спільний збут тощо.

Попереджувальними кроками до розробки меморандуму депозитної політики

банку має бути:

- проведення маркетингових досліджень ринку депозитних послуг та оцінка

впливу політики Національного банку України на його стан і тенденції

розвитку;

- аналіз продуктової, цінової, збутової та комунікаційної політики банків –

конкурентів на депозитному ринку;

- здійснення SWOT – аналізу депозитної діяльності банку.

При цьому необхідно також урахувати вплив таких зовнішніх факторів, як

економічна ситуація в країні, стан ринку кредитних ресурсів, інвестиційна

привабливість інших секторів економіки, структура доходів та витрат

населення тощо.

Загальну процедуру розробки меморандуму депозитної політики

комерційного банку подано на схемі 1.

Схема 1. Процедура розробки меморандуму депозитної політики комерційного

банку.

У процесі підготовки меморандуму можна виділити чотири основних етапи:

- визначення позицій банку на депозитному ринку;

- формування мети і завдань депозитної політики;

- розробка моделі поведінки банку на депозитному ринку;

- підготовка програми розвитку банку.

Визначити поточний стан банку у залученні депозитів модна за допомогою

структурного, операційного та фактичного аналізу. Ця процедура має бути

обов’язковою при розробці меморандуму депозитної політики банку. Для

успішної реалізації цього етапу необхідно розробити положення про

маркетинговий звіт, яке б чітко встановлювало формати подання до служби

маркетингу інформації про депозитний рахунок.

Моніторинг ринку депозитних послуг є ключовим у процесі розробки

меморандуму депозитної політики.

Другий етап підготовки меморандуму депозитної політики – формулювання

її мети і завдань. Мета депозитної політики єдина для всіх банків – це

досягнення максимального прибутку при всебічному задоволенні потреб

клієнтів у депозитних послугах. Для досягнення цієї мети банками можуть

бути сформульовані різні завдання. Наприклад, диверсифікація депозитів за

призначенням, сумою, терміном тощо.

Третій етап: розробка прийнятої моделі поведінки та позицій банку на

депозитному ринку. Одним із елементів цієї моделі є визначення питомої ваги

і структури цього джерела в ресурсному потенціалі банку. Збільшення

довгострокових операцій інвестиційного характеру можливе тільки за умови

залучення стабільних ресурсів на тривалий час.

Окрім того, при визначенні депозитної політики необхідно враховувати,

що вклади населення – найстійкіша частина залучених банком ресурсів. Як

свідчить банківська практика, депозити населення у своїй масі невеликі за

розмірами, але досить чисельні й менш рухливі, ніж відповідні вклади

юридичних осіб.

Четвертий етап – заключний етап у розробці депозитного меморандуму –

розробка програми розвитку. За своїм змістом це комплекс дій із досягнення

бажаної позицій банку на депозитному ринку та встановленої частки депозитів

у залучених ресурсах. Умовно всі заходи можна класифікувати як заходи

організаційного і технологічного характеру. При детальному розгляді

програми можна виходити з того, що банк намагається поліпшити свою ресурсну

позицію за рахунок збільшення частки депозитів:

Заходи організаційного характеру передбачають наявність відповідної

матеріально-технологічної бази для забезпечення приймання депозитів, а

саме:

- спеціальних приміщень;

- зручного місцезнаходження;

- гнучкого графіка роботи банку;

- спеціально підготовленого персоналу;

- рекламно-інформаційних проспектів, буклетів для клієнтів;

- сформованої інформаційно-аналітичної бази для оцінки конкурентної позиції

банку на ринку депозитних послуг;

- ефективних засобів прогнозування ресурсів комерційного банку.

Але значною мірою ці організаційні заходи – досить дорогі й стосуються

переважно депозитного обслуговування фізичних осіб.

Заходи технологічного характеру передбачають упровадження політики

асортиментної гнучкості, системи управління якістю депозитних послуг,

зваженої цінової політики та ефективних методів стимулювання збуту.

