Таким чином, накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку мають наступні процесуальні особливості:

Ш За наявності підстав, передбачених частиною першою 187 статті КПК України, слідчий за погодженням з прокурором звертається з поданням до голови апеляційного суду за місцем провадження слідства про накладення арешту на кореспонденцію чи зняття інформації з каналів зв'язку.

Ш Голова суду чи його заступник розглядає подання, вивчає матеріали справи, при необхідності вислуховує слідчого, вислуховує думку прокурора, після чого залежно від підстав для прийняття такого рішення виносить постанову про накладення арешту на кореспонденцію чи зняття інформації з каналів зв'язку або про відмову в цьому. Постанова оскарженню не підлягає, на неї не може бути внесено подання прокурором.

Ш У постанові про накладення арешту на кореспонденцію зазначаються кримінальна справа і підстави, з яких буде провадитись ця слідча дія, прізвище, ім'я та по батькові особи, кореспонденція якої має затримуватися, точна адреса цієї особи, види поштово-телеграфних відправлень, на які накладається арешт, термін, протягом якого зберігається арешт, назва установи зв'язку, на яку покладається обов'язок затримувати кореспонденцію і повідомляти про це слідчого.

Ш У постанові про зняття інформації з каналів зв'язку зазначаються кримінальна справа і підстави, з яких буде провадитись ця слідча дія, прізвище, ім'я та по батькові особи, з каналів зв'язку якої має зніматись інформація, точна адреса цієї особи, види цих каналів, термін, протягом якого знімається інформація, назва установи, на яку покладається обов'язок знімати інформацію і повідомляти про це слідчого.

Ш Постанова про накладення арешту на кореспонденцію чи зняття інформації з каналів зв'язку направляється слідчим начальнику відповідної установи, для якого вона є обов'язковою.

Ш Начальник відповідної установи затримує кореспонденцію або знімає інформацію з каналів зв'язку і протягом доби повідомляє про це слідчому.

Ш Арешт, накладений на кореспонденцію, скасовується, а зняття інформації з каналів зв'язку припиняється після закінчення терміну, встановленого для виконання цих слідчих дій постановою судді. Слідчий скасовує арешт накладений на кореспонденцію, або припиняє зняття інформації з каналів зв'язку, коли у здійсненні цих заходів відпадає необхідність, при закритті кримінальної справи або при передачі її прокуророві в порядку, передбаченому статтею 255 КПК України.

Ш Постанова виноситься в режимі, який забезпечує нерозголошення даних досудового слідства або оперативно-розшукової діяльності.

Ш Накладення арешту на кореспонденцію має на меті її огляд і виїмку, якщо вона має значення для розслідуваної справи. Арешт може бути накладено на кореспонденцію підозрюваного, обвинуваченого і зв'язаних з ним осіб, причому як на таку, що надходить на адресу певної особи, так і на ту, що відправляється певною особою [42, с.127].

1. Питання про строк, на який накладається арешт на кореспонденцію, вирішується слідчим залежно від обставин справи.

2. У постанові слідчого зазначаються, зокрема, підстава для накладення арешту, яка саме кореспонденція підлягає арешту, на яку установу зв'язку покладається її виконання, хто буде провадити огляд і виїмку кореспонденції.

3. Виїмка кореспонденції проводиться у присутності начальника поштово-телеграфної установи і співробітника, який здійснює операції з даним видом кореспонденції. Вони виконують роль понятих.

Закон не передбачає присутності понятих з числа сторонніх осіб, щоб виключити можливість розголошення факту накладення арешту на кореспонденцію, а також непотрібного ознайомлення сторонніх осіб з її змістом.

4. У протоколі огляду і виїмки кореспонденції необхідно зазначити, яка саме кореспонденція була оглянута і яка вилучається для приєднання до справи.

5. Слідчий вправі і не вилучати кореспонденцію, а зафіксувати в протоколі огляду її зміст або зняти з неї копію. Якщо кореспонденція ніякого значення для справи не має, вона надсилається адресату, але в протоколі це повинно бути відображено.

6. Постанова слідчого про скасування арешту на кореспонденцію санкції прокурора не потребує. Вона надсилається безпосередньо поштово-телеграфній установі для виконання.

Розділ 3. Організаційні, тактичні та психологічні особливості накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку .

3.1. Організаційні особливості накладання арешту на

кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку

При підготовці накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку варто мати на увазі, що дані слідчі дії проводяться в рамках тактичних операцій, під якими розуміються комплекси слідчих дій, оперативно-розшукових, організаційно - технічних і інших заходів, спрямованих на досягнення конкретних тактичних цілей.

Тому підготовка до проведення накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку включає:

1. Визначення задач накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку.

2. Аналіз доказової інформації, що орієнтує, спрямованої на з'ясування зведень про осіб, що до яких проводиться слідча дія, про приміщеннях, де передбачається провести слідчу дію, вивчення

розташування будинків, у яких знаходяться ці приміщення.

3. Попереднє визначення інформації, яка цікавить слідство.

4. Провокування запідозрених на передачу інформації.

5. Одержання санкції на проведення накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку .

6. Визначення оптимального часу проведення накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку

7. Формування й інструктаж слідчо-оперативної

групи, що проводить слідчу дію.

8. Матеріально-технічне забезпечення проведення накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку і

організація його охорони.

9. Підготовка комплекту процесуальних і інших документів.

У першу чергу необхідно визначити послідовність дій, що передують проведенню накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку .Так, наприклад, нерідка ситуація, коли інформація передається своїм родичам або знайомим, а достатніми доказами цього для одержання санкції на проведення накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку слідчий не має.

