Слід
зазначити, що в зв'язку з широким поширенням італійських запозичень в
європейських мовах, деякі італійські слова були запозичені англійською мовою
завдяки мовам-посередникам. Наприклад barouche (італійське
слово baroccio - барокко); cohl-rabi (італ. cavolirape -
кольрабі) запозичені з німецької мови. Більшість італійських слів до XVI
століття було запозичено через французьку мову, і лише з XVI століття
з'являються запозичення безпосередньо з італійської сфери.
Найдавніші
(XIV - XV ст.) запозичення відносяться до торгівлі і військової сфери. Так з
області торгівлі і фінансів були запозичені слова: ducat, million, lombard. З області
військової сфери і мореплавства: alarm (тривога),
brigand (бандит), bark (барка).
В XVI
столітті економічні зв'язки з Італією викликали нові запозичення: carat (карат), traffic (рух
транспорту), porcelain (фарфор).
Та все ж
найбільша кількість запозичених слів з італійської мови у сфері мистецтва
(література, живопис, музика, архітектура). Наприклад: sonnet, stanza, motto.
Існують
також інші запозичення, які відносяться до цього періоду: bandit, biretta, mustachio, cavalcade, gondola.
В XVIII
столітті зростає кількість запозичень, які відносяться до суспільного життя,
торгівлі, а також до мистецтва, музики, наприклад: manifesto, intrigue, bulletin, risk.
В XVIII столітті
захоплення італійською музичною культурою викликало новий приплив музичних
термінів з італійської мови. В цей період
з'явились такі слова як soprano, falsetto, viola, mandolin. З сфери
інших видів мистецтва були запозичені такі слова: picturesque, costume, terracotta.
В XIX
столітті були запозичені деякі слова, які відображали політичну боротьбу в
Італії. Наприклад: carbonary, camorra. Збільшувалась
група запозичень, пов'язаних з наукою, однак найбільша кількість запозичень, як
і в двох попередніх століттях, стосується області музики і мистецтва. Прикладом
можуть стати наступні слова: sonatina, cavatina, legato.
До
запозичень XX століття можна віднести: autostrada, duce, fascist. Слово fascist пов'язане
з латинським словом fasces - назва емблеми діючої влади в
Стародавньому Римі (пучок березових галузок, з встромленою всередині сокирою).
Варто
відзначити, що в англійській мові, як і в інших європейських мовах, вживаються
деякі італійські фразеологічні одиниці, sotto voce (пошепки,
впівголоса), traditori та інші.
Як і
запозичення з італійської мови, іспанські запозичення почали з'являтись в
англійській мові з XVI століття. Історичні події, які викликали прилив
запозичень, пов'язані з великими географічними відкриттями кінця XV - початку
XVI століття. Розвиток торгівлі, який був наслідком відкриття Америки (1492) і
відкриття морського шляху в Індію (1492) і крім цього колонізація Південної і
Північної Америки іспанцями та подальше співробітництво Англії і Іспанії стали
рушійними силами для запозичення цілого ряду іспанських слів, і також слів тих
країн, які потерпали від колонізації. Найперші запозичення, пов'язані з
іспанською мовою, потрапили до складу англійської лексики ще до XIX століття
через французьку мову. Існують серед них і слова арабського походження, які
відображають торговельні відносини з Сходом і вплив східної культури,
наприклад cotton, zenith. В XV
столітті було запозичено ще декілька слів: lemon, tare - безпосередньо
з іспанської мови.
В XVI
столітті тісні економічні і політичні зв'язки з одного боку між Іспанією і
Англією, а з іншого боку між Іспанією і Францією сприяли проникненню ряду слів
як з іспанської в англійську мову, так і через французьку мову.
В першій
половині XVI століття завдяки династичним зв'язкам між Іспанією і Англією в
країні проживало чимало іспанців, від яких англійці засвоїли деякі слова, які
мали відношення до іспанського побуту і торгівлі. Воєнний конфлікт між двома
країнами в кінці XVI століття також залишив свої відбитки в англійській
лексиці.
З
іспанських запозичень цього періоду можна, як приклад, вказати на такі слова: infanta, don,
hidalgo.
Найбільш
відомими словами, запозиченими в XVII столітті є наступні: cargo, guitar, castanet та інші.
Серед
запозичень XVIII століття можна відмітити назви іспанських танців, ігор і страв,
елементи одягу, загальнополітичні терміни. Наприклад: quadrille, bolero, picador та інші.
Більшість
запозичень з іспанської мови в XIX столітті спостерігалося в Південній і
Північній Америці. Частина цих слів ввійшла до складу англійської мови через
американську літературу. З цих слів можна пригадати: guerilla (корінь
німецького походження: werrawar), cigarette, lasso, mustang.
