|
При складанні списків
необхідно, щоб у них було пропорційно представлене населення кожної
адміністративно-територіальної одиниці (району, міста тощо), що знаходиться на
території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду.
2. Складання списків
Кандидатури присяжних,
що включаються до списку, відбираються методом випадкової вибірки зі списків
виборців по кожній адміністративно-територіальній одиниці. Після складання
списку з нього виключаються особи, що не відповідають вимогам ст.ст. 68 і 69
Закону «Про судоустрій України». Список присяжних
затверджується рішенням обласної та прирівняної до неї ради на сесії.
Потім списки необхідно
опублікувати в місцевій пресі з метою ознайомлення з ними громадськості, а
також для того, щоб надати можливість у разі потреби оскаржити неточності,
допущені в списках присяжних. Комісія в п’ятиденний строк повинна розглянути
заяву, що надійшла, і прийняти за нею рішення, причому відмова в задоволенні
вимог може бути оскаржена у суд.
3.
Запасний список
Крім
загального списку, на нашу думку, слід складати запасний список присяжних.
Порядок відбору кандидатів для включення до запасного списку і ознайомлення з
ним громадськості аналогічний порядку, що діяв стосовно загального списку, з
тим лише застереженням, що кандидати, які включаються до списку, повинні
постійно проживати в обласному центрі або в іншому постійному місці знаходження
апеляційного суду.
4. Передача
списків до суду
Після завершення
зазначених процедур комісія представляє суду остаточний загальний і запасний
списки присяжних.
Списки присяжних
згідно з ч.6 ст. 68 Закону «Про судоустрій України» затверджуються на строк
чотири роки і переглядаються кожні два роки. Для реалізації цих законодавчих
вимог необхідно розпорядженням Президента України затвердити «Рекомендації про
порядок складання списків присяжних». Судова адміністрація повинна їх видати і
надіслати головам обласних рад і головам апеляційних судів, тобто тим, хто
безпосередньо відповідає за складання списків присяжних. Правила складання
списків присяжних, встановлені в «Рекомендаціях», в основному мають спиратися
на норми закону, конкретизувати й доповнювати його.
Крім якомога
більш широких і доцільних умов для вибору в присяжні важливо також, щоб, з
одного боку, складання списків здійснювалося належним чином, тобто щоб до їх
складу включалися дійсно здатні виконувати функції присяжного, а з іншого – щоб
усі спроможні несли цю повинність і не ухилялися від неї. Значною мірою
правильне здійснення цього залежить від установи, якій доручається складання
списків. Вона має складатися насамперед з осіб, які знають місцеве населення [32,
с.94]. Визначення і створення
найбільш оптимальної системи органів, що здійснюють формування списків
присяжних, – це проблема, на яку хотілося б звернути увагу.
Країни загальної
системи права, на відміну від континентальної, практично не знають такої
процедури, як складання спеціальними комісіями загальних, чергових і запасних
списків присяжних. Дані зі списків виборців про громадян, що проживають у
підвідомчому йому окрузі і відповідають вимогам, котрі ставляться до присяжних
засідателів, заносяться в комп’ютер, який на основі спеціальної програми-добору
присяжних друкує для розсилання анкети (форми) можливим кандидатам у присяжні.
За діями комп’ютера стежать секретарі суду або самі судді. За результатами
анкетування кандидати в присяжні запрошуються в суд. Аналогічну систему виклику
кандидатів у присяжні до суду закладено й в англійському законодавстві про
присяжних.
Ще одна проблема – визначення порядку складання списків
присяжних. Списки присяжних формуються шляхом випадкової вибірки на основі
списків виборців останніх виборів. У «Рекомендаціях» слід запропонувати
проводити випадкову вибірку або арифметично (наприклад, заносити в присяжні
кожного п’ятидесятого або сімдесятого), або з використанням комп’ютерної
програми. Причому для проведення випадкової вибірки присяжних з використанням
комп’ютера можна використовувати комп’ютерні програми, засновані на різних
математичних методах.
Як уже говорилося
вище, функції комісії з первинного складання списків можуть бути занесені в
комп’ютер. Однак діяльність комісії виявляється необхідною при розгляді заяв
громадян на неправильності включення до списків присяжних. Згідно з ст. 70
Закону «Про судоустрій України» після того, як до списків занесено необхідне
число громадян, що відповідають вимогам, котрі ставляться до присяжних, має
бути вирішене питання про осіб, що мають право на виключення зі списків
присяжних за їх заявою. З цією метою про складання загальних списків присяжних
комісія повідомляє населення і протягом двох тижнів після цього допускає всіх
бажаючих до ознайомлення з ними і розглядає заяви, що надходять. Заяви громадян
про включення (або невключення) до списків присяжних повинні розглядатися та
або задовольнятися, або відхилятися в місячний строк.
