ренування, згідно віку спортсменів та відповідно рекомендаціям фахівців, проводились 5 раз на тиждень. Тривалість кожного заняття складала 120 хвилин (2 години). Вони проводились в обох групах (експериментальній і контрольній) по однаковим методикам, які були затверджені на педагогічній раді клубу "Ронін", і відповідали загальним програмамам тренувань з рукопашного бою.Дослідження проводились у два етапи:1етап - з 1 вересня по 28 грудня 2008р.;2 етап - з 10 січня по 1 травня 2009 р. .Впродовж дослідного періоду проводився контроль показників, які характеризували психологічну підготовку юних єдиноборців. Він складався з трьох етапів:перший етап контролю проводився як констатуючий експеримент, з метою виявлення вихідних показників, які характеризують психологічний стан спортсменів 14-15 років експериментальної та контрольної груп на момент початку дослідження;другий етап контролю заключався в реєістрації показників після першого етапу педагогічного експерименту в експриментальній групі та констатуючого експерименту в контрольній групі;на третьому етапі здійснювалась остання реєстрація показників даного дослідження в експериментальній групі після другого етапу педагогічного експерименту та констатуючий експеримент в контрольній групі.Результати динаміки змін ЧСС представлені у таблиці 3.1Таблиця 3.1Динаміка змін ЧСС перед змаганнями в експериментальній і контрольній групах|
Показники ЧСК | 1 етап (констатуючий експеримент) | 2 етап (дані після проведення 1 етапу експерименту) | 3 етап (дані після проведення 2 етапу експерименту) | | | Контрольна група | Експериментальна група | t | Контрольна група | Експериментальна група | t | Контрольна група | Експериментальна група | t | | У спокої | 74,1+0,61 | 73,8+0,79 | 0,29 | 68,4+0,75 | 73,5+0,47 | 5,69 | 57,6+0,65 | 67,5+0,54 | 11,6 | | Перед змаганнями | 94,4+1,35 | 96,4+1,67 | 0,93 | 82,5+1,17 | 90,6+1,1 | 5,04 | 62,3+0,95 | 77,9+1,26 | 9,85 | | |
tгр = 2,1 Матеріали таблиці 3.1 свідчать про те, що відмінності на першому етапі дослідження були недостовірні, що свідчить про однакову фізичну підготовленість обох груп на початок експерименту. Матеріали таблиці на другому і третьому етапі вказують, що результати експериментальної групи достовірно перевищують результати контрольної групи. Аналіз отриманіих даних показує, що в експериментальній групі процес мобілізації більш виражений в порівнянні з контрольною. (рис.3.1 і рис.3.2) Рис.3.1 - Динаміка ЧСС контрольної та експериментальної груп у спокої. Рис.3.2 - Динаміка ЧСС контрольної та експериментальної груп перед змаганнями. Результати динаміки змін результатів за тестом Ч. Спілбергера представлені у таблиці 3.2 Таблиця 3.2 Динаміка результатів за тестом Ч. Спілбергера в дослідженні реактивної тривожності єдиноборців 14-15 років |
Этапи | | 1 этап | 2 этап | 3 этап | | Экпериментальна група | Контрольная група | Критерій Стьюдента | Экпериментальна група | Контрольная група | Критерій Стьюдента | Экпериментальна група | Контрольная група | Критерій Стьюдента | | x+m | x+m | t | x+m | х+m | t | x+m | x+m | t | | 45,6+1,13 | 47,5+0,79 | 1,37 | 40+1,05 | 45,6+0,8 | 3, 19 | 31,3+0,74 | 40,8+0,75 | 9,03 | | |
tгр = 2,1 Матеріали таблиці 3.2 свідчать про те, що відмінності на першому етапі контролю були недостовірні, що є наслідком однакової підготовленості обох груп на початок експерименту. Матеріали таблиці на другому і третьому етапі підготовки вказують на те, що результати експериментальної групи достовірно перевищують результати контрольної групи на достовірно значущу величину. У юних спортсменів експериментальної групи показник реактивної тривожності помітно нижче, ніж у спортсменів контрольної групи, що наочно можна побачити на рисунку 3.3 Результати підсумкового контролю свідчать, що процес мобілізації і відновлення в експериментальній групі розвинений краще за контрольну групу. Рис.3.3 - показники тесту Спілбергера контрольної і експериментальної груп на трьох етапах конроля Динаміка показників ефективності атакуючих дій представлена у таблиці 3.3 Таблиця 3.3 Динаміка ефективності атакуючих дій єдиноборців 14-15 років в модельних і змагальних боях |
Коефіцієнт атакуючих дій | этапи | | | 1 этап | 2 этап | 3 этап | | | Екпериментальна група | Контрольна група | Критерій Стьюдента | Екпериментальна група | Контрольная група | Критерій Стьюдента | Екпериментальна група | Контрольная група | Критерій Стьюдента | | | x+m | x+m | t | x+m | x+m | t | x+m | x+m | t | | | 0,71+0,01 | 0,7+0,01 | 0,49 | 0,84+0,009 | 0,75+0,007 | 6,98 | 0,91+0,08 | 0,78+0,01 | 8,25 | | |