У теорії та практиці банківської діяльності України як меморандум

депозитної політики не існує, тому, на погляд кандидатів економічної науки

Порєчкіна Л.С. і Шульги Н.А., комерційним банком України слід розробити

меморандуми депозитної політики банку за схемою 2.

Схема 2. Взаємодія складових депозитної політики комерційного банку.

Меморандум депозитної політики складається з семи самостійних

розділів, тісно пов’язаних між собою.

Перший розділ “Мета і завдання депозитної політики” передбачає

визначення мети і завдань банку. Метою депозитної політики банку є

досягнення максимального прибутку банком при всебічному й комплексному

задоволенні потреб клієнтів. Для реалізації цієї мети необхідно вирішити

такі стратегічні завдання:

- встановлення оптимальних пропозицій між обсягом депозитів та іншим видами

залучених банком ресурсів;

- визначення політики банку щодо завоювання конкурентних позицій на певних

сегментах депозитного ринку.

Стратегічні завдання розробляються на 2-3 роки. У розрізі цих завдань

банки можуть вирішувати ряд поточних завдань, до яких належить:

- розширення спектра депозитних послуг та їх диверсифікація за різними

ознаками (сумою, термінами тощо);

- збільшення (зменшення) обсягу депозитних послуг;

- вибір цільових клієнтів і розробка пакета різних послуг, що реалізується

клієнтами із премією (знижкою);

- проведення активної рекламної кампанії з метою залучення нових клієнтів.

Другий розділ “Асортимент депозитних послуг” передбачає наведення

переліку депозитних продуктів для корпоративних та фізичних осіб.

У третьому розділі “Цільове призначення депозитного продукту та його

переваги для банку і клієнтів” констатується, на яких цільових клієнтів

орієнтований той чи інший депозитний продукт, у чому полягають його

позитивні сторони для банку та його клієнтів.

У четвертому розділі “Цінова політика” розкриваються принципи цінової

політики й методологічні підходи щодо встановлення ціни на депозитний

продукт, а також тип стратегії, яку підтримує банк на депозитному ринку

(агресивна, помірно агресивна, зважена, пасивна).

П’ятий розділ “Канали, методи збуту продукту і засоби його

стимулювання” передбачає визначення збутової політики щодо депозитних

продуктів, можливості спільного їх збуту з іншими ринковими інститутами ті

методів мотивації потенціальних клієнтів.

У шостому розділі “Організаційно-управлінські заходи” мають бути

висвітлені заходи з додаткового залучення персоналу, підвищення його

кваліфікації, можливого створення спеціального підрозділу в банку або

структурної реорганізації наявних підрозділів, які б займалися відповідним

видом діяльності, встановлення сучасного обладнання.

У сьомому розділі “Прибутковість” мають бути відображені доходи й

витрати на депозитне обслуговування в розрізі окремих депозитних продуктів,

цільових клієнтів та за підрозділами банку, що надають депозитні послуги.

Відповідно до меморандуму депозитної політики банкам рекомендується

розробляти каталог депозитних операцій, які містять детальний опис

депозитних вкладів і зразки відповідно оформлених юридичних документів.

Аналіз структури і динаміки зростання протягом 1992- 1998 років залучених

коштів комерційних банків дає підстави виділити такі головні тенденції

розвитку цього сектора ринку кредитних ресурсів:

- значні темпи зростання обсягів залучених коштів у національної валюті

протягом майже всього розглянутого періоду;

- зростання до початку 1995 р. питомої ваги, залучених коштів у іноземній

валюті порівняно з національною, зниження цього показника у 1995-1997 рр.

і відновлення зростання у 1998 р., що відповідає динаміці валютного курсу

гривні;

- стабільне зростання питомої ваги строкових депозитів у нац. валюті,

починаючи з 1993 р.

- незначна амплітуда коливань строкових депозитів і вкладів до запитання в

іноземній валюті протягом усього розглянутого періоду;

- зростання питомої ваги вкладів фізичних осіб і підприємств приватної

форми власності на фоні відповідного зниження залишків на рахунках

державних і колективних підприємств;

- зростання питомої ваги депозитів домашніх господарств і підприємств, що

їх обслуговують, у структурі залучених коштів за секторами економіки.

