортом в цьому віці можуть надавати істотний позитивний вплив на особу і її психічний розвиток (Р.С. Уейнберг, Д. Гоулд, 2001) [60,94-99].

За даними спеціальної літератури, діти з низьким рівнем сприйняття своїх здібностей не займаються спортом (або припиняють займатися) на відміну від дітей з високими рівнями сприйманої компетентності. З цього виходить, що треба знаходити засоби підвищувати рівень компетентності, яка сприймається. У зв'язку з цим можна навчити дітей оцінювати свої виступи на підставі їх власних стандартів поліпшення результатів, а, не виходячи з результатів змагань (перемога або ураження) [87,90,100-105].

Загальна характеристика сучасного рукопашного бою.

Cтановлення рукопашного бою нерозривно пов'язано з розвитком суспільства. Адже вся історія цивілізації рясніє військовими конфліктами. Найбільш ранні згадки про рукопашний бій зустрічаються в епосі країн Близького Сходу, Індії і Китаю. А перші пам'ятники образотворчого мистецтва з сценами поєдинків датуються рубежами IV-III тисячоліть до нашої ери. Наприклад, зображення двох чоловіків, що борються, на вапняковій плиті для жертвопринесень знайдене в Месопотамії. Або плита, на якій показаний поєдинок з використанням копій. Відомий рельєф з сценою кулачного бою, що відноситься до другої половини III тисячоліття. Найбільш раннім пам'ятником, культури Єгипту пов'язаним з боротьбою, є зображення серії рухів, виявлене в гробниці Фіоххотена (середина III тисячоліття до н. е) в Саккаре [32,33,44].

Визначення "рукопашний" має в своїй основі два терміни, один з яких "рука", вказуючий безпосередньо на участь рук в передбачуваному виді діяльності, а другий - видозмінений "піший", тобто вказуючий на роботу ніг, в передбачуваному виді діяльності, а саме - бою. Таким чином, рукопашний бой може бути визначений, як спосіб ведення контактного бою з використанням функціональних здібностей рук і ніг, але не більш, тобто без застосування якого-небудь підручного інвентарю.

Сучасна комерційна спортіндустрія досить чітко визначила Рукопашний бій як спортивне єдиноборство, що відповідають всім вимогам сталих поглядів на мистецтво бою з погляду спортивної ортодоксальної практики. З іншого боку, так склалося, що рукопашний бій є більшою мірою надбанням озброєних сил і силових структур, під егідою яких і відбувається популяризація даної дисципліни [61,67].

Рукопашний бій - контактний швидкісно-силовий вид спорту. Він пред'являє високі вимоги до силової і функціональної підготовки бійців. У рукопашному бою бали нараховуються за чисте попадання рукою в голову - 1 очко, ногою - 2 очки. За ефективне попадання рукою або ногою в корпус - 1 очко. Можна виграти сутичку, зробивши больовий прийом на яку або частку тіла (руку або ногу). Так само очки нараховуються за кидкову техніку. У повноконтактному рукопашному бою спаринг ведеться без зупинки, за винятком небезпечних порушень правив, які загрожують здоров'ю спортсменів. Оцінюються тільки удари і кидки, проведені в повну силу. Дозволено добивання на підлозі руками і ногами, зокрема у спину і голову. Дозволені больові і задушливі прийоми.

Боєць, що виходить на поєдинок, зобов'язаний ретельно будувати малюнок бою, бути психологічно і технічно підготовленим, украй обережним і розраховувати тільки на себе. Він має бути готовий не лише наносити, але і отримувати сильні удари. Він повинен поводитись адекватно ситуації, в цьому і полягає застава його безпеки. Це абсолютно інша, сучасна психологія бою, що вимагає іншого, реального підходу до навчання, особливо серед професіоналів.

Справедливо відзначити і недоліки контактного одноборства, яких теж немало. Добре відомо, що помітних успіхів в контактних поєдинках добиваються далеко не всі претенденти. Особливі багато проблем у людей із слабою психікою, обмеженим зором і рядом інших фізичних недоліків [95].

Не кожен може займатися регулярно 2-3 роки, щоб отримати навіть мінімальні навички.