Одночасно зі
складанням загальних по районах, містах, областях списків присяжних очевидно,
що комісія повинна складати запасний (по обласному центру) список присяжних, до
якого включаються тільки громадяни, що постійно проживають в обласному центрі
або іншому постійному місцезнаходженні відповідного суду. До запасного списку
присяжних включається не більше однієї чверті від кількості всіх присяжних по
області в цілому, що включаються до загальних списків присяжних. При складанні
запасного списку присяжних застосовуються ті самі правила, що й при складанні
загальних списків присяжних (ст.ст. 69, 70 Закону «Про судоустрій України»).
Аналізуючи
процедуру складання списків присяжних, необхідно пам’ятати, що проведений
аналіз – багато в чому теоретичний. Остаточний висновок про позитивні риси і
недоліки існуючої системи формування загальних і запасних списків присяжних
можливо зробити тільки за результатами багаторічної практичної діяльності. Але
деякі рекомендації можна дати вже зараз: по-перше, видається за доцільне увести
модель складання загальних і річних списків присяжних; по-друге, наділити
комісії повноваженнями як щодо складання списків присяжних, так і щодо
вирішення питань неправильного включення (виключення) осіб зі списків
присяжних; по-третє, розширити перелік відомостей, що заносяться у форму, за
якою вносяться дані до списків присяжних.
Відповідно до
плану організації суду присяжних після складання списку присяжних секретар суду
розсилає поштою всім кандидатам, переліченим у списку, кваліфікаційні анкети
присяжних. Після одержання заповнених кандидатами кваліфікаційних анкет поштою
секретар обробляє їх з метою виявлення тих кандидатів, що підлягають
звільненню, виключенню зі списку згідно зі статтями 68 і 69 Закону «Про
судоустрій України», потім складає список таких осіб і передає його на
затвердження судді. Після цього секретар поштою повідомляє зазначених осіб про
прийняте рішення. У разі виявлення судом обставин, що вимагають виключення
особи зі списку присяжних, суд повідомляє про це відповідній раді.
Після складання
розкладу судових процесів за участю присяжних кожний із суддів доводить цей
розклад до відома секретаря. Це повинно бути зроблено як мінімум за два тижні
до призначеної дати суду. Секретар суду, керуючись принципом випадкової
вибірки, відбирає зі списку ту кількість присяжних, яка буде потрібна суддям у
певні дати, і розсилає цим присяжним повідомлення про з’явлення до суду у
відповідні дати. Письмовий виклик має бути вручено присяжному під розписку. У
виклику вказуються день, час і місце проведення судового засідання,
формулюється пропозиція про з’явлення, а також указується на обов’язок
присяжного повідомити суд про причини нез’явлення [6, с.123].
Присяжний,
викликаний для участі в судовому засіданні, з поважних причин може бути
звільнений головою суду від виконання обов’язків присяжного на підставі
письмової або усної заяви (ст.ст. 67, 70 Закону «Про судоустрій України»). У
майбутньому він може бути викликаний до суду для участі в інших судових
процесах.
Присяжний,
викликаний до суду, але не відібраний для участі в судовому засіданні, може
бути згодом знову викликаний до суду для участі в іншому судовому засіданні.
У Законі «Про
судоустрій України» не встановлено, скільки разів на рік і який строк бере
участь присяжний у розгляді справи. Очевидно, що присяжний може брати участь у
розгляді не більше однієї справи в рік на увесь час розгляду цієї справи.
Після винесення
постанови про призначення справи до розгляду суддя дає розпорядження апарату
суду про забезпечення з’явлення в дане судове засідання не менше дев’ятнадцяти
присяжних. Якщо справа привернула увагу засобів масової інформації і широко
висвітлюється в газетах і по телебаченню, суддя повинен викликати більше
присяжних, ніж звичайно, щоб гарантувати наявність відповідної кількості
передбачуваних членів складу присяжних, з числа яких можна вибрати кандидатури
для об’єктивного і неупередженого складу суду присяжних.
У день, коли
викликані присяжні з’являться в суд, вони зустрічаються із суддею, головуючим у
даній справі, для короткої інформації і проведення добору присяжних відповідно
до процедури, що має бути встановлено в КПК України. Якщо після процедури
опитування і відводів присяжних залишиться менше семи, головуючий дає вказівку
апарату суду викликати необхідну кількість присяжних із запасного списку і
оголошує перерву для їх виклику.
