Дипломная работа: Форми і засоби міжнародно-правового співробітництва держав у сфері оподаткування
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1
Теоретико-правові
засади співробітництва держав у сфері оподаткування
1.1 Становлення і
розвиток міжнародно-правових відносин у сфері співробітництва
держав з проблем оподаткування
1.2
Фіскальний суверенітет як основа співпраці держав з правового регулювання
податкових відносин
1.3 Гармонізація і
укладення міжнародних договорів як основні методи усунення конкуренції
податкових юрисдикцій держав
Висновки до
першого розділу
РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ФОРМ СПІВРОБІТНИЦТВА ДЕРЖАВ З ПИТАНЬ
ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПОДАТКОВИХ
ВІДНОСИН
2.1 Роль
міжнародних організацій у розвитку співробітництва держав у сфері оподаткування
2.2 Характеристика
загальних податкових угод на прикладі модельних норм Типових конвенцій ООН і
ОЕСР
Висновки до
другого розділу
РОЗДІЛ 3
ФОРМУВАННЯ ПРАВОВИХ ОСНОВ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ З ІНШИМИ
ДЕРЖАВАМИ У СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ
3.1
Характеристика міжнародних податкових договорів України на прикладі договорів
про уникнення подвійного оподаткування
3.2 Обмін
податковою інформацією в договорах про уникнення
подвійного оподаткування
3.3 Роль
практики Суду ЄС та Європейського суду з прав людини в розвитку податкової
системи України
Висновки до
третього розділу
ВИСНОВКИ
ДОДАТКИ
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність
теми дослідження. Поглиблення і розширення процесів глобалізації у світовій економіці
формує загрозливі виклики для держав, що прагнуть забезпечити власні інтереси у
сфері оподаткування. У сучасному світі досить поширеною є практика використання
резидентами за участю нерезидентів механізмів недостатньої капіталізації,
трансфертного ціноутворення та неналежного використання положень міждержавних
договорів у сфері оподаткування. Негативно впливає на рівень податкових
надходжень держав функціонування офшорних зон та значна кількість злочинів у
сфері оподаткування, а також відсутність єдності з питань оподаткування надання
послуг інформаційного суспільства. В сукупності, названі фактори значно
знижують ефективність функціонування податкової системи, покликаної
мобілізувати фінансові ресурси на потреби держави.
З метою подолання
вказаних негативних тенденцій держави повинні забезпечити створення дієвого і
взаємовигідного механізму міжнародно-правового співробітництва у сфері
оподаткування, що уможливлював би досягнення компромісу між їх інтересами на
взаємовигідній основі. Вирішення цього складного завдання дозволить зменшити
негативний вплив явища конкуренції податкових юрисдикцій держав та сприятиме
розвитку економічної співпраці між державами. При цьому необхідно ефективно
використовувати можливості не лише договірного співробітництва, але й співпраці
в рамках міжнародних організацій.
Україна не
повинна залишатись осторонь цих процесів, що зумовлює потребу у всебічному
дослідженні теоретичних проблем міждержавного співробітництва у сфері
оподаткування. Багатоаспектність і значимість досліджуваної проблеми потребує
також наукового обґрунтування практичних рекомендацій щодо вдосконалення
механізму співпраці з іншими державами у сфері оподаткування. Особливої
значимості вирішення окреслених завдань набуває у контексті реформування
податкової системи України з метою підвищення рівня ефективності її
функціонування та приведення у відповідність до європейських стандартів, про що
свідчить активна робота над створенням і прийняттям проекту Податкового кодексу
України.
Сукупність
означених факторів й пояснює актуальність даної теми дисертаційного
дослідження.