tгр = 2,1 В результаті використання аутогенного тренування в експериментальній групі підвищився коефіцієнт атакуючих дій, про що свідчать дані таблиці 3.3 Таким чином, при дослідженні був проведений аналіз динаміки трьох різних показників (ЧСС, рівень тривожності і коефіцієнт атакуючих дій) і було виявлено, що використання методу аутогенного тренування є актуальним для психологічної підготовки юних єдиноборців. ВисновкиВ результаті вивчення та аналізу джерел спеціальної літератури, було виявлено, що на сьогоднішний день недостатньо уваги приділяється темі психологічного стану єдиноборців 14-15 років на етапі базової підготовки під час тренувальної та змагальної діяльності, що повністю відповідає актуальності нашого дослідження.В результаті визначення психологічної підготовки юних спорстменів були виявлені зміни показників рівня тривожності за тестом Ч. Спілбергера на достовірно значущу величину в експериментальній групі при використанні аутогенного тренування.При виявлені впливу аутогенного тренування на психологічний стан єдиноборців 14-15 років під час змагань були зареєстровані позитивні зміни частоти серцевих скорочень (ЧСС) на достовірно значущу величину, що свідчить про ефективність використаного методу для даної вікової групи.Аналіз коефіцієнту атакуючих дій в експериментальній групі під час змагань свідчить про ефективність використання методу аутогенного тренування порівняно з показниками контрольної групи.Результати досліджень можуть бути використані в практиці роботи тренерів та фахівців з підготовки спортсменів рукопашного бою, а також єдиноборств. Список використаних джерел1. Воронова В.І. Психологія спорту: Навч. посібник. - К.: Олімпійська література, 2007. - 298с. 2. Родионов А.В. Проблемы психологии спорта // Теория и практика физ. Культуры. - 2006. - №6. - С.2-4. 3. Алексеев А.В. Себя преодолеть! (Издание 3-е, перераб. и доп) М.: "Физкультура и спорт", 1985. - 192с. 4. Агаджанян Н.А. Шабатура Н.Н. Биоритмы, спорт и здоровье. М.: "Физкультура и спорт", 1989, - 208с. 5. Левитов Н.Ф. О психических состояниях человека. М.: Просвещение 1989. 6. Власов Ю.В. Формула мужества. М.: "Знание", 1987, - 96с. 7. Воронин И.А. Психотехника восточных единоборств, 2005. - 432с. 8. Гиссен Л.Д. Время стрессов (Обоснование и практические результаты психопрофилактической работы в спортивных командах). М.: "Физкультура и спорт", 1990. - 192с. 9. Кретти Б. Дж. Психология в современном спорте. М.: "Физкультура и спорт", 1978. - 224с. 10. Найдиффер Д. Психология Соревнующегося спортсмена. М.: "Физкультура и спорт", 1979. - 256с. 11. Некрасов В.П. и др. Психорегуляция в подготовке спортсменов. М.: "Физкультура и спорт", 1985. - 176с. 12. Психологические методы обретения здоровья (Хрестоматия). Минск "Харвест", 2001. - 720с. 13. Психология спорта в терминах, понятиях, междисциплинарных связях (Словарь-справочник). М.: "Физкультура и образование", 1996. - 452с. 14. Панов А.Т. Теория и практика аутогенной тренировки. (Издание 2-е, перераб. и доп.). Л.: "Медицина", 1980. - 272с. 15. Родианов А.В. Психология спорта высших достижений. М.: "Физкультура и спорт", 1979. - 272с. 16. Шварц И.В. Внушение в педагогическом процессе (Учебное пособие). Пермь: Педагогический институт, 1971. - 420с. 17. Шерток Л. Гипноз. М.: "Медицина", 1992. - 224с. 18. Алексеев А.В. Себя преодолеть. - М.: "Физкультура и спорт", 2003 19. Алексеев А.В. Система АГИМ. - М.: 1995 20. Амосов Н.М., Муравов И.В., Сердце и физические упражнения. М.: Фис, 1985. 21. Бернштейн Н.А. О ловкости и ее развитии. М.: "Физкультура и спорт", 1991. 22. Булочко К.Т., Добровольский В.К., Пуни А.Ц. Фехтование и рукопашный бой. М.: "Физкультура и спорт", 1999. 23. Бойченко С.Д., Тышлер Д.А. Методика тактической подготовки фехтовальщика, Минск, 1993. 24. Келлер В.С. Деятельность спортсменов в вариативно - конфликтных ситуациях. Киев. 1987. 25. Леонов В.Н. Готовиться к подвигу. М.: ДОСААФ, 1985. 26. Никифоров Ю.Б. Эффективность тренировки боксеров. М.: Фис, 1989. 27. Ознобшин Н.Н. Искусство рукопашного боя. М.: НКВД. 1990. 28. Родионов А.В. Психофизическая (подготовка) тренировка. Москва: 1995. 29. Стамбулова Н.Б. Психология спортивной карьеры: СПб: 1999. 30. Ашкинази С.М., Козак В.В. Рукопашный бой. Тула: ТППО, 1992. 31. Белов А.К. Искусство атаки. М.: ОНИЦ, 1994. 32. Белов А.К. Славяно - горицкая борьба. Изначалие. М.: ОНИЦ, 1992. 33. Булочко К.Т. Обучение рукопашному бою. Фрунзе. 1992. 34. Калочев Г.А. Штыковой бой (по иностранным источникам). М.: Наркомвоенкор, 1987. 35. Волков В.П. Курс самозащиты без оружия "Самбо". М.: НКВД 1990. 36. Горбунов Г.Д. Учитесь управлять собой. - Л.: Знание, 1996. 37. Захаров Е.Н., Карасев А.В., Сафонов А.А. Энциклопедия физической подготовки. М.: Лептос, 1994. 38. Зациорский В.М., Аруин А.С., Селуянов В.Н., Биомеханика двигательного аппарата человека. М.: "Физкультура и спорт", 1981. 39. Кадочников А.А. и др. Психолого-педагогические основы подготовки специалистов РБ. Учебное пособие К.: 2000. 40. Кадочников А.А. и др. Философские, исторические и биомеханические аспекты рукопашного боя. Учебное пособие.К., 2000. 41. Кадочников А.А. и др. РБ. учебно-методическое пособие. М.: ЛО СССР 1988.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7
|