Громадянам слід
позитивно ставитися до участі в судочинстві як присяжні, вони повинні також
розуміти, що ця діяльність одночасно надає їм права і накладає обов’язки.
Важливо повідомити новим присяжним, що в їх розпорядження буде надана необхідна
їм інформація, що до них буде виявлено повагу й увагу і що вони є найважливішою
частиною системи правосуддя. Добре продумане орієнтування має велике значення і
дає присяжним необхідну підготовку. Будь-яке орієнтування повинне мати
справедливий і безсторонній характер.
Основна
інформація, додана до повідомлення про з’явлення в судове засідання, покликана
усунути непорозуміння й уникнути зайвих питань, що призводять до невиправданих
витрат часу. Це набагато доцільніше, ніж проведення основного орієнтування в
суді. У перелік відомостей, що повідомляються, можуть входити такі: пояснення
процедури, за допомогою якої ім’я даного громадянина було обрано для участі в
складі присяжних; повідомлення (довідка) для вручення за місцем роботи; час і
місце з’явлення; місцезнаходження будинку суду (найкраще докласти карту-схему);
відомості про розташування автостоянки і місцевий транспорт, на якому зручніше
проїхати до будинку суду; відомості про наявність обладнання для осіб з
фізичними вадами або інвалідів; години роботи суду; передбачуваний розклад
першого дня засідань; передбачувана тривалість участі в судовому процесі;
процедура і підстави звільнення від участі в судовому процесі; відповідальність
за нез’явлення без поважної причини за викликом до суду; порядок реєстрації
присяжних, що з’явилися в суд для виконання своїх обов’язків; оплата праці
присяжного; форма одягу, що допускається; харчування присяжних у процесі
виконання ними своїх обов’язків; перелік предметів, які присяжний може
приносити із собою в суд (наприклад, книги, журнали і т.д.); номери телефонів і
адреси для одержання додаткової інформації.
Момент прибуття
до суду повинен бути обраний зручно для того, щоб працівники суду мали час
представитися присяжним. Присяжний повинен одержати і прикріпити до одягу
пізнавальний значок з написом «Присяжний». Після цього присяжним надається усна
інформація і відбувається їх ознайомлення з друкованими і відеоматеріалами.
Слід мати на увазі, що ефективність орієнтування знижується, якщо воно
продовжується менше однієї години. У видрукуваній брошурі та відеофільмі може
міститися інформація про такі аспекти судової процедури: який порядок добору
присяжного перед слуханням справи і чому можуть виникнути різні затримки; коли
повинен розпочатися судовий розгляд; у чому полягають обов’язки судді і яка
функція присяжних; обов’язки співробітників суду; правила поведінки присяжних;
роз’яснення заборони спілкування з особами, що не входять до складу суду, без
дозволу головуючого, а також заборони не збирати відомості в справі поза
судовим засіданням; опис дорадчої кімнати для присяжних і наданих у їх
розпорядження зручностей; опис і місцезнаходження кімнати присяжних; правила
користування кімнатою відпочинку присяжних; питання забезпечення безпеки
(наприклад, місцезнаходження пожежних виходів); визначення необхідних юридичних
термінів; відомості про суддю, якому доручено розглядати справу; роз’яснення
обов’язків обвинувача і захисника на процесі; опис процедури судового розгляду;
знайомство з планом типового залу суду.
Слідом за
ознайомленням присяжних із призначеними для них основними відомостями суддя або
працівник апарату суду може виступити перед присяжними зі зверненням, у якому
міститься подяка за готовність громадян брати участь у судовому розгляді як
присяжні і особливо виділяється роль складу присяжних як найважливішого чинника
для встановлення істини. Звернення такого роду звичайно досить коротке, і після
нього присяжним представляються співробітники суду, до яких кожний із присяжних
може звернутися по допомогу, і виділяється якийсь час для того, щоб вони могли
поставити питання співробітникам суду, відповідальним за роботу присяжних.
Після того як
присяжні займуть призначені для них місця в залі судового засідання, суддя може
попередити їх про те, що вони не мають права обговорювати хід слухання справи з
ким би то не було, а також про те, що вони зобов’язані повідомити суду про
будь-чиї спроби справити на них тиск (якщо такі будуть вжиті). Це коротке
звернення покликане роз’яснити присяжним, яким чином вони можуть входити в
контакт із суддею та іншими працівниками суду.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19
|