Змагання проводяться на борцовському килимі, по олімпійській системі з вибуванням після одного ураження. Тривалість поєдинків: З хвилини (фінали - 4 хвилини) [67].

Розділ II. Методи і організація дослідження
2.1 Мета та задачі дослідження
Мета дослідження - проаналізувати психологічний стан юних єдиноборців та вплив на нього методу аутогенного тренування під час тренувальних занять і змагальної діяльності.

Виходячи з мети дослідження, були поставлені наступні завдання:

Вивчити стан проблеми в спеціальній літературі на сучасному етапі розвитку рукопашного бою.

Визначити деякі показники психологічної підготовки хлопчиків 14-15 років, які займаються рукопашним боєм на базовому етапі підготовки.

Виявити вплив аутогенного тренування на психологічну підготовку юних спортсменів під час тренувальної та змагальної діяльності.

2.2 Методи дослідження
Для вирішення поставлених завдань були використані наступні методи дослідження: аналіз літературних джерел, педагогічне спостереження, анкетування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики, метод аутогенного тренування

2.3 Організація дослідження
Відповідно до мети і поставлених завдань, протягом навчального року проводилися тренування в двох групах юних єдиноборців, що займаються рукопашним боєм в клубі бойових мистецтв "Ронін" м. Запоріжжя. Вони склали експериментальну і контрольну групи, по 10 спортсменів у кожній.

В експериментальній групі застосовувався метод психічної підготовки, яким було визнано метод аутогенного тренування (АУТ). Для визначення ефективності методу АУТ, запропонованого експериментальній групі, було проведено тестування спортсменів обох груп з використанням шкали реактивної тривожності за Ч. Спілбергером [5,96,97]. Також були визначені показники ЧСС, проаналізовані данні виявлення результатів ефективності атакуючих дій при проведенні модельних змагань і участі спортсменів у чемпіонаті Запорізької області.

Тренування, згідно рекомендаціям спеціальної літератури та віку спортсменів, проводились 5 раз на тиждень, їх тривалість складала 120 хвилин (2 години). В обох групах (експериментальній і контрольній) заняття проводились по однаковим методикам, які були затверджені на педагогічній раді клубу "Ронін", і відповідали загальним програмамам тренувань з рукопашного бою.

Терміни і етапи проведення досліджень.

Дослідження проводились з 1 вересня 2008г. по 1 травня 2009г. і складалося з двох етапів:

1етап - з 1 вересня по 28 грудня 2008р.;

2 етап - з 10 січня по 1 травня 2009 р. .

На протязі цього періоду проводився контроль показників, відповідно завданням дослідження. Він складався з трьох етапів:

1 етап - констатуючий експеримент, з метою виявлення вихідних показників, які характеризують психологічний стан спортсменів 14-15 років експериментальної та контрольної груп на момент початку дослідження;

2 етап - реєістрація показників в експриментальній групі після першого етапу педагогічного експерименту та констатуючий експеримент в контрольній групі;

3 етап - реєістрація показників в експериментальній групі після другого етапу педагогічного експерименту та констатуючий експеримент в контрольній групі.

На першому етапі визначалися наступні показники: ЧСС в стані відносного спокою і безпосередньо перед модельними змаганнями між експериментальною та контрольною групами на базі спортивного клубу "Ронін". Також перед змаганнями проводився тест на визначення рівня тривожності по методу Спілбергера і були зафіксовані показники атакуючих дій під час змагальної діяльності.

Метою другого етапу було визначення та аналіз динаміки зазначених показників після проведення першого етапу педагогічного експерименту. Завданням цього етапу було підтвердження припущень щодо позитивного впливу запропонованого методу аутогенного тренування на психологічний стан єдиноборців.

На третьому етапі визначалися: ЧСС в стані відносного спокою і безпосередньо перед головними змаганнями року для даної вікової категорії - Чемпіонатом Запорізької області з рукопашного бою. Як і на попередніх етапах дослідження, перед змаганнями проводився тест на визначення рівня тривожності по методу Спілбергера. Також були зафіксовані показники ефективності атакуючих дій під час проведення змагань, в яких приймали участь всі учасники дослідження (спортсмени експериментальної та конторольної груп).

