По гілках вона стрибає

Хоч мала вона на зріст

Та великий має хвіст.

Хвіст трубою, спритні ніжки -

Плиг із гілки на сучок !

Носить все вона горішки

В золотий свій сундучок.

в) Вовк

-Зубасте, сірувате, по полю гасає телят і овець шукає.

Хто взимку холодну Спить злий, голодний ?

4.Вірші, скоромовки про звірів.

а) Ї ж а к.

Їжачок-хитрячок.

|Їжачок-хитрячок |Натикає на голки |

|Із голок та шпичок |Груші ,яблука , сливки, |

|Пошив собі піджачок |І по себе на обід |

|І у тому піджачку |Він скликає цілий рід |

|Він гуляє по садку. | |

| | |

| | |

|Їде, їде їжачок |Їжак починається з літери "Ї" |

|Їжачок , лісовичок, |У нього порядки і звички свої |

|Їде, їде до зими – |Їжак, їжачиха й малий їжачок |

|Проганятиме її. |Вдягнулися в одяг із гострих голок. |

|Т. Коломієць |С.Кузьменко |

б) Б і л к а.

|Білочка |

|Де ти , білочка живеш ? |У дуплі, у соснячку, |

|що ти ,білочка, гризеш ? |Я гризу горішки |

|- У зеленому ліску, |І гриби, і шишки. |

| |Г. Демченко |

|Білочка |Білка |

| |Білка бігала багато |

|Хвіст трубою, спритні ніжки - |Бо шукала в лісі брата |

|Плиг із гілки на сучок! |Брат на перові сидів |

|Носить білочка горішки |І смачні горішки їв. |

|В золотий свій сундучок. |Г.Чубач |

| | |

|В неї очі, мов горішки, | |

|Кожушинка хутряна, | |

|Гострі вушка, наче ріжки, | |

|У дуплі живе вона. | |

|І.Бойко. | |

в) В о в к.

Вовк ведмедя розбудив

Вже весна, гуляти йди

Виліз велетень з барлогу

Вовк тікає в ліс від нього.

О.Кононенко

Вітер в лісі повіває

Він стару вербу гойдає.

Вибіг вовчик на поляну,

І на вітер косо глянув.

Вітер вовчика злякався

І в дупло верби сховався

Г.Губач.

Вовк по школи не ходив.

Вовк уроків не учив.

Не читав і не писав,

І по нотах не співав,

Так й нічого він не знав.

Г.Бойко.

Наприкінці вікторини вчитель підводить підсумки – яка з команд краще

підготувалась до гри, що цікавого і пізнавального розповіли учні.

Обов'язково проводиться оцінювання команд і окремих учнів.

Учні зацікавлюються грою. У процесі гри "Ми все знаємо" діти багато

запам'ятовують, мислять.

Такі форми роботи обов'язково треба використовувати на уроках

природознавства. Вікторини, ігри, подорожі зацікавлюють дітей, дають їм

більш, поширені знання у цікавій формі, доступній для них.

3. ТЕМА “ЗВІРІ ВЕСНОЮ”

Мета: поглибити знання учнів про звірів, їх пристосування по умов життя

в певному середовищі, про зміни в повадках з приходом весни,

розвивати пам'ять, увагу, мислення, спостережливість, виховувати

любов по природи.

При вивченні теми "Звірі весною" перед учнями розкривається новий світ

в житті звірів. Для того, щоб уроки при вивченні цієї теми були більш

пізнавальні, цікаві, корисні, я пропоную ще декілька форм роботи для

підвищення активізації навчальної діяльності учнів. При вивченні даної теми

можна використовувати і ті форми роботи, які вже були представлені в темах

"Звірі взимку”, “Звірі восени".

І. Надоцільніше при ознайомленні другокласників з темою “Звірі весною"

провести екскурсію в весняний ліс.

Природнича екскурсія - це одна з форм організації навчального процесу,

яка потребує застосування активних методів навчання. Екскурсії мають

навчальне-виховне значення. Екскурсії цінні тим, що на відміну від уроків у

класі учні можуть сприймати природу безпосередньо різними органами чуттів.

Діти бачать об’єкти в природному середовищі, спостерігають взаємозв'язок

рослин і тварин. Екскурсії розширюють кругозір учнів, розвивають

спостережливість, уміння бачити те, що раніше відбувалось поза їх увагою,

формують уявлення про життя звірів, їх живлення, значення та ін. Екскурсії

сприяють вихованню естетичних почуттів і бережливого ставлення до природи.

На місці екскурсії в короткій бесіді вчитель нагадує мету і уточнює

завдання, які учні виконуватимуть. Під час екскурсії на природу в дітей

виникає багато запитань, вони цікавляться багатьма предметами і явищами

природи, які безпосередньо не стосуються теми екскурсії. У таких випадках

треба давати правильні й зрозумілі учням пояснення, всіляко заохочувати по

спостережень і задовольняти їхню допитливість. В учнів розвивається інтерес

до природи.

Екскурсію в весняний ліс я проводила у другому класі. Дітям дуже

сподобалась така подорож. Хоча і не всіх звірів побачиш у лісі, але можна

побачити де вони живуть, їх нірки. У лісі можна зустріти і білочку, і

їжачка, і навіть зайчика.

Під час екскурсії вчитель проводить бесіду з учнями. Розповідає їм про

життя звірів весною, їхні звички, поведінку.

Матеріал для бесіди

Березневий сніг.

Хоч зима по-зимовому Сонце в хмарах кострубатих,

ще одягнута в сніги, мов закутане в кожух.

