| | |(додаток №5) |

| | |- ф № 13 алфавітна картка (додаток №6) |

| | | |

|Контролер | |відкриває вкладникові особовий рахунок №1 |

| | |(додаток №7) |

| | |а) виписує картку особового рахунку, |

| | |в якій клієнт ставить зразок свого підпису; |

| | |б) прізвище, ім’я по батькові, рік |

| | |народження, |

| | |домашня адреса, МФО банку, порядковий номер |

| | | |

| | |особового рахунку; |

| | | |

|Контролер | |1. оформлює алфавітну картку ф №13 ( назва |

| | |установи банку, порядковий номер особового |

| | |рахунку) |

| | |2. оформлюється ф №1 (дата, сума і залишок |

| | |відсотків, підпис) |

| | |3. оформляються ф №51/36 (сума нарахованих |

| | |%, сума вкладу |

| | |(цифрами), залишок вкладу, залишок %, |

| | |підпис) |

| | |4. оформлює вкладну книжку (дата, сума |

| | |вкладу, залишок |

| | |вкладу прописом і цифрами, підпис) |

| | |5. передає документи внутрішнім порядковим |

| | |(ф №51/36 |

| | |вкладна книжка) |

| | | |

|Касир | |1. перевіряє документи (правильність |

| | |розрахунків, відповідність |

| | |записів) |

| | |2. приймає гроші від клієнта (після |

| | |прийняття розписується |

| | |у вкладній книжці та ф №51/36) |

| | |3. видає клієнту вкладну книжку. |

При додаткових внесках, при видачі сум з вкладу, при закритті рахунку

використовується ф № 51, 52 (додаток № 8,9).

До вкладів до запитання прирівнюються внески з попереднім

повідомленням банку про намір зняти грошу з рахунку. Вклади до запитання є

нестабільними, що обмежує можливість їх використання банком для позичкових

та інвестиційних операцій, тому власникам поточних рахунків сплачується

низький депозитний % або не сплачується зовсім. В умовах відсутності плати

за депозити до запитання банки намагаються залучити клієнтів стимулювати

приріст поточних внесків за рахунок надання їх додаткових послуг та

підвищення якості обслуговування. Це зокрема, кредитування з поточного

рахунку, пільги вкладникам в одержанні кредиту, використання зручних для

клієнта форм розрахунків: застосування кредитних карток, чеків,

розрахунково-консультативне обслуговування тощо.

Залучення депозитів юридичних і фізичних осіб оформляється банком

шляхом:

- відкриття депозитного рахунку з укладанням договору банківського вкладу

(видачею ощадної книжки);

- видачі ощадного (депозитного) сертифіката.

За договором банківського депозиту комерційний банк, який прийняв

кошти від вкладника або кошти, що надійшли на рахунок вкладника від іншої

сторони, зобов’язується виплатити вкладнику суму депозиту та нараховані %

на умовах та в порядок, що передбачені договором.

Для покриття операційних витрат пов’язаних з веденням поточних

рахунків банк стягує з клієнта комісійну винагороду. Комісія може

утримуватися з депозитного %. Деякі банки не стягують комісії з

безпроцентних рахунків за умови зберігання на них стабільного залишку не

нижче встановленого рівня. До депозитів до запитання можна віднести і

кредитові залишки на конкретних рахунках. На цьому рахунку знаходять

відображення усі операції банку з клієнтами, тобто видача позичок і

проведення платежів за дорученням клієнта, а також надходження виручки від

реалізації продукції та інших грошових переказів на користь клієнта і на

погашення позичок. Тобто, контокорентний рахунок – це активно-пасивний

рахунок, що поєднує в собі ознаки поточного і позичкового. Кредитове сальдо

по контокорентному рахунку означає, що клієнт має у своєму розпорядженні

власні кошти, дебетове – що у клієнта виникла заборгованість перед банком

за позиками.

Формою залучення банком вкладів до запитання є також поточний рахунок

з овердрафтом. Овердрафт – дебетове сальдо за контокорентним рахунком, з

яким погодився і банк. За режимом функціонування цей рахунок подібний до

контокорентного. Проте, якщо контокорентний відкривається надійним

клієнтам, що активно кредитується, то при овердрафтом такі запозичення

допускаються рідко. Для цього рахунку характерний кредитовий залишок.

Особовий рахунок з овердрафтом може відкриватися юридичним і неюридичним

особам, а також громадянам, у той час, як контокорентний рахунок

відкривається тільки у відношеннях банку з юридичними особами. Одже,

особовий рахунок з овердрафтом має більш широку форму застосування.

Одним із видів депозитів до запитання є залишок коштів на

кореспондентських рахунках, відкритих у даному банку іншими банками.

Кореспондентський рахунок – рахунок, який відкриває один банк у іншому для

здійснення взаємних розрахунків.

3.2 Особливості залучення вкладів на строкові депозитні рахунки і

випуску ощадних (депозитних) сертифікатів комерційних банків регулюються

внутрішніми положеннями КБ.

Строкові депозити – це кошти, що розміщенні у банку на певний строк і

можуть бути знятими після закінчення цього терміну або після попереднього

повідомлення банку за встановлений період (не менше 1 міс.). Вилучення

строкових вкладів відбувається шляхом переказу грошей на поточний рахунок

або готівкою із каси банку. Строкові вклади є для банків кращім видом

депозитів, оскільки вони стабільні і зручні у банківському плануванні. За

ними сплачується високий депозитний %, рівень якого диференціюється залежно

від терміну, виду внеску, періоду повідомлення про вилучення, загальні

динаміки ставок грошового ринку та інших умов.

