1. Підготовчий, коли обирається об'єкт дослідження, конкретизується його предмет та основні завдання, які необхідно розв'язати в ході виконання роботи. На цьому етапі було використано такі загальнонаукові методи досліджень: літературний, історичний, порівняльно-географічний.

Літературний метод дає можливість дослідити існуючі наукові розробки з даної проблематики, він забезпечує дослідника з уже відомими напрацюваннями в галузі туризму.

Історичний метод передбачає розгляд суспільно-географічних явищ і процесів у їх еволюційному розвитку та динаміці.

Серед методів сучасної економічної географії важливе місце займає порівняльно-географічний метод, який дає можливість співставляти між собою різні моменти щодо розвитку суспільно-географічних процесів і явищ. Допомагає виявити їх спільні та відмінні риси, вивчати причини розбіжностей. Цей метод застосовується на усіх етапах дослідження.

2. Експедиційний, в результаті якого робиться польовий збір інформації, він ґрунтується на основі збору статистичної інформації, яка розкриває діяльність і сучасний стан туризму. Аналіз статистичних матеріалів дозволяє вивчити територіально-економічні туристські об'єкти і явища [53].

3. Головний етап дослідження заключається в обробці зібраних матеріалів. На цьому етапі широко використовуються наукові методи, такі як порівняльно-географічний, загальнонауковий, математичний, картографічний. На цьому етапі застосовуються математичні методи обробки зібраних матеріалів та інформації (метод співставлень, групувань, графічний метод).

На основі опрацьованих результатів може здійснюватися ілюстративний показ дослідження (використання картографічного методу) і можуть застосовуватися методи суспільно-географічного районування, систематизації тощо.

Для картографічного методу характерним є зображення даних у вигляді картосхем, діаграм, графіків.

Дослідження вимагає побудови серії картосхем, які відображають територіальну організацію туристичної галузі досліджуваного регіону.

4. Заключний етап (підсумковий) має на меті сформулювати результати досліджень у вигляді висновків, узагальнень, ілюстрацій. На підсумковому етапі широко використовуються методи систематизації і узагальнення, які мають загальнонауковий характер.

2 МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ ЯК ОДИН З НАПРЯМКІВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

2.1Вплив процесів глобалізації на розвиток міжнародного туризму

За післявоєнні десятиліття міжнародний туризм швидкими темпами розвивається на всій планеті. Поширення сучасного міжнародного туризму відрізняється значною територіальною нерівномірністю. У самому загальному виді вона відбиває різні рівні соціально-економічного розвитку Півночі й Півдня (Центра й Периферії світового господарства). Так, відповідно до наявних розрахунків, на постіндустріальні країни нині доводиться 57% всіх туристичних прибуттів, на країни, що розвиваються, з перехідною економікою-13% [17].

Глобалізація - складний, багатофакторний, об'єктивний, не підлягаючий, рівнозначній оцінці процес. Це - протирічне явище, яке одночасно поєднує в собі взаємопов'язані процеси.

Глобалізація відіграє важливе значення у розвитку сучасної економіки і соціальних відносин. Одним із напрямків цього процесу є міжнародна міграція. В даному контексті до неї відносяться - міграція міжнародного туризму та міграція трудових ресурсів, які забезпечують недостачу робочої сили на ринку праці, що пов'язані з туристичною галуззю господарства країн світу.

За основу регіонального аналізу міжнародного туризму найкраще прийняти той розподіл світу на туристські макрорегіони, якого дотримується Всесвітня туристська організація, що виділяє 6 таких регіонів:

1.Європейський (всі країни Європи, країни колишнього СРСР, Туреччина, Кіпр й Ізраїль).

2.Американський (всі країни Північної й Південної Америки).

3.Азіатсько-Тихоокеанський (АТР, всі країни Східної й Південно-Східної Азії, Австралія й Океанія).

4.Близькосхідний (країни Південно-Західної Азії, Єгипет і Лівія).

5.Африканський (всі країни Африки за винятком Єгипту й Лівії).

6.Південноазіатський (країни Південної Азії) [32].

Статистика ВТО дозволяє не тільки оцінити сучасне положення макрорегіонів у світовому туризмі, але й простежити динаміку змін (Рис.1.).