та у березні додому Ми лелекам на санчатах

повернулися птахи, веземо обід на луг.

Опустив лелека крила, Лиш хвилинку почекати

шпак кружляє у горі... я прошу товаришів,

Школа двері відчинила: поки збігаю по хати

Не журіться, дорогі ! по насіння до шпаків.

Ми раділи і сміялись,

бо з насінням залюбки

ще до вечора склювали

березневий сніг шпаки !

О.Сенатович

Парами літають лісові плетухи - сороки. Вони мусять усюди побувати, усе

побачити. Що там, під кущем? Може заєць - біляк ? Правда, зараз він не

білий. Це він узимку в білій шубці, щоб часом вовк або лисиця його не

помітили. А коли вже сніжку вже немає, а всюди проглядає земля, вельми

небезпечно показуватися в зимовій шубці - враз помітить хижі звірі! От і

доводиться міняти зайчикові свою шубку на сіру. Тепер його не легко

побачити. Саме про нього складено загадку: "Влітку - сірий, взимку -

білий".

У цей час народжуються маленькі зайчата. Зайчата народжуються зрячими.

Одягнуті вони теж уже по - літньому. Чимало їх у цей час може загинути від

кігтів хижаків. Тож коли ви побачите зайчика, не лякайте його, обійдіть

стороною. А якщо він хворий і безпорадний, допоможіть, нагодуйте.

- Діти, а хто з вас знає віршика про зайчика. /Діти розповідають

віршики, які підготували за завданням вчителя/.

М.Познанська.

ЗАЙЧИКИ.

В лісі сніг. У лісі звірі.

Ось зайчатка скачуть сірі.

Сірі їстоньки хотять.

Бідні зайчики голодні,

Ще не снідали сьогодні.

Біжить зайчик дорогою.

Біжить зайчик дорогою

Та й скаче,

Затуляється лапками

Та й плаче:

"Усі ж бо я та й городи

Обійшов.

Ніде ж бо я капустиці

Не знайшов”

. П.Воронько.

Зайчика злякались.

Ми ходили по гриби,

Зайчика злякались.

Поховались за дуби,

Розгубили всі гриби,

Потім засміялись –

Зайчика злякались !

І.Рісмане.

З а є ц ь с о н ь к о.

На верхів'ї сосни жив Зяблик, а під сосною - Зайчатко. Зяблик, бувало,

вже причепурить своє гніздечко, поснідає і дзьобика вичистить, а сірий ще

солодко спить. Прокинеться, розплющить очі і раптом згадає:

- Ой проспав. Знову без капусти залишусь. Вдень бігти за нею якось

боязко.

І до Зяблика:

- Як ти рано встаєш ! Невже тобі солодкі сни не сняться ?

Зяблик відповідає:

- Сняться й мені. Але я назавжди запам'ятав материнську пораду.

- Я теж хочу її знати, - каже Заєць.

Зяблик підлетів до його вуха й прощебетав: -

- Щоб всього доволі мати, треба рано вставати.

- Ось яка чудова. казка про Зайчика і Зяблика.

Діти, а що корисного ви пізналися з цієї казки ?

- Дивіться - білочка пострибала по деревах. Не сидиться їй в дуплі.

Вискочила, покрутилась туди - сюди, почухала лапкою за вухом і задумалась -

весна... У березні збільшуються сім'ї білочки, з'являється 3-5 сліпих,

голих і зовсім безпомічних білчат. Прозрівають вони лише через місяць. Мати

- білочка має багато турбот - прогодувати й зігріти своїх малят, захистити

від ворогів.

Вийшов з барлогу ведмідь. Підняв голову, потягнув носом - весною

пахне... Потерся патлатим боком об дерево, стрепенувся, залишив біля себе

багато хутра - линяє ведмідь. А мишам це тільки й треба! Згодиться для

гнізда. Які незграбні кошлаті звірята! Це вилізли з барлогу малі

ведмежатка. Цікаві, вони до всього, приглядаються. Малюки - звірята дуже

люблять гратися.

Ведмеже сімейство.

На осяяну сонцем лісову галявину вивела ведмедиха своїх маленьких

ведмежат. Злякалася ведмедів бистра куниця. Зупинилась, наслухає обачна

ведмедиха: чи все спокійно в лісі?

Туляться по матері маленькі ведмежата. Лячно їм у величезному лісі: лиш

недавно вибралися з теплого барлога. Прислухаються ведмежата, як шумить

вітер у верховітті дерев, як пересвистується і співає невидиме птаство, а

на висохлій сосновій верхівці дятел вистукує барабанний дріб.

Будуть ведмежата звикати тепер по рідного лісу, гратися й качатися по

м'яких купинах, лазити на дерева.

Не легко побачити ведмедів. Далеко чує ведмедиха. Не побачиш і не

почуєш, як підуть, тихо зникнуть у темному лісі сторожкі звірі.

І. Соколов-Микитов.

|Їжачок-хитрячок |Натикає на голки |

|Із голок та шпичок |Груші яблуки, сливки |

|Пошив собі піджачок |І до себе на обід |

|І у тому піджачку |Він скликає. |

|Він гуляє по садку |Цілий рід. |

П. Воронько.

У їжачка - лісовичка з'явились нові родичі - їжачки. Їжачок вже облишив

свою зимову хатку, почистив шубку і побіг шукати щось попоїсти : черв’ячка

жучка мишку. Їжак - нічна тварина. Вдень він спить у своїй схованці, а

вночі виходить на пошуки їжі. Їжак - хижа тварина. Він живиться комахами та

їх личинками, червами, слизнями. Іноді його здобиччю стають жаби, миші,

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9