4.1.5 Туроператори й турагенти

У секторі туризму ключовою ланкою в ланцюзі посередників, що доводять туристський продукт до кінцевого споживача, є турагент. Через нього здійснюється продаж значної частини туристських поїздок, насамперед за кордон. Практика свідчить, що придумати й розробити цікавий маршрут подорожі дуже просто, набагато складніше знайти споживача. На турагентів лягає саме важке завдання - залучити клієнта й умовити його поїхати саме в даний тур, а вже потім укласти з ним договір, одержати гроші, оформити паспорт, візи, квиток, видати ваучер, відправити в поїздку й повернути додому в цілості й неушкодженості, а на заключному етапі, може, одержати від нього подяку [22].

По характеру здійснюваних операцій турагент є роздрібним продавцем. Класичний турагент не створює свої власні туристські продукти, а займається їхнім перепродажем. Він реалізує послуги кінцевим споживачам - туристам - для їх особистого некомерційного використання.

Турагенти виконують дві головні функції. Відповідно до визначення ВТО, основний напрямок їхньої діяльності складається в наданні інформаційних послуг. Тільки 48% клієнтів знають, куди б вони хотіли відправитися в поїздку, 35% мають нечітке уявлення про це, а 17% не мають його зовсім. Турагенти інформують потенційних покупців про туристські райони, розклад руху транспорту, варіанти розміщень, розцінках, що діють і допомагають зробити зразковий кошторис витрат на подорож.

Друга функція турагента - збут туристських послуг, що надаються перевізниками, об'єктами громадського харчування, засобами розміщення й іншими підприємствами індустрії туризму. Вона включає різні посередницькі операції. Турагент реалізує квитки на всі види транспорту, бронює місця в готелях й іншій базі розміщення, здає автомобілі в оренду, замовляє екскурсії, оформляє виїзні документи, здійснює страхування туристів, робить обмін валюти, видає дисконтні картки, продає туристську літературу й сувеніри, робить обробку фотоплівок і т.д. Крім окремих туристських послуг, турагент реалізує повні, комплексні їхні пакети - тури. Серед перерахованих операцій особливо варто виділити продаж авіаквитків.

За різними оцінками, у світі налічується від 20-30 до 70 тис. турагентств.

В основній масі турагентства являють собою невеликі компанії з незначним капіталом й обмеженим ринком. Вони не мають сил зробити скільки-небудь помітний вплив ні на постачальників, ні на поводження покупців. Переважна їх частина має однакову структуру й розмір, пропонує подібні туристські продукти по приблизно рівних цінах [21].

У США у 2003 році налічувалося 32,5 тис. турагентств, з них 19,5 тис., або 60% відносилося до малого бізнесу. У таких фірмах зайнято від трьох до п'яти чоловік. Це директор, агенти, що приймають клієнтів, що консультують їх і здійснюють продаж туристських послуг, а також секретарі, що виписують рахунки й виконують кур'єрську роботу. Цікаво, що власниками половини малих турагентств є жінки.

Великі роздрібні туристські фірми були й залишаються як і раніше нечисленними. Тільки 3% турагентств США мають річний оберт, що перевищує $15 млн. Тим часом вони забезпечують основний обсяг продажу. На 50 провідних американських компаній доводиться третина всіх послуг, реалізованих турагентами США [52].

Переважна частина роздрібних продавців туристських послуг США розташована в містах із чисельністю населення 50 тис. чоловік і більше або в приміських районах. Тільки 9% їх перебуває в невеликих населених пунктах і сільській місцевості. Розміщення турагентств в основних рисах збігається з розміщенням великих міст, міських агломерацій і мегаполісів.

Положення на північноамериканському ринку турагентів є типовим і його характеристикою в головному може бути поширення на інші туристські регіони світу [65].

Туроператори. Поряд з роздрібними агентами важливу роль у товаропровідному каналі грають оптовики. Ці комерційні посередницькі підприємства займаються закупівлею товарів (послуг) і їхнім збутом через мережу роздрібних торговельних точок. У сфері туризму найбільш великим оптовим продавцем є туроператор. Він виступає генератором організованого туризму, і йому приділяється особливе місце в справі формування ринку туристських послуг.

Головним напрямком діяльності туроператорів стала розробка туристського продукту, розрахованого на масовий споживчий попит. Оптовики комплектують серійні набори послуг, реалізовані туристами у єдиному пакеті (пекідж-тури) шляхом стандартизації маршрутів поїздок, програм і комплексу обслуговування. За рахунок стандартизації й масовості свого продукту вони досягають зниження витрат обігу, а отже, і цін, що дозволяє їм виходити на ринок з конкурентноздатною пропозицією.