Теоретичну основу
дисертації становлять наукові праці як вітчизняних, так і зарубіжних вчених: В.Л. Андрущенка,
Ю.С. Безбородова, О. Бекетова, К.Г. Борисова, П.‑А. Брюше,
Р.Р. Вахітова, Л.І. Вдовіченої, Г.М. Вельямінова,
В.Г. Вишнякова, С.А. Войтовича, М.М. Гнатовського,
Р.Л. Дернберга, Д. Карро, В.А. Кашина, О.В. Київець, О.Ю. Коннова,
Б. Костерса, К.В. Кузнєцова, Д.І. Кулеби, І.І. Кучерова, М.П. Кучерявенка,
М.О. Лабоськіна, Л.Л. Лазебник, Ж.‑П. Ландау,
І.А. Ларютіної, М. Макінтайра, В. Маклоскі, В.І. Муравйова,
Т.М. Нешатаєвої, В.Ф. Опришка, Н.О. Падейського,
С.Г. Пепеляєва, І.Ю. Петраша, О.І. Погорлецького,
Є.А. Ровінського, В.М. Слепця, Г.П. Толстопятенка,
Л.Д. Тимченка, Є.О. Шибаєвої та ін.
Мета та
завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є виявлення закономірностей
та тенденцій розвитку міжнародно-правового співробітництва держав у сфері
оподаткування, а також теоретичне обґрунтування і розробка рекомендацій щодо
вдосконалення механізму міжнародно-правового співробітництва України з іншими
державами з питань оподаткування, враховуючи загальносвітові тенденції розвитку
співпраці держав з податкових питань.
Досягнення мети
дослідження обумовило необхідність розв’язання наступних завдань:
–
розкрити
основні етапи еволюції міжнародно-правового співробітництва держав у сфері
оподаткування;
–
охарактеризувати
державний суверенітет у сфері оподаткування та виявити тенденції його розвитку
в умовах глобалізації;
–
визначити
юридичну природу конкуренції податкових юрисдикцій держав та виявити основні
засоби її усунення;
–
визначити
роль міжнародних організацій та їх актів у розвитку міжнародно-правової
співпраці держав у сфері оподаткування;
–
охарактеризувати
практику договірного співробітництва держав з питань оподаткування та
перспектив її подальшого розвитку на прикладі типових конвенцій ООН і ОЕСР про
уникнення подвійного оподаткування доходів і майна;
–
здійснити
порівняльно-правовий аналіз договорів України про уникнення подвійного оподаткування
доходів і майна як найбільш поширеного виду міжнародних податкових договорів;
–
виявити
значення практики Суду ЄС та Європейського суду з прав людини для розвитку
податкової системи України;
–
розробити
рекомендації щодо вдосконалення міжнародно-правової практики співробітництва
України з іншими державами у сфері оподаткування.
Об’єктом
дослідження є
міжнародні відносини, що виникають з приводу правового регулювання взаємодії і
розмежування податкових юрисдикцій держав та регулюються як міжнародно-, так і
національно-правовими нормами.
Предметом
дослідження
є основні форми і засоби міжнародно-правового співробітництва держав у сфері
оподаткування.
Методи
дослідження. Методологічну
основу дослідження складає система філософсько-світоглядних, загальнонаукових
та спеціальнонаукових методів та підходів, що забезпечили об’єктивний аналіз
досліджуваного предмету. З урахуванням специфіки теми, мети і завдань дослідження
використовувались такі методи:
–
діалектичний
метод (дозволив проаналізувати основні закономірності та проблеми розвитку
міжнародно-правового співробітництва держав у сфері оподаткування на сучасному
етапі)
–
історико-правовий
метод (надав можливість висвітлити основні етапи розвитку міжнародно-правового
співробітництва держав у сфері оподаткування);
–
структурно-функціональний
метод (дозволив виявити особливості функціонування державного суверенітету у
сфері оподаткування та виявити значущість актів міжнародних організацій у сфері
оподаткування серед інших засобів міжнародно-правового співробітництва держав у
сфері оподаткування);
–
порівняльно-правовий
метод пізнання (використовувався для характеристики договірної бази
співробітництва України з іншими державами з питань оподаткування на прикладі
договорів про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна, а також для
встановлення сумісності положень договорів держав-членів ЄС про уникнення
подвійного оподаткування доходів і майна з правом ЄС);
–
формально-юридичний
метод (використовувався при формулюванні рекомендацій для вдосконалення
практики міжнародно-правового співробітництва України з іншими державами в
сфері оподаткування).
