- цілісні майнові комплекси підприємств чи їх структурних підрозділів, тобто господарські об'єкти, що забезпечують завершений цикл виробництва продукції (робіт, послуг), з відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; проте оренда структурних підрозділів державних та комунальних

підприємств не повинна порушувати виробничо-господарську цілісність, технологічну єдність даного підприємства;

- нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);

- інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Умови договору оренди:

- істотні умови (відповідно до ч. 1 ст. 284 ГК): об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації"); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Сторони договору оренди:

Орендар та Орендодавець

77. Правовое регулирование торгово-биржевой деятельности

Запровадження ринкових засад та форм господарювання в економіку України зумовило широке застосування конкурентних способів укладання господарських договорів на реалізацію майна (у т. ч. цінних паперів як специфічного виду майна) шляхом проведення торгів і, відповідно, спеціалізованих організацій, що здійснюють організаційно-правове забезпечення проведення торгів та надання пов'язаних з цим послуг. Серед таких суб'єктів господарських відносин особливе місце посідають біржі - одна з найстаріших організаційно-правових форм, що використовується для проведення торгів.

Універсальне поняття біржі в господарському законодавстві України відсутнє, оскільки правове становище двох основних видів бірж - фондової і товарної - регулюється різними нормативно-правовими актами - Законом України від 18.06.1991 р. «Про цінні папери і фондову біржу» і Законом України від 10.12.1991 р. «Про товарну біржу». У Господарському кодексі України положення про ці види бірж містяться в різних главах.

Водночас аналіз положень зазначених законів та відповідних положень ГК України дозволяє виділити такі спільні кваліфікуючі ознаки біржі будь-якого виду:

* корпоративні засади створення та діяльності (організація корпоративного типу), що передбачає створення кількома (для фондової - щонайменше 20) особами, які після державної реєстрації біржі набувають статусу учасника біржі; управління біржею за допомогою системи органів, вищим з яких є загальні збори членів біржі;

* спеціальний предмет діяльності, некомерційної за своїм характером,- організація торгів на біржі, зосередження попиту та пропозиції на певне майно (продукцію, товари чи цінні папери), сприяння формуванню їх біржового курсу (шляхом біржового котирування цін на підставі реєстрації цін, що виникають стихійно на окремій біржі з урахуванням укладених біржових угод); збирання й обробка інформації товарів (цінних паперів), що допускаються до торгів на біржі, регулювання біржових операцій (порядку укладення біржових угод);

* заборона здійснювати комерційне посередництво;

* можливість отримання плати за послуги, що надаються біржею за встановленими нею цінами (відповідно до встановленого нею розміру плати) з метою забезпечення основної діяльності й покриття пов'язаних з нею витрат;

* наявність власного майна, що формується за рахунок внесків учасників та інших джерел, передбачених на підставі закону статутом біржі;

* обов'язковість двох локальних документів, на підставі яких функціонує біржа,- статуту біржі та правил біржової торгівлі;

* особливий порядок укладення угод на біржі, що визначаються правилами торгівлі на біржі, а також розгляду спорів, пов'язаних з біржовими угодами.

Узагальнення зазначених ознак дозволяє дати визначення біржі як некомерційної господарської організації корпоративного типу, що забезпечує організацію та проведення торгів на біржі й укладення за результатами торгів біржових угод, а також може надавати за плату пов'язані з основною діяльністю послуги (крім комерційного посередництва).

78. Правовое положение товарных бирж

1. Порядок створення, функції, права та обов'язки

Товарна біржа створюється на засадах добровільного об'єднання заінтересованих юридичних і фізичних осіб, яким це не заборонено чинним законодавством. Так, засновниками і членам товарної біржі не можуть бути органи державної влади та управління, а також державні установи (організації), що перебувають на державному бюджеті.

Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладення засновниками угоди, яка визначає порядок та принципи її створення, склад засновників, їх обов'язки, розмір і строки сплати пайових, вступних та періодичних внесків.

Кожний із засновників сплачує пайовий внесок, розмір якого визначається в укладеній між ними угоді.

Державна реєстрація товарної біржі здійснюється в загальному порядку, встановленому для підприємств (юридичних осіб). З моменту державної реєстрації товарна біржа набуває статусу юридичної особи і відповідно - право здійснювати свою діяльність згідно із спеціальною правосуб'єктністю.

2. Угоди товарної біржі: поняття, види, порядок укладання

Однією з особливостей товарної біржі є порядок укладання на ній угод та вимоги до їх змісту і форми.

Біржовою визнається угода, що відповідає сукупності умов:

а) якщо за своїм змістом вона є угодою на реалізацію майна (купівлю-продаж, поставку, обмін товарів), допущеного до обігу на товарній біржі. Вимоги до біржового товару регулюються правилами біржової торгівлі окремих бірж;

б) якщо її учасниками є члени біржі та вона укладається членами біржі або за їх дорученням біржовими брокерами;

в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Біржова угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі і за умови такої реєстрації не підлягає нотаріальному посвідченню (щодо угод з нерухомістю). Виконуються біржові угоди поза біржею (товару як такого на біржі немає).

Особливості укладання біржових угод врегульовано ст. 15 «Біржові операції» та ст. 17 «Правила біржової торгівлі» Закону «Про товарну біржу». Детально біржові угоди регулюються Правилами біржової торгівлі, затвердженими біржовими комітетами, а зміст цих угод визначається Типовими контрактами, що їх також затверджують біржові комітети.