Отже, як
видно з вищенаведених прикладів, більшість запозичень з іспанської мови
зберігають свій вигляд, і зазвичай використовуються в англійській мові в
стилістичних цілях, найчастіше для надання „місцевого колориту” розповіді.
Серед іспанських слів, які ввійшли до складу англійської мови і не
сприймаються, як варваризми, можна відзначити наступні слова: cotton, zenith, renegade.
Існують
також іспанські слова, які англійська мова запозичила
недавно; такі як: dinero, macho, amigo та інші.
2.8 Запозичення з
російської мови. Українсько-англійські лексичні відповідності
В
англійській мові, як і в інших германських мовах, ще в найдавніші часи
зустрічались слова, які мали спільні корені з словами слов'янських мов і очевидно
були запозичені з діалектів слов'янських племен в XII столітті. Це такі слова,
як: мед, молоко, конопля, плуг та інші, в давньоанглійській: meodu, в сучасній
англійській mead; в давньоанглійській henap, в сучасній
англійській: hemp; в давньоанглійській: meolk, в сучасній
англійській: milk; в давньоанглійській: ploz, в сучасній
англійській мові: plough.
До ранніх
запозичень з російської мови відноситься слово sable (соболь).
В період XII - XIII століть, як відомо, хутро соболя було продуктом обміну,
виконуючи функцію грошової одиниці. В англійських словниках це слово було
зафіксовано вже в XIV столітті, до того ж окрім значення іменника „соболь”,
воно подається також в значенні прикметника „чорний”.
Більшість
російських запозичень з'являються в англійській мові аж в XVI столітті, після
встановлення більш регулярних економічних і політичних зв'язків між Росією і
Англією.
В той
період в англійську мову проникали слова, які позначали назви предметів
торгівлі, назви правителів, установ, назви предметів побуту і географічні
назви.
В цей
період запозичені такі російські слова, як beluga, starlet, rouble, pood, czar.
Проникають
в англійську мову також деякі спеціальні терміни. Наприклад: siberite (особливий
вигляд рубіну), uralite (азбестовий сланець). Більшість цих
слів ввійшли до складу англійської мови і використовуються англійськими
письменниками.
В XIX
столітті в зв'язку із зростанням народно-демократичного визвольного руху в
Росії в англійській мові з'являються слова, які відображають цей
загальнополітичний рух. Наприклад, Decembrist - декабрист,
nihilist - нігіліст, intelligentsia. Звичайно,
корені таких слів, як nihilist, Decembrist, intelligentsia -
латинські. Проте ці слова є запозиченням з російської мови, оскільки вони
виникли в Росії в зв'язку з певними явищами російської дійсності, і як такі
проникли в інші мови. Окрім вищезгаданих слів в період XVIII - XIX століть, в
англійську мову проникли й інші російські слова. Більшість цих слів, наприклад ispravnik, miroed, obrok та інші,
на даний час є історичними термінами в російській мові, а в англійській зустрічаються
лише при історичних описах чи в історичних романах. Російські запозичення, які
проникли до словникового складу англійської мови, як і інші запозичення,
видозмінюються в своєму звуковому вигляді і граматичній структурі, підкоряючись
внутрішнім законам розвитку англійської мови. Це добре можна простежити на
прикладі таких слів, як kopeck, knout (вимовляється,
як naut), starlet, які
змінили свій звуковий вигляд у відповідності до правил англійської вимови.
Множина іменників у більшості запозичених слів оформлена в англійській мові за
граматичними нормами англійської мови - steppes, sables і т.д.
Більшість
запозичених слів з російської мови створюють похідні за словотворчими моделями
англійської мови - narodism, nihilistic, to knout, sable (як
прикметник) і т.д. Лише з кінця XIX століття в англійську мову, як і в інші
мови світу з російської мови проникають слова, які пов'язані з ростом загальнополітичного
руху. Протягом XX століття в англійській мові зустрічаються такі російські
слова, які свідчать про зацікавленість англійського народу політичними подіями
в Росії.
Російські
запозичення також відіграли велику роль в удосконаленні сучасної філософської і
політичної термінології усіх мов, в тому числі й англійської.
Метод
синхронного співставлення споріднених одиниць спільної мовної сім'ї проводився
у мовознавстві стосовно мов країн, що межують одна з одною; віддалені мови
аналізувалися спорадично, час від часу. Порівняно недавно питанням лексичної
взаємодії слов'янських і германських мов почала приділятися належна увага.
Лексичні
відповідності означають пари різномовних лексичних одиниць, між якими існують
певні генетичні, фонетичні і семантичні зв'язки. Кількість відповідностей в
англійській та українській мовах за словниками складає біля 6870 одиниць -
цифра досить вражаюча.
