в межах знаходження трупа в радіусі 15 м стріляна гільза була відсутня;

наявність примкнутого до автомата штик-ножа створювала значні труднощі для самострілу без застосування якихось пристосувань, проте, вони не були знайдені; той факт, що на ногах трупа були чоботи, виключав можливість вчинення пострілу самим Наялко шляхом натискання на спусковий гачок пальцем ноги, як це деколи буває під час самогубств;

на шинелі трупа навколо вхідного вогнестрільного отвору були відсутні сліди близького пострілу, а також жодних слідів близького пострілу зі штик-ножем;

був відсутній запах згорілого пороху з каналу дула автомата потерпілого.

Аналіз всіх цих виявлених при огляді місця події і трупа негативних обставин, можливих причин їх виникнення і характеру зв'язку з обставинами розслідуваної події, призвів до необхідності пошуку інших смерті Наялко, аніж самогубство. Слідчим шляхом вдалось встановити спочатку інший автомат, з якого стріляли в Наялко, і який був закріплений за іншим військовослужбовцем, а, згодом, сукупністю з'ясованих фактичних даних про негативні обставини і інших доказів - його причетність до цього вбивства [19, с.27].

Наведений приклад та багато інших, у поєднанні з аналізом слідчої практики та літературних джерел, свідчать:

що процесуальні форми збирання доказів, в тому числі встановлення і з'ясування суті негативних обставин - необхідна умова повного і всебічного розслідування кримінальних справ та додержання організованості і планомірності якісного дотримання встановлених законом умов і правил проведення слідчих дій;

в залежності від характеру розслідуваного злочину, ситуаційних чи побічних процесів, які супроводжували механізм його вчинення та формування носіїв їх відображення (об'єкти обстановки місця події, особи, тобто її учасники, очевидці тощо) основними процесуальними формами виявлення їх окремих різновидів є слідчі дії. У свою чергу, останні, забезпечуючи процес розслідування, реалізуються у двох взаємопов'язаних аспектах (формах) - пізнанні і процесуальному доказуванні;

не завжди, особливо, на початкових етапах розслідування кримінальних справ приділяється належна увага аналізу побічних чи ситуаційних процесів і їх відображенням, а тому негативні обставини не виявляються, що ускладнює розслідування;

в кримінально-процесуальному законодавстві та літературі питанням встановлення негативних обставин не приділено достатньої уваги. Проведене дослідження показує, що виявлення джерел (носіїв) негативних обставин, ситуаційних чи побічних процесів їх виникнення має свою специфіку і потребує розробки процесуальних та криміналістичних рекомендацій щодо виявлення їх і фіксації технічними засобами. Ці рекомендації слід деталізувати в підручниках і посібниках з кримінального процесу і криміналістики;

негативні обставини у вигляді протиріч, невідповідності досліджуваним обставинам справи можуть зустрічатись і при збиранні доказів в порядку, визначеному в ст. 66 КПК. Вони виявляються при аналізі витребуваних органом розслідування чи представлених зацікавленими особами пояснень, документів, речових доказів тощо. З'ясування наявності і суті негативних обставин в цих доказах здійснюється на практиці шляхом відповідних перевірок та проведення окремих слідчих дій (допитів свідків чи авторів документів, призначенням криміналістичних експертиз тощо).

Висновки

Виявлення негативних обставин і ретельний їх аналіз в переважній більшості при розслідуванні злочинів є ключем для розкриття злочинів, вчинених в умовах неочевидності.

Результати мого дослідження свідчать, що слідчий повинен уміло оперувати негативними обставинами, що полягає в своєчасному і точному їх фіксуванні та використанні даних котрі викладені в протоколах слідчих дій (огляду місця події, допиту, відтворення обстановки і обставин події) для усунення виявлених протиріч.

Негативні обставини являють собою матеріальні відображення процесів в взаємодії, що виявляється під час проведення слідчих дій у вигляді слідів та інших змін, які за своїм розміщенням , локалізацією, характерними або іншими ознаками не відповідають встановленим даним події розслідуваного злочину, або окремим елементам його розвитку.

Негативні обставини можуть бути обумовлені різними за походженням і характером ситуаційними і побічними процесами, що виникають за певних умов, коли останні були безпосередньою причиною виникнення відображення, яке супроводжує злочинну дію.