79. Порядок заключения, изменения и расторжение хозяйственных договоров

Заключение хозяйственного договора - это встречные договорно-процедурные действия двух или больше субъектов хозяйствования относительно выработки условий договора, которые соответствуют их реальным намерениям и экономическим интересам, а также юридическое оформление договора (предоставление этим условиям определенной формы) как правового акта. Особенностью хозяйственных договоров является то, что при их заключении применяются определенные технико-юридические процедуры, то есть порядок высказывания предложения заключить договор (оферты) и принятие ее (акцепта) в значительной мере формализованный. В ХК впервые в нормативном порядке обобщены и сформулированы общие условия заключения договоров, которые порождают хозяйственные обязательства. В частности, в ст. 179 ХК установлено, что заключение хозяйственного договора является обязательным для сторон, если он основан на государственном заказе, исполнение которого является обязанностью для субъекта хозяйствования в случаях, предусмотренных законом, или существует прямое указание закона относительно обязательности заключения договора для определенных категорий субъектов хозяйствования или органов государственной власти или органов местного самоуправления.

Субъекты хозяйствования, которые обеспечивают потребителей (как субъектов хозяйствования, так и нехозяйствующих субъектов) электроэнергией, связью, услугами железнодорожного и других видов транспорта, а в случаях, предусмотренных законом, также другие субъекты обязаны заключать договоры со всеми потребителями их продукции (услуг). Законодательством могут быть предусмотренные обязательные условия таких договоров. Как установлено ч. 7 ст. 179 ХК, хозяйственные договоры заключаются по правилам, установленными ГК Украины с учетом особенностей, предусмотренных ХК, другими нормативно-правовыми актами относительно отдельных видов договоров. Устанавливая правила заключения хозяйственных договоров, ХК выделяет общий для всех видов договоров порядок их заключение (ст. 181 ХК) и особенности заключения хозяйственных договоров в зависимости от их вида, оснований, места заключения и т.п. (ст. 182-187 ХК). Порядок (процедура) заключение хозяйственного договора делится на ряд стадий, на каждой из которых соответствующая сторона должна совершить определенные действия, установленные законом. 1-а стадия - посылка предложения заключить договор (оферта). Согласно ч. 1 ст. 641 ГК предложение заключить договор (оферта) может сделать каждая из сторон будущего договора, затем проект договора может быть предложен любой из сторон (ч. 2 ст. 181 ХК). Предложение заключить договор должно содержать существенные условия договора и выражать намерение лица, которое она сделала, считать себя обязанной в случае ее принятия.

2-стадия - (принятие предложения заключить договор (акцепт).. в двадцатидневный срок после получения договора. Особенностью процедуры заключения хозяйственных договоров является наличие в ней промежуточной стадии - оформление и урегулирование расхождений, которые возникли между сторонами будущего договора. Так, при наличии возражений относительно отдельных условий договора сторона, которая получила проект договора, составляет протокол расхождений, о чем делается предостережения в договоре, и в двадцатидневный срок присылает второй стороне два экземпляра протокола расхождений вместе с подписанным договором (ч. 4 ст. 181 ХК). Сторона, которая получила протокол расхождений к договору, обязанная на протяжении двадцати дней: а) рассмотреть его; б) принять меры для урегулирования расхождений со второй стороной и включить в договору все принятые предложения; в) те расхождения, которые остались неурегулированными, передать в этот же срок в суд, если на это есть согласие второй стороны (ч. 5 ст. 181 ГК). В случае достижения сторонами согласия относительно всех или отдельных условий, указанных в протоколе расхождений, такое согласие должна быть подтвержденная в письменной форме (протоколом согласования расхождений, письмами, телеграммами, телетайпограмами и т.п.). Как отмечалось, ХК, кроме общего для всех хозяйственных договоров порядка заключения хозяйственных договоров, содержит и определенные особенности их заключение: а) в зависимости от вида договора. - предварительные договора (ст. 182 ХК). По предварительному договору субъект хозяйствования обязуется в определенный срок, но не позднее одного года с момента заключения предварительного договора, заключить основной хозяйственный договор на условиях, предусмотренных предварительным договором. б) в зависимости от оснований заключения: - государственные контракты (ст. 183 ХК). Договоры по государственному заказу заключаются между определенными законом субъектами хозяйствования - исполнителями государственного заказа и государственными заказчиками, что уполномоченные от лица государства заключать договора (государственные контракты), в которых определяются хозяйственные обязательства сторон и регулируются отношения заказчика с исполнителем относительно исполнения государственного заказа. в) в зависимости от места заключения договора (ст. 185 ХК). К заключению хозяйственных договоров на биржах, оптовых ярмарках, публичных торгах применяются общие правила заключения договоров на основе свободного волеизъявления, с учетом нормативно-правовых актов, которыми регулируется деятельность соответствующих бирж, ярмарок и публичных торгов.

По общему правилу, установленным ст. 188 ГК, изменение и расторжения хозяйственных договоров в одностороннем порядке не допускаются, если иное не предусмотрено законом или договором. Исходя из этого, сторона договора, которая считает необходимым изменить или расторгнуть договор, должна прислать предложению об этом второй стороне по договору. Сторона договора, которая получила предложение об изменении или расторжении договора, в двадцатидневный срок после получения предложения, сообщает другую сторону о результатах его рассмотрения. В случае если стороны не достигли согласия относительно изменения (расторжения) договора или в случае неполучения ответа в установленный срок с учетом времени почтового обращения, заинтересованная сторона имеет право передать спор на разрешение суда. Если судебным решением договор изменен или расторгнут, договор считается измененным или расторгнутым со дня обретения юридической силы данного решения суда.

80. Понятие договора аренды

Отношения, связанные с арендой имущества в сфере хозяйствования регулируются следующими нормативно-правовыми актами:

1. Хозяйственный кодекс Украины (ст.ст. 283-291);

2. Гражданский кодекс Украины (ст.ст.759-786);

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33