Історія
слов'янсько-германських стосунків у період праслов'янської та прагерманської
мовної спільності викликала такі відповідності, як beat - бити, call - голос, day - день і
багато інших.
Семантичний
обсяг відповідностей досить великий; вони стосуються лексики повсякденного
побуту людини і її оточення, наприклад: brutal - брутальний,
cap - капелюх, cold -
холодний. Окремі лексичні відповідності мають спільну праіндоєвропейську
основу, наприклад: garden - садок, огород, murder -
мордувати, soot - сажа.
Окрім
лексичних відповідностей в українській мові існують і запозичення з англійської
мови новітнього часу. Йдеться про слова, що вживаються без перекладу у своєму
прямому значенні, наприклад: брифінг, короткий інструктаж - briefing; диск-жокей,
ведучий програми - disc-jockey; ескапізм,
ухилення від соціальних проблем - escapism.
Отже, крім
романських і германських в англійській мові існують запозичення з слов'янських
мов, які сприяють її збагаченню.
ВИСНОВКИ
Дослідивши
іншомовні запозичення як засіб збагачення англійського словника, ми дійшли
наступних висновків.
В ході
дослідження було виявлено, що іноземні мови вплинули на англійську мову в
значно більшій мірі, ніж на інші європейські мови.
Сучасний
англійській словниковий склад протягом багатьох століть змінювався,
доповнювався і на даний момент має в своєму запасі безліч слів, які сприяли
впливу на формування вокабуляру. Але, незважаючи на це, англійська мова не
стала „гібридною” і в ніякому разі не втратила своєї самобутності.
Також було
вирішено завдання розгляду стану лексичного складу англійської мови шляхом дослідження
епох її розвитку. Виходячи з цього, ми здійснили аналіз наступних запозичень,
які функціонують в англійській мові:
1.
кельтські запозичення;
2.
латинські запозичення перших століть нашої ери, тобто ті,
які потрапили в мову ще до приходу англів і саксів на Британські острови ( так
званий перший шар латинських запозичень );
3.
латинські запозичення VI - VII ст., епохи
утвердження християнства в Англії ( так званий другий шар латинських
запозичень);
4.
скандинавські запозичення доби скандинавських нападів (
VIII - IX ст.) і особливо скандинавського завоювання ( X ст.);
5.
старі французькі запозичення ( XII - XV ст.), зумовлені
норманським завоюванням;
6.
латинські запозичення, пов'язані з добою Відродження. ( так
званий третій шар латинських запозичень );
7.
нові французькі запозичення після XVI ст.;
8.
запозичення з грецької, італійської, іспанської, німецької,
російської, української та інших мов, зумовлені економічними, політичними,
культурними та іншими зв'язками з цими народами.
Вважаємо,
що на особливу увагу заслуговує проблема асиміляції і фонетичної адаптації
запозичень. Прикладом граматичної асиміляції можуть стати слова, що повністю
підпорядковані граматичним законам мови, якою вони запозичені. А фонетична
адаптація лексики іноземного походження полягає у пристосуванні фонем і їх
сполучень до англійського фонетичного стандарту.
Лексика
кожної національної мови - своєрідна система, що, історично склавшись,
відображає багатовіковий досвід спілкування людей певного етномовного колективу
і пізнання ними довколишньої дійсності. Лексичні одиниці кожної мови, а в
даному випадку - іншомовні запозичення в англійській мові - мають складну
семантичну структуру, в якій можна виявити різнорідну інформацію.
Зазначимо,
що серед іншомовних запозичень 30% займають запозичення з латинської мови, які
стосуються медицини, мистецтва, літератури і релігії 20% займають запозичення з
французької мови, які пов'язані з юридичною термінологією і релігією, а також з
термінами придворного етикету і кулінарії, одягу і туалету. Стільки ж процентів
займають і запозичення з італійської мови, які стосуються мистецтва, живопису,
музики, архітектури. Біля 10% займають запозичення з іспанської мови (назви
танців, ігор і страв, елементів одягу). Досить невеликий процент складають
запозичення з російської, мови, які стосуються філософії і політичної
термінології.
Відтак, ми
дійшли висновку, що англійська мова, запозичуючи слова з інших мов, не втратила
свою своєрідність. Вона, навпаки, збагатилась найкращими мовними елементами,
які вона запозичала протягом усіх періодів свого розвитку. В протилежність їй
можна назвати сучасну французьку мову, як державну мову Франції, носії якої
турбуються про чистоту своєї мови, намагаючись ізолювати її від іншомовних
нововведень. З одного боку, мова повинна зберігати свою сутність і
характерність. Але з іншого боку, спроби ізолювати мову, як носія національної
культури, мистецтва, менталітету можуть не принести бажаних результатів. Навпаки, це
може загальмувати розвиток мови, зробити її менш живою і яскравою.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14
|