На виникнення негативних обставин в показах про злочинні обставини вплив справляє вибірковість сприйняття і ситуація при якій здійснюється сприйняття події і відтворення її психічного образу.

Аналіз походження відображень, які є різновидами негативних обставин, що часто зустрічається в процесі розслідування злочинів, а також факторів, які впливають на їх виникнення, зробило можливим сформулювати наступне криміналістичне поняття : негативні обставини - це реальні явища, що виникають внаслідок відображення певних супутніх злочинним діянням ситуаційних або побічних процесів у вигляді матеріальних утворень (слідів, предметів, змін в обстановці тощо) та кореляційно-пов”язаних з поведінкою учасників злочину дисимуляцій (ознак приховування чогось), які за своїм походженням, наявністю або відсутністю і іншими ознаками в обстановці місця події та поведінці конкретних осіб не узгоджується з закономірностями механізму її розвитку та встановлюваними в ході розслідування даними.

Різноманітність ситуаційних та побічних процесів (приготування до злочину, замах на нього, приготування до приховування в майбутньому наслідків злочинної діяльності, випадкові і непов'язані зі злочином дії, протидія потерпілого, приховування наслідків злочинної діяльності, різні види інсценувань у поєднанні або без нього з симулятивними показаннями винного, з метою ввести в оману, діяльність, пов'язана з розслідуванням та розглядом кримінальних справ і т.д.), які обумовлюють виникнення негативних обставин, різні форми їх відображення у навколишньому середовищі і прояви під час розслідування злочинів вимагають диференційованого підходу до їх аналізу.

Класифікація негативних обставин має практичне значення для розслідування злочинів, оскільки вона є орієнтовним засобом виявлення видової чи групової специфіки конкретних негативних обставин, який сприяє визначенню напрямків і способів їх подальшого дослідження та використання при провадженні в кримінальних справах.

3. Кримінально-процесуальний кодекс України. - К.,2001.

4. Кримінально-процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар. - Х., 2002.

5. Закон України «Про міліцію» № 565 від 20.12.90 р.

6. Закон України «Про прокуратуру» № 1789-12 від 25.11.91 р.

7. Закон України «Про боротьбу з корупцією» №367/95 - ВР від 05.10.95р.

8. Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо посилення боротьби зі злочинністю» № 396/94 від 21.07.94 р.

9. Наказ МВС України «Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичних служб МВС України» № 682 від 30.08.99 р.

10. Збірник нормативних актів з питань правопорядку.- К.,1993р.,-320 с.

11. Андреев И.С., Грамович Г.И., Порубов Н.И. Криминалистика. - Минск, 1997.

12. Криминалистика / Под ред. И.Ф. Крылова. - Л., 1976.

13. Криминалистика / Под ред. Н.П. Яблокова, В.Я. Колдина. - М., 1990.

14. Криминалистика / Под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова. - М., 1993.

15. Криминалистика / Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я. Драпкина. - М., 1994, Криминалистика/ Под ред. Р.С. Белкина, В.Г. Коломацкого, И.М.Лузгина. - М., 1995. - Т. 1.

16. Криминалистика / Под ред. В.А. Образцова. - М., 1995.

17. Криминалистика/ Под ред. Т.А. Седовой, А.А. Эксархопуло. - Санкт-Петербург, 1995.

18. Криміналістика/ За ред. В.Ю. Шепітька. - Х., 1998.

19. Криминалистика/ Под ред. А.Г. Филиппова, А.В. Волынского. - М., 1998.

20. Криминалистика / Под ред. В.А. Образцова. - М., 1999.

21. Криминалистика/ Под ред. Н.П. Яблокова. - М., 1999.

22. Криминалистика / Под ред. А.Ф. Волынского._ М., 1999.

23. Криминалистика / Под ред. В.Ю. Шепитько. - Х.,2001.

24. Криминалистический словарь. - М., 1993.

25. Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика/ Под ред. Р.С. Белкина. - М., 1999.

26. Бахин В.П. Следственная практика: проблемы изучения и совершенствования. - К., 1991.

27. Біленчук П.Д., Дубовий О.П., Салтевський М.В., Тимошенко П.Ю. Криміналістика/ За ред. П.Д. Біленчука. - К., 1998.

28. Белкин Р.С. Курс советской криминалистики. - М., т. 1-3, 1977 -1979.