Рис. 1. Динаміка чисельності туристів по регіонам світу [27]

З даних діаграми видно, що для всіх шести туристських макрорегіонів світу характерна поступальна динаміка розвитку, що не виявляє протягом останніх десятиліть жодного сильного «збою». І проте темпи росту чисельності туристів (і доходів від туризму) у перерахованих макрорегіонах не були однаковими. Тому їхній рейтинг у загальносвітових показниках піддавався змінам, що наочно демонструє діаграма. У результаті, якщо в 1970 році у світі було тільки два великих туристських макрорегіони - Європа й Америка, які приймали 94% всіх міжнародних туристів, то в 2000р. до них додався третій, Азіатсько-Тихоокеанський регіон, де темпи росту туристських потоків виявилися найбільш високими. У результаті нині вже на три цих макрорегіони доводиться 92% від світової чисельності туристів, тоді як на інші три регіони - усього 8%. Відповідно вони забезпечують й 95% всіх грошових надходжень від міжнародного туризму.

Американський макрорегіон, як випливає з наведених вище даних, по масштабах міжнародного туризму поступається тільки Європі. Деяке зниження його частки в чисельності туристів і доходів пояснюється не тим, що він став губити свою привабливість, а тим, що темпи розвитку туристського бізнесу в першу чергу в АТР, виявилися значно більш високими. В Америці, як й у Європі, переважає внутрірегіональний туризм (майже 3/4 всіх прибуттів), а головними центрами приваблення туристів були й залишаються країни Північної Америки - США й Мексика, при значному домінуванні США, які володіють найрозвиненішою у світі туристською інфраструктурою. Південна Америка приймає значно менше туристів.

Не більш чим 1/4 всіх міжнародних туристів, що відвідують Америку, приїжджає з інших регіонів світу. У першу чергу до них відноситься Азія і Європа, а з окремих країн - Великобританія і Японія. Ці інтуристи також направляються переважно в США, Канаду й Карибський басейн.

Регіональний розподіл міжнародних туристських потоків у головних рисах склався давно. З початку масових туристських обмінів по теперішній час на світовому ринку туризму помітно виділяється Європа (58,7% чисельності туристів в 2000 р.). Цей регіон користується великою популярністю в самих європейців, а також жителів США й Канади. Другу позицію довгі роки утримує Америка (19,3% чисельності туристів в 2000 р.). Європа й Америка, насамперед Північна, є ключовими туристськими регіонами. На них приходиться 4/5 всіх туристських прибуттів у світі [60].

У ХХІ столітті територіальна структура міжнародного туризму буде продовжувати змінюватися при збереженні колишніх тенденцій розвитку. За прогнозами ВТО на 2020 рік, Європа буде утримувати домінуючі позиції на ринку туризму (44,8% від загальної кількості міжнародних туристів). Азіатсько-Тихоокеанський регіон вийде на друге місце (27,3% від загальної кількості міжнародних туристів). Америка, перемістившись на щабель нижче, буде замикати трійку лідерів (17,7% від загальної кількості міжнародних туристів) [51] (Рис.2; 3.).

Рис. 2 Географічна структура міжнародних туристських потоків на 2000рік, в'їздний туризм (за даними ВТО [51] ).

Рис. 3 Географічна структура міжнародних туристських потоків на 2020 рік, прогноз в'їздного туризму (за даними ВТО [51] ).

По даним Всесвітньої туристської організації (ВТО), за 2003 р. внесок туризму у світову економіку (валове виробництво послуг) оцінюється в 3,5 трлн. доларів, що еквівалентно 10,9 % світового валового внутрішнього продукту. Це дозволило туризму посісти третє місце після експорту нафти й автомобілів. За прогнозами експертів ВТО, поїздки у світі до 2010р зростуть в 2 рази й досягнуть мільярда туристських прибуттів.

Одним із традиційних туристичних центрів, які активно відвідують туристи, серед десятки країн світу, є країни які виділяються по доходах від туризму. США - посідає перше місце, на цю державу доводиться 15,21% доходу від загальносвітового рівня [40] (див. додаток 1).

2.2 Ринок туристських послуг

В 2003 р. міжнародний туризм забезпечив понад 11% міжнародних інвестицій і вніс у бюджет держав у вигляді податків 302 млрд. доларів.