Загальна сума залучених комерційними банками коштів підприємств,

організацій та фізичних осіб у національній та іноземній валютах стабільно

зростала протягом усього розглянутого періоду (таб. №1), досягнувши

наприкінці жовтня 1998 р. значення 7763 млн. гривень.

ТАБЛИЦЯ № 1.

Кошти на рахунках підприємств, організацій та населення у комерційних

банках України.

|Вид валюти|Сума в млн. грн. |Структура у % |

| |19|199|199|199|199|199|Січе|199|199|199|199|199|199|Січе|

| |92|3 |4 |5 |6 |7 |нь-ж|2 |3 |4 |5 |6 |7 |нь-ж|

| | | | | | | |овте| | | | | | |овте|

| | | | | | | |нь | | | | | | |нь |

| | | | | | | |1998| | | | | | |1998|

|У нац. |18|175|140|279|376|477|4598|90 |64 |58 |64 |69 |74 |59 |

|валюті | | |1 |4 |8 |8 | | | | | | | | |

|У |2 |99 |102|157|171|167|3165|10 |36 |42 |36 |31 |26 |41 |

|вільноконв| | |1 |7 |8 |2 | | | | | | | | |

|ер-тованої| | | | | | | | | | | | | | |

|валюті | | | | | | | | | | | | | | |

|Разом |20|274|242|437|548|645|7763|100|100|100|100|100|100|100 |

| | | |2 |1 |6 |0 | | | | | | | | |

Проте зростання обсягу залучених коштів у національній та іноземній

валютах відбувалося залежно від різних чинників із різною швидкістю. Якщо

залишки на рахунках у нац. валюті коливалися переважно під впливом коливань

обсягу грошової маси, то на залишки на рахунках в іноземній валюті впливало

принаймні кілька чинників: поточний баланс міжекспортером та імпортером,

коливання валютного курсу гривні, наявність та відсутність обов’язкового

продажу валютної виручки.

Питома вага залучених коштів у іноземній валюті в загальній сумі

залучених коштів коливалася передусім під впливом поточного валютного курсу

гривні. Нестабільність національної грошової одиниці, яка спостерігалася до

1995 року, обумовила швидке зростання (до 42%) у цей період питомої ваги

депозитів у вільно конвертованій валюті.

Починаючи з 1995 року валютних курс гривні коливався значно

повільніше, а темпи інфляції знизилися, що спричинило наприкінці 1997 року

відповідне зниження питомої ваги валютних вкладів у загальній сумі

залучених коштів (до 26%).

У серпні 1998 р. міжнародна валютно-фінансова криза поширилася на

Україну, що призвело до зниження валютного курсу національної грошової

одиниці. Саме цим пояснюється відповідне значення у даний час (до 41%)

питомої ваги валютних депозитів. Адже сума валютних вкладів у комерційних

банках України обліковується зо поточним валютним курсом НБУ.

Загальна сума залучених коштів у нац. валюті зросла протягом 1992-1997

років, досягнувши наприкінці 1997 р. зростання 4778 млн. грн. (таб. №2).

Однак до кінця жовтня 1998 р. відбулося незначне (3,8%) зниження цього

показника.

ТАБЛИЦЯ № 2.

Структура залучених коштів КБ у нац. валюті.

|Залучен|Сума в млн. грн. |Питома вага (%) |

|і кошти| | |

| |199|199|199|199|199|199|01-1|19|199|199|199|199|199|01-10|

| |2 |3 |4 |5 |6 |7 |0 |92|3 |4 |5 |6 |7 |1998 |

| | | | | | | |1998| | | | | | | |

|Строков|3 |24 |334|671|133|181|1760|17|14 |24 |24 |35 |38 |38 |

|і | | | | |1 |9 | | | | | | | | |

|До |15 |151|106|212|243|295|2838|83|86 |76 |76 |65 |62 |62 |

|запитан| | |7 |3 |7 |9 | | | | | | | | |

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11