Рівень підготовки спортсменів контрольної і експериментальної груп відповідав базовому етапу багаторічної підготовки спортсменів.

Для оцінювання ефективності атакуючих дій бійця рахувалась кількість ударів (кидків, підсічок і так далі), виконаних спортсменом (N), і кількість ударів (кидків, підсічок і так далі), що дійшли до мети (n). Відношення n/N, за рекомендаціями спеціальної літерарури, розглядалось як коефіцієнт атакуючих дій: чим вище коефіцієнт, тим вище показник ефективності техніки, зокрема - атакуючих дій [87].

Тест Ч. Спілбергера:

Тест Ч. Спілбергера належить до методик, що досліджують психологічний феномен тривожності в спорті. Він представляє собою опитувальник, який складається з 20 висловів, що відносяться до тривожності як стану (стан тривожності, реактивна або ситуативна тривожність). Стан тривожності характеризується суб'єктивними, свідомо сприйманими відчуттями загрози і напруги. Він супроводжується пов'язаним з активацією збудженням автономної нервової системи. Тривожність, як межа особи, означає мотив або придбану поведінкову диспозицію, яка забов'язує індивіда до сприйняття широкого кола об'єктивно безпечних обставин, як що містять загрозу, спонукаючи реагувати на них станами тривоги, інтенсивність яких не відповідає величині реальної небезпеки. Шкала реактивної тривожності Ч. Спілбергера є єдиною методикою, що дозволяє диференційовано вимірювати тривожність і як особову властивість, і як стан.

Реактивна (ситуативна) тривожність - це стан суб'єкта в даний момент часу, який характеризується емоціями, що суб'єктивно переживаються: напругою, неспокоєм, заклопотаністю, нервозністю в даній конкретній обстановці. Цей стан виникає як емоційна реакція на екстремальну або стресову ситуацію, може бути різним за інтенсивністю та динамічним в часі.

Тест приведений у додатку А.

Для психологічної підготовки в експериментальній групі був застосован метод аутогенного тренування (АУТ), який розділявся на окремі частки: заспокійливу та мобілізуючу.

Заспокійлива частка АУТ:

розслаблення м'язів;

заспокоєння внутрішніх органів;

заспокоєння нервової системи

Мобілізуюча частка АУТ:

відпрацьовування відчуття прохолоди;

відпрацьовування відчуття легкості;

активізація організму.

За даними спеціальної літератури, перша частка, зазвичай, використовується у випадках, коли потрібно заспокоїтись та розслабитись після тренування, перед сном, для зняття зайвого хвилювання і напруги перед змаганнями і після них.

Друга - для підготовки організму спортсмена до змагального виступу, для усунення млявості, апатії, зняття напруги тощо.

Програма проведення заспокійливої та мобілізуючої часток АУТ наведено у додатках Б та В.

Розділ III. Результати власних досліджень
Педагогічний експеримент проводився протягом навчального 2008-2009 року в двох групах юних єдиноборців, що займаються рукопашним боєм в клубі бойових мистецтв "Ронін" м. Запоріжжя. Вони склали експериментальну і контрольну групи, по 10 спортсменів у кожній.

Згідно рекомендацій спеціальної літератури було вирішено в експериментальній групі застосовувати метод психологічної підготовки - аутогенне тренування (АУТ). Для визначення початкових даних було проведено тестування спортсменів експериментальної та контрольної груп з використанням шкали реактивної тривожності за Ч. Спілбергером [5,97-99]. Також були визначені показники ЧСС у спокої та під час виступу у модельних змаганнях. З метою більш поглибленого вивчення психологічного стану юних єдиноборців були проаналізовані дані виявлення результатів ефективності атакуючих дій в період змагальної діяльності.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7

© 2003-2013
Рефераты бесплатно, курсовые, рефераты биология, большая бибилиотека рефератов, дипломы, научные работы, рефераты право, рефераты, рефераты скачать, рефераты литература, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты медицина, рефераты на тему, сочинения, реферат бесплатно, рефераты авиация, рефераты психология, рефераты математика, рефераты кулинария, рефераты логистика, рефераты анатомия, рефераты маркетинг, рефераты релиния, рефераты социология, рефераты менеджемент.