Сьогодні, завдяки науково-технічному прогресу, світ перетворився в єдиний простір, більші відстані перестали бути бар'єром для бажаючих зробити подорож. Туризм сприяє впровадженню й застосуванню передових технологій, викликає активізацію світового ринку товарів і послуг, сприяє інвестуванню засобів у різні сфери виробництва, допомагає вирішувати проблеми зайнятості й оздоровлення населення.

В основі сучасної туристської діяльності є ринок туристських послуг. На туристичному ринку послуг як у якісному, так й у кількісному відношенні становлять оплачувані відпустки робітників та службовців. Все більший інтерес до подорожей проявляють верстви населення із середнім статком: службовці, молодь, інтелігенція, представники дрібного й середнього бізнесу [12].

Міжнародні туристські зв'язки стали важливою складовою частиною світового процесу інтернаціоналізації соціально - економічних відносин. У багатьох країнах склалася й стабільно розвивається індустрія туризму, що має солідну матеріальну базу, що надає робочі місця мільйонам людей і взаємодіє практично з усіма галузями господарства. По даним World Travel and Tourism Counsel (WTTC) на 2003 р., у сфері туризму в цілому працювало 260 млн. чоловік. У туристському бізнесі перетинаються інтереси різних державних і приватних підприємств і служб, беруть активну участь банки, страхові компанії, торговельні фірми, клуби, акціонерні товариства. Туризм впливає на такі найважливіші галузі економіки, як транспорт і зв'язок, сільське господарство, будівництво, виробництво товарів народного споживання й інші, тобто виступає каталізатором економічного розвитку.

Туристська індустрія є значним чинником, що сприяє більш інтенсивному економічному розвитку багатьох районів земної кулі, які мають значні ресурси для розвитку туризму [56].

У країнах Північної й Латинської Америки туризм став великою самостійною галуззю господарства, що займає провідне положення в економіці. Багато в чому це пояснюється тим, що сучасна туристська індустрія надає великий обсяг послуг, споживаних туристами в ході закордонної подорожі. Це, насамперед, послуги:

1) по доставці туристів у країну й по переміщенню туристів по країні відвідування (транспорт);

2) по розміщенню туристів (готелі, мотелі, кемпінги й т.д.);

3) по забезпеченню туристів харчуванням ( ресторани, кафе, бари й т.д.);

4) по рекламі туристського продукту;

5) по збуті туристського продукту, це послуги туристських агентств (розробка маршрутів подорожі, бронювання місць на транспорті й у готелях);

6) по задоволенню культурних потреб туристів (відвідування визначних пам'яток, музеїв, виставок і т.д.);

7) по задоволенню ділових і наукових інтересів туристів (участь у наукових конференціях, різних нарадах);

8)торгівельних підприємств, як загального, так і спеціального призначення (продаж сувенірів, буклетів, листівок, путівників, предметів туристського спорядження);

9) контрольно- адміністративних органів (оформлення документів, прикордонний, митний контроль);

10) служб охорони природи, пам'ятників, музеїв;

11) інформаційних служб для туристів;

12) по забезпеченню туристів засобами зв'язку (пошта, телеграф, телефон, факс);

13) засобів інформації (телебачення, газети, журнали);

14) державних туристських органів;

15) іноземних юридичних осіб і суспільних туристських організацій;

16) страхових компаній;

17)по задоволенню потреб у розвагах (казино, атракціони, нічні клуби і т.д.)

Для індустрії туризму властиві особливі специфічні властивості:

o Ресурсна орієнтація в розміщенні туристських підприємств;

o Сезонний цикл у виробництві туристських послуг;

o Високі вимоги до рівня розвитку соціальної інфраструктури інформаційних мереж.

Індустрія туризму виконує важливу функцію в розвитку господарського комплексу й економіки країни, тому що:

o збільшує місцеві доходи;

o створює нові робочі місця;

o сприяє розвитку галузей, орієнтованих на виробництво туристських послуг;

o розвиває соціальну й виробничу інфраструктуру в туристських центрах;

o збільшує валютні надходження в бюджет країни.

Туризм є одним із небагатьох найбільш динамічно розвинених видів бізнесу. Інтерес підприємців до туризму можна пояснити рядом факторів:

o для того щоб почати займатися туристським бізнесом, не потрібно великих фінансових вкладень;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18