Перш ніж приступити до формування туристського продукту, туроператор повинен скласти чітке уявлення про те, на який ринок він збирається вийти із пропозицією, хто стане його основним клієнтом, які мотиви й стимули будуть ним рухати при покупці пропонованих турів. Для відповіді на ці й інші питання туристські фірми проводять маркетингові дослідження. Вони дозволяють окреслити територіальні границі перспективних ринків збуту, виділити соціальний склад клієнтури, установити найбільш привабливі види туризму для конкретного територіального або соціального ринку, визначити кількісні параметри туристських потоків і т.д [21].

Важливим джерелом інформації для туристської фірми при аналізі й оцінці нею ринкового потенціалу служать видавничі матеріали, статистичні дані, експертні висновки, рекламні оголошення. Непогані результати дають вибіркові опитування населення.

На другому етапі туристський продукт здобуває більш чіткі обриси. Керуючись інтересами й запитами споживачів, виявленими в ході маркетингових досліджень, туроператор приступає до розробки змісту тура. Він, зокрема, визначає: країну подорожі й вид туризму, сезон і тривалість поїздки, маршрут, тобто перелік пунктів, відвідуваних туристами під час подорожі, загальну кількість групових й індивідуальних турів, пакет і класність послуг. Другий етап роботи завершується підготовкою серій конкретних турів для наступного обговорення з партнерами.

На третьому етапі туристська фірма вибирає партнерів, веде з ними переговори, погоджує умови обслуговування туристів й укладає угоди. Пошук учасників спільної діяльності не представляє особливої складності. Постачальники туристських послуг: транспортні компанії, засоби розміщення, підприємства громадського харчування, об'єкти розваг й інші - охоче йдуть на контакт із туроператорами, розраховуючи одержати від них вигідні пропозиції й замовлення. Важливо, щоб партнери були надійними, мали гарні ділові якості й забезпечували високий клас обслуговування за доступними цінами.

Після того як партнери обрані, угоди укладені, наступає один із самих відповідальних етапів розробки туристського продукту - установлення його продажної ціни.

Із установленням ціни процес створення туристського продукту підходить до завершення. Туроператору залишається тільки включити розроблений тур у свій каталог, щоб забезпечити йому широку рекламу [20].

Кращою перевіркою якості роботи туроператора є реакція покупця на пропозицію туристської поїздки. Гарний збут означає, що вона відповідає запитам споживачів, а організатор знайшов свою ринкову нішу. У противному випадку в тур необхідно внести виправлення.

Для того щоб довести туристський продукт до цільової аудиторії, тероператори використовують різні канали розподілу. Вони нерідко мають власні торгівельні точки, але класичним і найпоширенішим на Заході способом реалізації турів вважаються продажі через турагентства. Туроператор залучає до збуту сформованого ним пакета туристських послуг безліч (іноді більше тисячі) роздрібних посередників. Найчастіше він створює при собі центральне турагентство, що входить у його структуру в якості самостійного комерційного підрозділу, а також відкриває периферійні турагентства, що розташовуються в інших містах, районах, країнах і регіонах. У сукупності вони утворять складну збутову мережу [21].

Міжнародний туризм в США і Канаді спрямований в переважно в Карибський басейн, Європу і Латинську Америку. В США зараз працюють більш 2000 різних туроператорів, що майже в 3,5 разів більше, ніж в кінці 70-х років. Найбільші оператори в США - „Америка Експрес”, „Томас Кук”, „Карван Туре”, „Гатней Холідейс”, в Канаді - „Канадіен Пацифік” і „Тур Монтроял”. Однак 70% запропонованих ними туристських пакетів направлені на подорожі у середині держави, в Каліфорнію, Флориду, на Гаваї і т.д. З за високої конкуренції в США граничний рівень прибутку тур операторів становить біля 3% [25].

Співробітництво туроператорів і турагентств приносить вигоди обом сторонам. Наявність у туроператора широкої розгалуженої контрагентської мережі забезпечує йому ріст обсягів продажу туристських поїздок, вихід на нові ринки в тому числі провінційний ринок виїзного туризму; економію витрат на зміст власного персоналу, оренду приміщень й їхнього устаткування й т.д [22].

4.2 Регіональна характеристика основних туристичних ресурсів країн Північної і Латинської Америки (на прикладі США, Мексики, Бразилії, Венесуели та Колумбії)

4.2.1 США

Географічне положення: держава в Північній Америці. Складається із трьох суміжних областей ( територія США, Аляска, Гавайї). [54] Територія: 9363,3 тис. кв.км. Адміністративно - територіальний розподіл: 50 штатів і федеральний столичний округ Колумбія. Державний устрій: федеративна республіка. Столиця: Вашингтон. Великі міста: Нью-Йорк, Чикаго, Філадельфія, Сан-Франциско. Населення: 260 млн. чол. Етнічний склад: американці, афро - американці, італійці, мексиканці, євреї, німці, французи, поляки, негри, індіанці й ін. Релігія: протестантизм, католицизм. Офіційна мова: англійський. Основні галузі господарства: металургія, машинобудування, приладобудування, електротехнічна, хімічна, газова, автомобільна. Грошова одиниця: долар.