29. Белкин Р.С. Общая теория советской криминалистики. - Саратов, 1986.

30. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. Общая и частные теории. - М., 1987.

31. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. От теории к практике. - М., 1988.

32. Белкин Р.С. Криминалистическая энциклопедия. М, 1997.

33. Белкин Р.С. Курс криминалистики. В 3 т. - М., 1997.

34. Белкин Р.С. Курс криминалистики. - М., 2001.

35. Вандышев В.В. Реализация взаимосвязей жертвы и преступника в раскрытии и расследовании насильственных преступлений, - Санкт-Петербург, 1992.

36. Вандышев В.В. Связь «жертва-преступник» и ее использование в раскрытии и расследовании умышленных тяжких телесных повреждений. - Л., 1987.

37. Возгрин И.А. Криминалистическая методика. - Минск, 1983.

38. Возгрин И.А. научные основы криминалистической методики расследования преступлений. Вып. 1-4. СПб., 1992, 1993.

39. Гавло В.К. Теоретические проблемы и практика применения методики расследования отдельных видов преступлений. - Томск. 1985.

40. Дубривный В.А. Деятельность следователя по расследованию преступлений. - Саратов, 1987.

41. Іщенко А.В. методологічні проблеми криміналістики. - К. 1997.

42. Колесниченко А.Н. Общин положення методики расследования отдельных видов пре ступлений. - Х., 1976.

43. Колесниченко А.Н., Коновалова В.Е. Криминалистическая характеристика преступлений. - Х., 1985.

44. Коновалова В.Е. Организационные и психологические основы деятельности следователя. К., 1973.

45. Криминалистика: Краткая энциклопедия./ Автор-составитель Р.С. Белкин. - М., 1993.

46. Криминалистическая характеристика преступлений. - М., 1984.

47. Криминалистический словарь. - М., 1993.

48. Кузьмічов В.С. Криміналістичний аналіз розслідування злочинів. - К., 2000.

49. Ку клин В.И. Методика расследования отдельных видов пре ступлений. - Іваново, 1983.

50. Кулаги Н.И. Планирование расследования сложных многоэпизодных дел. - Волгоград, 1976.

51. Ларин А.М. От следственной версии к истине. - М., 1976.

52. Ларин А.М. Расследование по уголовному делу: Планирование, организация. - М., 1970.

53. Лисиченко В.К. Использование данных естественных и технических наук в следственной и судебной практике. - К., 1979

54. Лисиченко В.К., Цыркаль В.В. использование специальных знаний в следственной и судебной практике. - К., 1987.

55. Медведев С.И. Расследование убийств и причинения телесных повреждений в ИТУ. - Рязань, 1987.

56. Образцов В.А. Криминалистика: Цикл лекций по новой программе курса. - М., 1994.

57. Образцов В.А. Криминалистика: курс лекций. - М., 1996.

58. Образцов В.А. Основы криминалистики. - М., 1996.

59. Образцов В.А. Выявление и изобличение преступника. - М., 1997.

60. Рощин А.И., Биленчук П.Д., Омельченко Г.Е. Книга криминалиста. - К., 1995

61. Руководство для следователей / Под ред. Н.А. Селиванова и В.А. Снеткова. - М., 1977.

62. Руководство для следователей / Под ред. Н.А. Селиванова - М., 2000.

63. Салтевський М.В. Криміналістика. - К., 1996.

64. Салтевский М.В. Криминалистика в современном изложении юристов. - Х., 1996

65. Селиванов Н.А. Советская криминалистика: Система понятий. - М., 1982.

66. Сидоров В.Е. Начальный этап расследования: организация, взаимодействие, тактика. - М., 1992.

67. Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений/ Под ред. В.К. Лисиченко. - К., 1988.

68. Справочник следователя/ Под ред. В.С. Тикиджьяна. - Ростов-на- Дону, 1996.

69. Судебные экспертизы. Возможности. Подготовка материалов. Назначение. Оценка. - К., 1981.

70. Чурилов С.Н. Общие положения методики расследования преступлений. - М., 1990.

71. Шепітько В.Ю. Енциклопедичний словник. - Х., 2001.

72. Шляхов А.Р. Судебная экспертиза: организация и проведение. - М., 1979.

73. Яблоков Н.П. Криминалистическая методика расследования. - М., 1985.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9