Як правило, необхідною умовою ефективності накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку є якісна оперативна інформація, у якій можуть бути дані :

- про час передачі інформації, що цікавить слідство;

- про канал звязку;

Робочий етап накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку. Після проведення реалізації старші групи - слідчий і оперативний співробітник доповідають про виконання поставлених задач, пояснюють причини, по яких той або інший напрямок роботи не виконано. При цьому виробляється аналіз роботи кожної такої групи з відображенням допущених помилок або, навпаки, прийняття вдалих або нестандартних рішень. Це дозволяє якісно проводити навчання членів слідчо-оперативної групи, і в першу чергу молодих співробітників, виключає повторення допущених помилок. Під час обговорення плану реалізації приймається рішення про тактику, способах і часі реалізації. Далі слідчий у присутності понятих з числа співробітників пошти, а при необхідності -- і з участю спеціаліста, в установі зв'язку провадить огляд кореспонденції. Вилучення не є обов'язковим. У присутності зазначених осіб слідчий відкриває й оглядає затриману кореспонденцію. Огляд та виїмка поштово-теле-графної кореспонденції провадяться в присутності понятих виключно з числа працівників поштово-телеграфної установи, що пояснюється необхідністю забезпечення таємниці листування, захисту приватного життя людини і нерозголошення конфіденційної інформації.

Процесуально-криміналістичне документування результатів накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку. Про кожен випадок проведення огляду, виїмки або за-тримання кореспонденції слідчий складає протокол. У протоколі повинно бути вказано, які саме відправлення були оглянуті, що з них вилучено і що повинно бути до-ставлено адресату або тимчасово затримано, з яких відправлень знято копії.

Отже, основним способом фіксації проведених накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку є складання протоколу цієї слідчої дії у відповідності з вимогами ст. 85 та ст. 188 КПК України. Додатковими способами фіксації є застосування фото, кіно, відео-зйомки.

Протокол накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку складається з двох примірників та містить вступну, описову та заключну частини.

У вступній частині протоколу зазначається: коли, де і ким складений протокол, прізвище, звання або класний чин посадової особи, яка проводила цю слідчу дію, підстави для накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку; особа, у якої проводився обшук або виїмка, хто брав участь у проведенні слідчої дії, прізвища та адреси понятих, відмітка про роз'яснення понятим їх прав та обов'язків.

В описовій частині протоколу містяться: відомості про виявлену інформацію. Інформація виявлена в ході проведення накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку пред'являється спочатку понятим, після чого детально описуються у протоколі. З носія інформації можуть зніматися копії, проводити його фотографування.

У заключній частині зазначаються: відомості про використання технічних засобів під час проведення накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку; їх назва, марка, тип використа-ної фото-, кіно-, відеоплівки; заяви та зауваження присутніх під час накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку на дії слідчого; перелік вилучених предметів, документів.

Обидва примірники протоколу та опис вилучених предметів підписують слідчий, поняті та інші запрошені учасники слідчої дії. Протокол накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку є джерелом доказів тільки у тих випадках, коли він складений із дотриманням усіх вимог закону.

Фотознімки, кіно- та відеострічки, фонограми, голограми, схеми, плани та малюнки додаються до протоколу.

Результати технічного документування телефонних розмов чи зняття інформації з технічних каналів зв'язку можуть мати значення доказів у справі при відповідності їх умовам належності до справи, допустимості та достовірності.

Допустимими до використання як доказ можуть бути лише такі матеріали, які одержані суб'єктом, уповноваженим на здійснення відповідної дії, одержані з винесеним відповідно до закону рішен-ням голови апеляційного суду чи його заступника, одержані з дотриманням гарантованих Конституцією України гарантій недоторканності особистого життя людини і таємниці телефонних та інших розмов (чинним законодавством України не передбачено фіксування розмов людей віч-на-віч без посередництва технічного каналу зв'язку і т. д.), самі матеріали всебічно досліджені, в тому числі експертами, і є достовірними, немає ніяких сумнівів щодо наявності ознак монтажу.

Для визначення достовірності фактичних матеріалів технічного документування може бути призначена криміналістична, а саме експертиза матеріалів та засобів звукозапису, основною метою якої є ідентифікація засобів звукозапису (відеомагнітофона, магнітофона, диктофона та ін.), що використовувались для отримання фонограм, ідентифікація особи за голосом та мовою на фонограмі, вирішення питань, пов'язаних з технологією виготовлення фонограм, вирішення питань, пов'язаних зі встановленням особливостей звукового середовища, в якому проводився запис фонограми, та умов запису.

Для ідентифікації засобів звукозапису на дослідження надається сам засіб (магнітофон, відеомагнітофон, відеокамера, диктофон) та фонограма.

Для ідентифікації осіб за мовою чи голосом, записаними на фонограмі, експерту як порівняльні зразки надаються фонограми, на яких їхня мова записана у формі бесіди (допиту, очної ставки тощо).

Фонограма повинна бути без сторонніх звуків чи шумів, з достатнім рівнем запису, виготовлена на якісній апаратурі та матеріалах (відеокасетах, компакт-касетах), що відповідають установленим стандартам, з невеликим терміном використання. Вимова має бути чіткою, розбірливою. Для запису зразків бажано залучати експерта (спеціаліста). Експертові надається також протокол прослуховування фонограм.

Для вирішення неідентифікаційних завдань експертові надається сама фонограма. Для встановлення факту монтажу фонограми вказуються відрізки запису, щодо яких є дані, що вони вмонтовані.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9