Строковими депозитами є також кошти., що отримані від інших КБ як

депозит на конкретний строк. Сума, строки та умови приймання строкових

депозитів визначаються банком – позичальником відповідно до його фінансових

можливостей за погодженням з вкладником.

Строкові вклади є джерелом одержання прибутків їх власниками. Вони

оформлюються угодою між вкладником і банком. Банки самостійно розробляють

форму депозитної угоди, яка укладається у письмовій формі. Депозитний

договір засвідчує право КБ управляти заліченими від юридичних і фізичних

осіб коштами та право вкладників отримати в чітко визначений строк суму

депозитного внеску і % за його користування.

Основними реквізитами та умовами депозитного договору повинні бути

(додаток №11):

- назва та адреса банку, який приймає депозит;

- назва та адреса власника коштів;

- дата внесення депозиту;

- дата вимоги вкладником своїх коштів;

- % ставка за користування депозитом;

- зобов’язання банку повернути суму, яка внесена на депозит;

- підписи сторін: керівника виконавчого органу банку або уповноваженої на

це особи та вкладників.

Угода укладається у 2-ох примірниках, один із яких зберігається в

клієнта, а інший у банку. Деякі банки встановлюють мінімальний розмір

строкового вкладу, величина якого залежить від орієнтації банку на

відповідного вкладника (дрібного, середнього, значного).

У свою чергу банк бере на себе зобов’язання своєчасно виконувати усі

умови угоди і відповідати за їхнє порушення, що відображається у

встановленні пені або штрафів за невчасну видачу коштів власнику

депозитного рахунка або виплату відсотків. Суперечності, що виникають між

банком і вкладником вирішується у суровому порядку. Строкові вклади не

використовуються для здійснення поточних платежів.

Якщо вкладник бажає змінити суму внеску – зменшити або збільшити, то

він може розірвати депозитну угоду і переоформити свій строковий вклад на

нових умовах. При достроковому вилученні коштів з строкового депозиту

власник, як правило, позбавляється передбачених угодою %. У цьому випадку %

знижуються до рівня, передбаченого по вкладах до запитання.

Однією із форм строкових вкладів є сертифікати. Ощадний (депозитний)

сертифікат – це письмове свідоцтво банку про депонування коштів, яке

засвідчує право вкладника або його правонаступника на отримання після

закінчення встановленого строку суми депозиту (вкладу) та % за ним.

Сертифікат є ЦП. Депозитні сертифікати надаються юридичним, а ощадні –

фізичним особам. Сертифікати можна класифікувати за такими ознаками:

. спосіб випуску:

- одноразово

- серіями

. спосіб оформлення:

- іменні

- на пред’явника

. термін обертання:

- термінові

- до запитання

. умови сплати відсотків:

- регулярна сплата % по закінченню визначеного розрахункового періода

- виплата % у день погашення сертифіката.

Строк дії сертифікату встановлюється від дати видачі сертифіката до дати,

коли власник сертифіката отримує право вимоги депозиту за сертифікатом.

Сертифікати мають суттєву перевагу над строковими вкладами, що

оформлені депозитними договорами. Завдяки ринку ЦП (фондовій біржі)

сертифікат може бути достроково переданий власником іншій особі з

одержанням деякого прибутку за час зберігання і без зміни при цьому обсягу

ресурсів банку, у той час, як дострокове вилучення власником строкового

вкладу означає для нього втрату прибутку, а для банку – втрату частини

ресурсів. Сертифікати мають обов’язково містити такі реквізити:

1. назву “ощадний (депозитний) сертифікат

2. порядковий номер сертифіката та його серію (якщо випуск серійний)

3. дату внесення депозиту (вкладу)

4. розмір депозиту (вкладу), який оформлений сертифікатом (літерами і

цифрами)

5. зобов’язання банку повернути суму, яка внесена на депозит (вклад)

6. дату вимоги вкладником суми за сертифікатом

7. % ставку за користування депозитом

8. умови сплати % ставки – у разу вимоги вкладника про повернення вкладу до

обумовленого терміну

9. назву та адресу банку – емітента, а для іменного сертифіката – назву

(ім’я) вкладника

10. місце для підпису особи, яка уповноважена банком підписувати

зобов’язання та місце для печатки банку.

Іменні сертифікати мають мати корінці (додаток №12). Банк заповнює всі

реквізити корінця сертифіката, який підписується вкладником або

уповноваженню ним особою, відривається від сертифіката, обліковується і

зберігається і банку в окремій теці. Якщо до бланка сертифіката корінець

не передбачений, то банк веде реєстраційний журнал випущених іменних

сертифікатів, до якого заносяться реквізити, що відповідають реквізитам,

передбаченим для корінця. Реєстраційний журнал може вміщувати й іншу

потрібні банку реквізити.

Розрахунки за придбання сертифікатів та виплати сум з ними – для

юридичних осіб здійснюються тільки в безготівковій формі – для фізичних

осіб, як у готівковій так і безготівковій формі. Видача і погашення

сертифікатів здійснюється лише емітентом. До погашення приймаються тільки

оригінали сертифікатів.

У разі настання строку вимоги депозиту банк здійснює платіж проти

пред’явлення сертифіката на підставі заяви власника, у якій зазначається

рахунок, на який мають бути зараховані кошти. У реєстраційному журналі

власників сертифікатів робиться позначка про погашення. Після цього

випускається розпорядження для бухгалтерії про перерахування коштів на

зазначений рахунок або про видачу готівки фізичним особам та здійснюється

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11