Заселення людиною континенту Північна Америка почалося 10-12 тис. років тому по Берінгінському мосту суходолом з Азії [39].

На території США розташовані майже всі кліматичні зони. Серед них ми можемо назвати тропічну (Гавайї), помірну й субтропічну морську (узбережжя Тихого океану), континентальну морську (узбережжя Атлантичного океану), континентальну (Внутрішні рівнини, плоскогір'я Юкон), різко континентальну (плоскогір'я Кордильєр), арктичну (північна частина Аляски), субарктичну (центральна й південна частина Аляски). Середньорічна температура липня коливається від +14 градусів до + 22 градусів на західному узбережжі, а на східному узбережжі - від + 16 градусів до + 20 градусів. Найбільш низькі температури спостерігаються на Юконі - 64 градусів, найбільш високі - +56,7 градусів у Долині Смерті на південно-заході США [46].

Природні ресурси. Більшу частину країни на сході й центральних районах займають рівнини й невисокі гори. На сході тягнеться ланцюг Аппалачів, найвища точка яких - гора Мітчелл - досягає 2037 м. На півночі гори відділені від океану Приатлантичною низовиною. На захід від Аппалачів розкинулися Центральні рівнини. На докембрійській кристалічній платформі Канади розкинулися Великі рівнини. Західну частину Аляски займають гірські хребти, по плоскогір'ю Юкон течуть північні ріки Юкон і Маккензі. Приатлантична й Примексиканська низовини багаті корисними копалинами (нафторозробки, видобуток рідкісних металів). Плато Колорадо обмежують на заході вулканічні Каскадні гори, хребет Сьєрра-Невада з його найвищою точкою горою Уітні (4418м). Найбільшими ріками країни є Міссісіпі, Міссурі, Колумбія, Колорадо. Об'єктами індустрії туризму служать п'ять Великих американських озер: Верхнє, Мічиган, Гурон, Ері, Онтаріо. На просторах Великого Басейну розкинулося Велике Солоне озеро.

Курорти США розташовані в основному уздовж узбережь і в більшості своїй являються кліматичними і приморськими. Південно-західна частина США : Санта-Барбара, Лонг-Біч, Сан-Дієго, Палм-Спрінгс, Санта-Круз. В центральній частині США розташовані бальнеологічні курорти : Сан Валлі, Колорадо Спрінгс, Ексельсіор Спрінгс, Санта-Фе, Хот-Спрінгс, Френч-Лік, Маунт-Клеменс Кліфтон Спрінгс, Уорм-Спрінгс, Лейк-Плесід, Саратога-Спрінгс, Логг-Бранч. На Східному узбережжі - курорти Майамі, Палм-Біч, Дейтона-Біч, Атлантік-Сіті, Ньюпорт.

На північноамери канському континенті в цей час знаходиться більше 50 національних парків, які включають природні, ландшафтні, історико-культурні заповідники, військові меморіали, парки - історичні монументи, парки штатів, національні цвинтарі. Ці об'єкти національного надбання розташовані на землях, які належать федеральному уряду, владі штатів, громадським організаціям, приватним особам. Контроль за станом більшості парків здійснює Служба національних парків Міністерства внутрішніх справ США. ( Рис. 5).

Рис.5 Національні парки США

Найбільш великими парками є Йеллоустонський і Йосемітський природні й ландшафтні заповідники, національний природний парк Секвоя, Глейшер, Великий Каньйон у Колорадо. Розташований на північному-заході Арізони Гранд Каньйон - це одна із самих мальовничих річкових долин у світі. Води ріки Колорадо вирізали в скелях цю ущелину протягом шести мільйонів років. Глибина каньйону місцями досягає 1,5 км. Найвищий хмарочос у світі (Сіерс Тауер у Чикаго) помістився б у глибоких місцях каньйону 4 рази. Йосемітський національний парк розкинувся по схилах гряди Сьєрра-Невада (шт. Каліфорнія). Це перший ландшафт, що охороняється в США (з 1864р) і перший у світі (разом з Йеллоустоном) Національний парк (з 1872р). Визначними пам'ятками парку є гранітні куполи, які відшаровуються як лушпиння з цибулі, 730 - метровий Йосемітський водоспад, гігантські секвої, льодовикові розломи й найбільший у світі гранітний моноліт Ель-Капітат.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18