РОЗДІЛ 1
Теоретико-правові засади
співробітництва держав у
сфері оподаткування
1.1
Становлення
і розвиток міжнародно-правових відносин у сфері співробітництва держав з
проблем оподаткування
Глибоке і
всебічне вивчення сучасних тенденцій міжнародно-правового регулювання розвитку
співробітництва держав у сфері оподаткування є фактично неможливим без
висвітлення історичних аспектів становлення правовідносин у цій сфері. Саме
такий підхід дозволяє виявити основні закономірності та етапи еволюції
співробітництва держав щодо розмежування податкових юрисдикцій та створення
сприятливого податкового режиму, причинно-наслідкові зв’язки, що обумовлювали
виникнення тих чи інших міжнародно-правових норм, що в свою чергу сприяє
формуванню історико-теоретичної бази для вивчення сучасних явищ у сфері
співробітництва держав з питань оподаткування. Вагомим аргументом для такого
твердження слугує те, що міжнародне право “… більше, ніж будь-яка інша галузь
права, невіддільна від своєї історії, оскільки це головним чином еволюційне
право” [[1], с. 15].
Питанням історії
міжнародного права приділяється увага як вітчизняними, так і зарубіжними
вченими. Зокрема, у своїх роботах до них звертались Баскін Ю.Я., Фельдман
Д.І. [[2]], Буткевич О.В. [[3]], Грабар В.Е. [[4]],
Казанський П. [[5]], Левін Д.Б.
[[6]], Пероговський В. [[7]], Таубе М. [[8]], Оппенгейм Л. [[9]] та ін. Окремі питання
історії розвитку міжнародно-правового фіскального співробітництва держав були
висвітлені в роботах І.Ю. Петраша [[10]],
М. Макінтайра [[11]],
А. Рів’є [[12]],
І.І. Кучерова [[13]],
В.А. Кашина [[14]], М.М. Голубєва [[15]], Н.О. Падейського
[[16]],
В.І. Лісовського [[17]],
О.Ю. Коннова [[18]], В. Чорного [[19]] та ін. Однак в роботах
згаданих авторів незначну увагу приділено комплексному дослідженню
співробітництва держав саме з податкових питань, яке поступово опиняється в
центрі уваги сучасної міжнародно-правової науки у зв’язку з інтенсивним
розвитком і подальшим поглибленням інтеграційних процесів в сфері економіки, а
також небувалим підвищенням мобільності робочої сили, капіталу та інших
факторів виробництва. Специфічні складнощі на цьому шляху викликає комплексний
характер міжнародно-правових норм у сфері регулювання проблем оподаткування та
необхідність поєднання вивчення окресленого кола проблем з дослідженням історії
оподаткування.
Податок як
основний елемент податкової системи є однією з ключових умов розробки
економічної і соціальної політики будь-якої сучасної держави, оскільки саме
завдяки податку як економічній категорії у держави виникає можливість
регулятивного впливу на розвиток відносин у сфері виробництва, розподілу і
перерозподілу матеріальних благ, а також формування власних фінансових
можливостей для задоволення потреб суспільства у невиробничій сфері. Це дає
змогу стверджувати, що “податки є необхідною ланкою економічних відносин в
суспільстві з моменту виникнення держави” [[20], с. 6].
Зауважимо, що податки в сучасній формі виникли відносно недавно, однак
тенденції до формування податкових механізмів мали місце вже в Стародавньому
Світі. Цієї ж точки зору притримуються і Матузов М.І. та Малько О.В.,
коли, висвітлюючи відмінності державної влади від влади у докласовому
суспільстві, вказують на те, що потреби у податках для суспільств, які не знали
поділу на класи, просто не існувало, оскільки не виникало і потреби утримання
розгалуженого державного апарату [[21], c. 46]. Однак тут треба зазначити, що
в класичному Стародавньому Світі (Рим, Афіни, Спарта): “Установ з оплачуваними
посадами в той час не існувало. Обрані державні службовці фінансували виконання
своїх обов’язків з власних коштів, а у випадку необхідності здійснення великих
робіт звертались за допомогою до співгромадян” [[22],
с. 16].
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36
| 
